Рішення № 72322993, 09.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року справа № 823/1564/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Черкаський комбінат хлібопродуктів" подало позов, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2098-23-01-23-02 про опис майна у податкову заставу від 31.08.2015;

- зобов'язати відповідача виключити з податкової застави майно ПрАТ "Черкаський КХП" згідно акту опису майна № 438 від 07.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 2098-23-01-23-02 про опис майна у податкову заставу від 31.08.2015 є незаконним та суперечить чинному законодавству України, оскільки у позивача відсутнє грошове зобов'язання, поняття якого визначене п. 14.1.39 ст. 14 Податковим кодексом України та товариством ніколи не подавалися декларації, які б свідчили про узгодження та відповідно виконання податкового боргу.

Окрім того, заступником управління Соломаха O.A. було повідомлено усно, що існуюче публічне обтяження також не може бути зняте з-за надходжень щоквартально до ДПІ у м. Черкасах від УДК у Черкаському районі ГУДК у Черкаській області подання для здійснення заходів щодо стягнення з ПрАТ "Черкаський КХП" простроченої заборгованості за бюджетними позичками наданими у 1995-1997 роках.

Однак, спір з даного приводу (прийнятті ДПІ у м. Черкасах рішення про податкову заставу та стягненні з ПрАТ "Черкаський КХП" начебто існуючих сум заборгованості за наданими бюджетними позичками) неодноразово вже були розглянуті судами та було відмовлено ДПІ у м. Черкасах у їх стягненні. Вказані рішення набрали законної сили.

Як зазначає позивач, 06 червня 2016 року ПрАТ "Черкаський КХП" повторно звернулось з листом № 135 до відповідача з проханням негайно припинити втручання у господарську діяльність ПрАТ "Черкаський КХП" та виключити з реєстрів обтяжень майна (рухомого, нерухомого) публічне обтяження - податкову заставу зареєстровану 07.09.2015. Незважаючи на це, після надання відповідачеві доказів сплати податкового боргу в розмірі 192000,00 грн, у т.ч. оформленого акту звірки взаєморозрахунків, що підтверджує відсутність боргу по платежам з ПДВ, залишається чинною податкова застава (що зареєстрована 07.09.2015, об'єкт обтяження: активи боржника згідно акту опису майна № 438 від 07.09.2015 з терміном дії обтяження до 07.09.2020) та з реєстрів обтяжень (обтяжувачем - ДПІ у м. Черкасах) не знята, що повністю зупиняє господарську діяльність позивача.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України визначений порядок погашення податкового боргу платників податків і відповідно до п. 87.2 ст. 87 цього Кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, а згідно пункту 89.3 статті 89 цього Кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 02.03.2011 року "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування та списання безнадійної заборгованості" (далі - Порядок № 174), прострочена заборгованість стягується в установленому законом порядку органами державної податкової служби, тобто прирівнюється до податкового боргу.

Крім того, відповідач зазначає, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані, первинна ж документація відповідно до Порядку № 174 кредит, бюджетна позичка/фінансова допомога надається банком-агентом на підставі укладеного з Кабінетом Міністрів України агентського договору від імені Кабінету Міністрів України або за дорученням органів державної влади від свого імені.

Також, згідно Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається до кінця місяця, що настає за звітним періодом.

Відповідач також звертає увагу, що в постанові від 05 березня 2012 року у справі № 2а/2370/251/2012 встановлена та обставина, що представник позивача не заперечував факту наявності заборгованості перед державою за кредитом (позикою) наданим на закупівлю сільськогосподарської продукції за держаним замовленням протягом 1995-1998 років.

25 жовтня 2016 року ПрАТ "Черкаський КХП" до Черкаського окружного адміністративного суду подало адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 2098/23-01-23-02 від 31.08.2015.

26 жовтня 2016 року ухвалами судді Черкаського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 823/1564/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

01 листопада 2016 року позивач надав суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

02 листопада 2016 року представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі УДКСУ у Черкаській області, витребування додаткових доказів по даній адміністративній справі та зупинення провадження, а також заперечення проти адміністративного позову.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2016, занесеною в журнал судових засідань, суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 08.11.2016.

