Постанова № 72322901, 30.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 р. № 820/6007/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, наказу,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просить:

- скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Новоолександрівське" №26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 року;

- скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області №6396 від 06.11.2017 року про проведення планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна позивача №26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 року прийнято протиправно оскільки підставою для його прийняття слугували обставини не надання до перевірки позивачем первинних документів, що суперечить нормам діючого законодавства. Тим більше, що наказ №6396 від 06.11.2017 року про проведення планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське" було прийнято з порушенням, визначеної Податковим кодексом України, процедури призначення документальної планової перевірки, тобто без попереднього оприлюднення плану-графіку документальних планових перевірок на 2017 рік на офіційному веб-сайті до 25 грудня 2016 року. З огляду на зазначене, наказ відповідача №6396 від 06.11.2017 року про проведення планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське" та рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Новоолександрівське" №26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 року, на думку позивача, підлягають скасуванню.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що наказ №6396 від 06.11.2017 року про проведення планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське" було видано у межах повноважень та згідно вимог чинного законодавства, а отже доводи позивача щодо його протиправності необґрунтовані. Також вказано, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Новоолександрівське" №26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 року було прийнято у зв’язку з відмовою позивача від проведення перевірки шляхом ненадання документів фінансово-господарської діяльності, що зафіксовано в актах ненадання документів. Вказане відповідає нормам діючого законодавства, а отже вимоги позивача і в цій частині не є обґрунтованими. Таким чином, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2017 року відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно із затвердженим планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року, Головним управлінням ДФС у Харківській області з метою контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податку на доходи фізичних осіб єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування військового збору, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи видано наказ №6396, яким наказано провести документальну планову перевірку ТОВ «Новоолександрівське» (податковий номер 34072937) за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року з 21.11.2017 року тривалістю 10 робочих днів.

Контролюючим органом було направлено позивачу письмове повідомлення №915 від 08.11.2017 із зазначенням дати початку проведення перевірки, на підтвердження чого до суду надано копію фіскального чеку та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (зв.бік а.с. 47; а.с.48).

Представником позивача під час розгляду справи вказано, що відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, яка діяла на момент затвердження плану-графіка та видання відповідачем наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки, передбачено обов’язок контролюючого органу щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті до 25.12.2016 року плану-графіка документальних планових перевірок на 2017 рік, проте підприємство позивача не було включено до плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 4 квартал 2017 року, а отже, прийняття контролюючим органом вказаного наказу здійснено протиправно.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основі спірного рішення, на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної планової виїзної перевірки визначені статтею 77 Кодексу.

Відтак, п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Разом із тим п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Також суд зазначає, що з огляду на вищевикладені норми законодавства, проведення документальної виїзної планової перевірки платника податків можливе за умови включення такого платника податків до плану-графіку проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу відповідного рішення про проведення такої перевірки, яке оформлюється у вигляді наказу.

Таким чином, документальна планова перевірка це перевірка, яка передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. У свою чергу, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків формується відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524.

Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 жовтня 2013 року №805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку план-графік складається із планів графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Таким чином, план-графік складається із планів графіків територіальних органів ДФС, які надають проекти таких планів графіків, та затверджується Головою ДФС.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на ІV квартал 2017 року затверджено в.о. Голови ДФС ОСОБА_3 02.10.2017 р., після чого листом від 11.10.2017 року №27515/7/99-99-13-04-02-17 вказане доведено до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві (а.с.46).

Таким чином, план-графік проведення документальних перевірок затверджено повноважною особою та до нього включено підприємство позивача.

При цьому, суд зазначає, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Пунктом 42 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року статтю 77 Податкового кодексу України пункт 77.1 доповнено абзацом другим наступного змісту: план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Таким чином, оскільки абзац 2 пункт 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, було внесено до Податкового кодексу України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017, його положення щодо оприлюднення плану-графіку документальних перевірок на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі перевірки можуть бути застосовані до плану-графіку на 2018 рік, оскільки на момент набрання чинності вказаними змінами до Податкового кодексу України дата, 25 грудня 2016 року, вже минула.

Отже, обов'язок контролюючого органу стосовно оприлюднення плану-графіку до 25 грудня з огляду на вищевказані норми законодавства буде стосуватися планів-графіків на 2018 рік, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що оскільки вказаний обов'язок стосується планів-графіків на 2018 рік, то в даному випадку при виданні спірного в даній справі наказу відповідачем не було вчинено порушень.

Тим більше, що в даному провадженні позивачем не оскаржуються ані дії контролюючого органу стосовно включення підприємства позивача до плану-графіку документальних планових перевірок на ІV квартал 2017 року, ані просить визнати такі дії протиправними.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області №6396 від 06.11.2017 року про проведення планової перевірки ТОВ "Новоолександрівське".

