Рішення № 72322964, 01.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року справа № 823/2195/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі – Сачинській В.С.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправним рішення про відмову у визнанні ветераном органів внутрішніх справ України та зобов’язання визнати ветераном органів внутрішніх справ, вручити посвідчення та нагрудний знак,

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправним рішення про відмову у задоволенні заяви про визнання ветераном органів внутрішніх справ України протиправним та зобов’язати визнати його ветераном органів внутрішніх справ відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та вручити посвідчення та нагрудний знак.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.07.2013 наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області №139 о/с від 02.07.2013 його було звільнено зі служби в міліції в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «Б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою УРСР №114 від 29.07.1991 та визначено вислугу років на день звільнення: у календарному обчисленні – 21 рік 02 місяці 06 днів, у пільговому обчисленні – 30 років 06 місяців 00 днів.

Позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ, однак листом №П-228 від 30.11.2017 йому було відмовлено у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ, з підстав відсутності у нього визначеного законодавством терміну служби в органах внутрішніх справ 20 років. Вважає, що відмова є протиправною, оскільки згідно з наказом про звільнення в запас №139 о/с від 02.07.2013 вислуга років складає 21 рік, 2 місяці та 6 днів.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві №21/20-50 від 12.01.2018, який надійшов до суду 15.01.2018, вказав, що на час звільнення з органів внутрішніх справ календарна вислуга позивача складала 21 рік 2 місяці 6 днів, Згідно довідки МСЕК від 22.07.2013 позивачу встановлено 11 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» до ветеранів органів внутрішніх справ належать громадяни України – інваліди 1 та 11 групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження, зокрема, в органах внутрішніх справ, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ 20 років і більше. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 позивачу до вислуги років для призначення пенсії зарахована служба в органах внутрішніх справ – 18 років 9 місяців 13 днів, половина терміну навчання у цивільному вищому навчальному закладі - 02 роки 04 місяці 23 дні, а також вислуга років на пільгових умовах один місяць служби за півтора - 09 років 03 місяці 24 дні. Загальна вислуга років для призначення пенсії на день звільнення з органів внутрішніх справ складає - 30 років 06 місяців 00 днів. Оскільки для визначення статусу ветерана органів внутрішніх справ враховується тільки служба в органах внутрішніх справ, правові підстави для надання позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ відсутні.

З вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 навчався в Одеському технологічному інституті харчової промисловості ім. Ломоносова з 01.09.1989 по 17.06.1994; з 20.09.1994 по день звільнення 03.07.2013 проходив службу в Соснівському районному відділі УМВС України в Черкаській області та в УМВС України в Черкаській області.

Згідно з наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України від 02.07.2013 №139о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за пунктом 64 «б» (через хворобу) та визначено, що на день звільнення вислуга років складає: календарна – 21 рік, 2 місяці, 6 днів, пільгова – 30 років, 6 місяців (а.с. 10).

Згідно з розрахунком вислуги років на пенсію до календарної вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України зараховано: половину навчання в Одеському технологічному інституті харчової промисловості ім. Ломоносова 2 роки 4 місяці 23 дні та 18 років 9 місяців 13 днів служби в органах внутрішніх справ, всього 21 рік, 2 місяці, 6 днів (а.с. 31).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №342662 з 22.07.2013 позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач двічі звертався до відповідача із заявами про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Відповідач листом від 30.11.2017 №П-228 відмовив позивачу у наданні статусу органів внутрішніх справ, оскільки позивач безпосередньо прослужив в органах внутрішніх справ 18 років 9 місяців 13 днів (а.с. 11).

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями вказаних письмових доказів та поясненнями позивача і відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади реалізації громадянами прав, пов’язаних із отриманням ними статусу ветеранів органів внутрішніх справ, визначені Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24.03.1998.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24.03.1998 ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ і які мають вислугу служби в органах внутрішніх справ, 20 років і більше.

Позивачу встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відтак, для надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ вислуга служби повинна складати 20 років і більше.

Спір, що розглядається, виник внаслідок того, що відповідач відмовився зарахувати до 20–ти років служби, необхідних для надання позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ, періоду навчання в Одеському технологічному інституті харчової промисловості ім. Ломоносова 2 роки 4 місяці 23 дні.

Аналізуючи пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24.03.1998, суд зазначає, у вказаній правовій нормі міститься вимога щодо наявності 20 і більше років вислуги в органах внутрішніх справ.

Разом з цим, частиною статті 5 вказаного Закону передбачено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: 1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД; 5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

Таким чином, вказаними приписами передбачено наявність вислуги саме у календарному та пільговому обчисленні.

Порядок видачі посвідчення ветерана органів внутрішніх справ затверджено постановою Кабінету Міністрів України №742 від 01.06.2002, а саме: затверджено зразок та опис посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1601, на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран органів внутрішніх справ".

В свою чергу, пунктом 3 Порядку видачі посвідчення ветерана військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1601 від 30.08.1999, передбачено, що підставою для видачі посвідчення ветерана військової служби є наказ про звільнення з військової служби в запас або відставку.

За змістом вказаних норм саме вислуга років у календарному обчисленні, зазначена у наказі про звільнення з органів внутрішніх справ в запас або відставку, є підставою для надання статусу ветерана органів внутрішніх справ.

Оскільки згідно з наказом №139 о/с від 02.07.2013 про звільнення в запас календарна вислуга років позивача складала 21 рік, 2 місяці, 6 днів, відмова відповідача у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ є протиправною, а позовні вимоги в частині зобов’язання визнати позивача ветераном органів внутрішніх справ України є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Доводи відповідача спростовуються вищезазначеним, відтак є необгрунтованими.

Щодо позовної вимоги зобов?язати відповідача вручити посвідчення та нагрудний знак ветерана органів внутрішніх справ, суд зазначає, що згідно пункту 2 Порядку видачі посвідчення ветерана військової служби №742 від 01.06.2002 та пункту 1 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» №1601 від 30.08.1999 посвідчення та нагрудні знаки «Ветеран органів внутрішніх справ» видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів органів внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24.03.1998.

Відтак, вручення позивачу посвідчення та нагрудного знака ветерана органів внутрішніх справ є наслідком отримання позивачем статусу ветерана органів внутрішніх справ. Таким чином, позов щодо зобов’язання відповідача вручити посвідчення та нагрудний знак ветерана органів внутрішніх справ є передчасним.

Керуючись ст.ст. 192, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 0859253) від 30 листопада 2017 року № П-228 про відмову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у визнанні його ветераном органів внутрішніх справ.

Зобов’язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 0859253) визнати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) ветераном органів внутрішніх справ України.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 8 лютого 2018 року.

Суддя А.В. Руденко