08 листопада 2016 року представник ПрАТ "Черкаський КХП" подав клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 08 листопада 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Черкаському районі Черкаської області, витребувано в останнього належним чином завірені копії угоди (угод) про надання у 1993-1998 роках позивачеві кредиту, залученого державою чи під державні гарантії, угоди (угод) про надання позивачеві у 1993-1998 роках бюджетної позички (фінансової допомоги), а також первинних бухгалтерських документів, які підтверджують отримання позивачем у 1993-1998 роках такого кредиту/позички та наявність непогашеної заборгованості, в тому числі простроченої за цим кредитом/позичкою, а також зупинено провадження у справі № 823/1564/16 до отримання витребуваних документів.

11 грудня 2017 року управління Державної казначейської служби України у Черкаському районі Черкаської області подало клопотання в якому зазначило, що не може надати документи, витребувані ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.11.2016, у зв'язку з їх відсутністю, натомість надає документи, які наявні в управлінні та можуть слугувати доказами для вирішення справи по суті.

11 грудня 2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі та усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судових засідань, оголошено перерву у судовому засіданні до 20.12.2017.

13 грудня 2017 року представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами даної адміністративної справи.

18 грудня 2017 року Головне управління Державної казначейської служби у Черкаській області подало клопотання про розгляд справи без участі його представника.

20 грудня 2017 року представник позивача подав до Черкаського окружного адміністративного суду додаткові пояснення по справі.

20 грудня 2017 року у судовому засіданні представник позивача зазначив, що справа має ознаки незначної складності, а тому має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

20 грудня 2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду в судовому засіданні оголошено перерву до 17 січня 2018 року. Відповідно до вказаної ухвали у судовому засіданні суд з'ясував, що справа має ознаки незначної складності, та погодився з позицією представника позивача, що дана справа має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, однак враховуючи пункт 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України запропонував відповідачеві та третій особі висловити свою думку щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, шляхом подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

09 січня 2018 року представник третьої особи подав до Черкаського окружного адміністративного суду пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких зазначив що не вбачає перешкод для здійснення подальшого розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Заява відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в матеріалах справи відсутня.

17 січня 2018 року представник позивача подав до Черкаського окружного адміністративного суду додаткові пояснення.

У судовому засіданні 17 січня 2018 року суд ухвалив закрити судове засідання, що було призначене для розгляду справи по суті, та розглянути справу по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки представник позивача не наполягав на проведенні судового засідання, третя особа подала клопотання про розгляд справи без участі представника, а відповідач заяву про розгляд справи у судовому засіданні не подав.

При розгляді справи в порядку письмового провадження, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174 був затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, який регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

Пунктом 2 Порядку № 174 встановлено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: боржник - суб'єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов'язань за такою угодою; бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.

На підставі статті 21 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-У "Про Державний бюджет України на 2010 рік" у 2010 році органи державної податкової служби України було визначено як органи стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії, при цьому основні засади державної політики у сфері погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено та встановлено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194, щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, органи Державного казначейства України надають у паперовому вигляді відповідним органам державної податкової служби подання щодо простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість станом на 1 число поточного місяця, у національній валюті з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості за кожним її видом.

Подання на стягнення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, готуються органами Державного казначейства України щодо боржників. Щодо заборгованості за кредитами, залученою державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яка обліковується за ліквідованими боржниками, органи Державного казначейства України щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, надають у паперовому вигляді відповідним органам державної податкової служби інформацію відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України № 119/109/193 від 12.07.95 "Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур", наказу Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України № 72/113 від 11.10.1996 року "Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року" та наказу Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Про затвердження Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року", управлінням Державного казначейства України у Черкаському районі було направлено до Державної податкової інспекції у місті Черкаси подання від 21 серпня 2015 року для застосування до ВАТ "Черкаський комбінат хлібопродуктів" (на даний час - Приватне акціонерне товариство "Черкаський комбінат хлібопродуктів") заходів щодо стягнення простроченої заборгованості у сумі основного боргу, а саме: № 92 в розмірі 225,34 грн; № 93 в розмірі 226006,54 грн; № 94 в розмірі 368176,37 грн; № 95 в розмірі 224319,99 грн.