Стосовно позовних вимог позивача про скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Новоолександрівське" №26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 року судом встановлено наступне.

Представником позивача під час судового розгляду справи у наданих поясненнях було вказано, що 21.11.2017 працівник відповідача телефоном запросив представника ТОВ "Новоолександрівське" до приміщення Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в м. Вовчанськ з метою ознайомлення з направленнями на проведення перевірки. Під час прибуття представника позивача до контролюючого органу працівник Салтівської ОДПІ, яка назвалась ОСОБА_4, попросила ознайомитись та підписати направлення на перевірку №1816 щодо здійснення перевірки головним інспектором державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Салтівської ОДПІ (інспектор податкової та митної справи І рангу) ОСОБА_4 та направлення на перевірку №1815 щодо здійснення перевірки головним державним ревізором - інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Салтівської ОДПІ (інспектор податкової та митної справи III рангу) ОСОБА_5. Під час ознайомлення з направленнями на проведення перевірки представник ТОВ «Новоолександрівське» запропонував ОСОБА_4 пред'явити своє службове посвідчення затвердженого зразка наказом ДФС України №207 від 23.10.2014, проте остання відмовилась від його пред’явлення, посилаючись на його відсутність. Також представник контролюючого органу повідомила, що ОСОБА_5 на час перебування представника позивача у контролюючому органі знаходиться у місті Куп’янську Харківської області.

Також представником позивача у наданих поясненнях зазначено, що направлення на проведення перевірки були підписані у приміщенні контролюючого органу, проте при цьому наголошувалось, що підписання направлень без пред’явлення посвідчень та за відсутності перевіряючого є порушенням. Водночас, представник ТОВ "Новоолександрівське" погодився підписати направлення на проведення перевірки за умови пред’явлення службових посвідчень під час виходу інспекторів для проведення перевірки, на що перевіряюча погодилась.

Суд зазначає, що матеріали справи містять копії направлень на проведення перевірки підприємства позивача №1815 та №1816, видані на підставі наказу від 06.11.2017 року №6396 Головного управління ДФС у Харківській області, з яких вбачається, що останні підписані представником позивача із зазначенням прізвища, ініціалів та посади 21.11.2017 року о 15:45 та зазначенням про отримання копії наказу від 06.11.2017 року №6396, проте суд зазначає, що вказані направлення не містять відміток представника позивача стосовно не пред’явлення перевіряючими службових посвідчень або ж інших застережень, про які повідомлено представником позивача під час розгляду справи.

Тим більше, що представником відповідача під час розгляду справи до суду надано копії довідок Головного управління ДФС у Харківській області, виданих замість службового посвідчення, на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Суд зазначає, що відповідно до наказу ДФС України від 23.10.2014 №207 «Про службові посвідчення працівників органів Державної фіскальної служби» пунктом 3 передбачено - «Дозволити до отримання посвідчень, зразки яких затверджені цим наказом - начальникам головних управлінь митниць, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговувань великих платників, ДПІ (СДПІ), спеціалізованих департаментів та органів, що утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311, видавати працівникам довідки про їх приналежність до посадових осіб органів ДФС. які використовувати виключно з паспортом громадянина України».

Крім того, суд зазначає, що позивачем не оскаржено в даному провадженні дії перевіряючих або в цілому податкового органу під час проведення документальної виїзної перевірки підприємства або стосовно ненадання визначених законодавством документів задля початку проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків.

Пунктом 77.6 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Зокрема, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, належним чином оформлених таких документів: копії наказу та направлення на проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому пункту 81.1 статті 81 Кодексу, не дозволяється.

З огляду на зазначене та враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що фактично позивачем було здійснено допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Представником позивача під час судового розгляду справи повідомлено, що 28.11.2017 року під час прибуття перевіряючим до приміщення підприємства позивача останнім на вимогу платника податків не було пред’явлено службового посвідчення встановленого зразка. Під час повторного прибуття перевіряючих 30.11.2017 року ними також на вимогу представника підприємства посвідчень пред’явлено не було. Після цього перевіряючі погрожували складенням акту про не допуск до проведення перевірки та покинули приміщення ТОВ "Новоолександрівське".

В подальшому підприємством позивача було направлено на адресу відповідача з питань не прибуття інспекторів із посвідченнями встановленого зразка задля проведення перевірки та підстав складення актів від 28.11.2017 р. № 4775/20-40-13-05-34072937, від 30.11.2017 р. за №4839/20-40-13-05-34072937, від 04.12.2017 р. за №4912/20-40-13-05-34072937 про не надання фінансово-господарської документації ТОВ «Новоолександрівське».

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що під час проведення планової виїзної документальної перевірки 28.11.2017 року ТОВ "Новоолександрівське" не надано первинних фінансово – господарських та інших документів за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що підтверджується актом від 28.11.2017 року № 4775/20-40-13-05-34072937 (а.с. 50).

Листом від 29.11.2017 року № 26119/10/20-40-13-05 ГУ ДФС у Харківській області звернулось до керівника ТОВ "Новоолександрівське" із запитом про надання первинних документів згідно переліку за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року. Вказаний лист направлено на адресу підприємства засобами поштового зв’язку, згідно фіскального чеку (а.с. 53-54).

Як повідомлено представником позивача засобами поштового зв’язку було отримано запит податкового органу від 29.11.2017 року №26119/10/20-40-13-05 про надання документів у зв’язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки, на який позивачем було надано відповідь із зазначенням обставин того, що оскільки уповноваженими представниками контролюючого органу так і не було проведено документальну планову виїзну перевірку в період з 21.11.2017 року тривалістю 10 робочих днів та враховуючи закінчення строків проведення перевірки, то відсутні підстави для надання документів.

Під час проведення планової виїзної документальної перевірки 30.11.2017 року ТОВ "Новоолександрівське" не надано первинних фінансово – господарських та інших документів за період діяльності з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року, що підтверджується актом від 30.11.2017 року № 4839/20-40-13-05-34072937 (а.с. 51).

04.12.2017 року співробітниками ГУ ДФС у Харківській області було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Новоолександрівське" з метою перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року.

Однак, ТОВ "Новоолександрівське" не надано до перевірки первинних документів за вказаний період, про що складено акт від 04.12.2017 року № 4912/20-40-13-05-34072937 (а.с. 52).

При цьому, суд зазначає, що згідно з п.85.2. СТ.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.6. ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника, податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

З матеріалів справи вбачається, що перевіряючими під час проведення перевірки позивача складено акт №4775/20-40-13-05-34072937 від 28.11.2017 щодо ненадання ТОВ «Новоолександрівське» документів фінансово-господарської діяльності, акт № 4839/20-40-13-05-34072937 від 30.11.2017 щодо ненадання ТОВ «Новоолександрівське» документів фінансово-господарської діяльності; №4912/20-40-13-05-34072937 від 04.12.2017 щодо ненадання ТОВ «Новоолександрівське» документів фінансово-господарської діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до положень пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, а також вчинення будь-яких інших дій (відмова від надання для перевірки документів або їх копій, ненадання доступу до приміщень, зупинення роботи у період початку планової документальної перевірки, відсутність посадових осіб тощо) з метою уникнення проведення перевірки може бути підставою для вжиття контролюючими органами таких дій, як застосування арешту майна, відмінного від коштів, платника податків на підставі прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС, обґрунтованість якого повинна бути перевірена судом протягом 96 годин (стаття 94 Кодексу) та звернення до адміністративного суду із позовом (поданням) про застосування арешту коштів на рахунках у банку платника податків, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій.

Отже, у разі відмови платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення контролюючий орган повинен вжити заходів, передбачених пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, тобто застосувати адміністративний арешт.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновкам Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 16 серпня 2017 року №К/800/5229/17.

Представником відповідача під час судового розгляду справи у наданих поясненнях вказано, що у зв’язку з недопуском за наявності законних підстав до проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоолександрівське» та відмовою від проведення перевірки шляхом не надання документів фінансово-господарської діяльності, що зафіксовано в актах від 28.11.2017р. №4775/20-40-13-05-34072937, від 30.11.2017р. №4839/20-40-13-05-34072937, від 04.12.2017р. №4912/20-40-13-05-34072937, контролюючим органом на підставі п.п.94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 04.12.2017 року №26662/10/20-40-13-05-16.

Відповідно до п. 4.2 Порядку про застосування адміністративного арешту платника податків встановлено, що обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що на виконання приписів Податкового кодексу України відповідач 05.12.2017 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року у справі №820/5936/17 клопотання відповідача про закриття провадження у справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задоволено. Закрито провадження у справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна з підстав наявного спору про право, що унеможливлює розгляд справи за правилами ст.183-3 КАС України.

Вказане судове рішення не було оскаржено сторонами у судовому порядку, а отже у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України набуло законної сили.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що контролюючим органом прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Новоолександрівське" №26662/10/20-40-13-05-160 від 04.12.2017 року у межах та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства, а відтак, останнє не підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, наказу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.