27.07.2015 за № 886 державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийняла наказ "Про призначення податкових керуючих", яким, з метою забезпечення практичного виконання статей 89, 91, 92, 94, 95 розділу ІІ Податкового кодексу України, призначила старшого державного ревізора-інспектора відділу моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення Табаченко Д.С. податковим керуючим приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів".

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області у відповідності до статті 89 Розділу ІІ Податкового кодексу України було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 2098/23-01-23-02 від 31.08.2015 року, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПрАТ "Черкаський комбінат хлібопродуктів".

На підставі рішення про опис майна у податкову заставу № 2098/23-01-23-02 від 31.08.2015 податковий керуючий Табаченко Д.С. провів опис майна ПрАТ "Черкаський комбінат хлібопродуктів" та склав акт № 438 від 07 вересня 2015 року.

Згідно сформованого 28.04.2016 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 09.09.2015 за № 15489471 Черкаською філією ДП "Національні інформаційні системи" зареєстроване публічне обтяження - податкова застава, підстава обтяження - ст. 88 та 89 Податкового кодексу України, об'єкт обтяження - активи боржника згідно акту опису майна № 438 від 07.09.2015, обтяжувач - державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, боржник - ПрАТ "Черкаський комбінат хлібопродуктів".

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України (далі - ПК України) або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до п. 88.1-88.3 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Згідно пп. пп. 89.1.1.- 89.2.3 п. 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2. ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п. 89.3. ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини..

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання вимог статті 89 Розділу ІІ Податкового кодексу України було прийняте рішення № 2098/23-01-23-02 від 31.08.2015 року про опис належного позивачу майна у податкову заставу.

Аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази суд зазначає, що на час дії нормативно-правових актів, на підставі яких надавалась бюджетна позичка, діяв Цивільний кодекс Української РСР.

Відповідно до статті 151 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, зокрема: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

За приписами статті 4 Цивільного кодексу Української РСР Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Тому зазначені вище подання не можуть бути використані судом як доказ, що підтверджує факт отримання фінансової допомоги та стан розрахунків з бюджетом.

Також, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 996) регулюються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною 1 статті 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону № 996 визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, суддя зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996, оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Отже, належними та допустимими доказами надання та отримання бюджетної позички є первинні бухгалтерські документи.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт № 4329-07 від 30.05.2016, складений відповідно до Порядку проведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час ситного оформлення товарів (пункт 15 розділу ІІ) відповідно до якого у позивача відсутні зобов'язання перед бюджетом.

З аналізу вищевикладеного суд зазначає, що оскільки відповідач не довів, що за позивачем обліковується податковий борг, то відповідно і у державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області не виникло право щодо застосування податкової застави, отже рішення № 2098/23-01-23-02 від 31.08.2015 року про опис майна у податкову заставу є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи іншу позовну вимогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 5 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 1, пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Саме по собі визнання протиправним та скасування рішення № 2098/23-01-23-02 від 31.08.2015 року про опис майна у податкову заставу за наявності офіційно зареєстрованого публічного обтяження не гарантує позивачеві повний судовий захист його порушеного права, у зв'язку з чим суд вважає, що позовну вимогу про зобов'язання відповідача виключити з податкової застави майно ПрАТ "Черкаський КХП" згідно акту опису майна № 438 від 07.09.2015 також слід задовольнити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області № 2098-23-01-23-02 про опис майна у податкову заставу від 31.08.2015.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області виключити з податкової застави майно приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" згідно акту опису майна № 438 від 07 вересня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) на користь приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" (18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, буд 7, ідентифікаційний код 00952568) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 09.02.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк