Постанова № 72322861, 29.01.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2018 р. № 820/5336/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання – Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство «Харківський метрополітен», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головне управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України від 30.10.2017р. № НОМЕР_1 (форма «Р»), яким КП «Харківський метрополітен» визначено грошове зобов’язання за платежем з податку на додану вартість з урахуванням штрафної санкції в сумі 664872, 50 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перевірка позивача ДФС у Харківській області проводилася формально, не досліджувалися реальні взаємовідносини між ТОВ «Турнікет-М» та КП «Харківський метрополітен», не проводився детальний аналіз ситуації, що дає змогу стверджувати про безпідставність припущень та міркувань податкового органу, які ґрунтуються не на реальному та детальному аналізі документів, а лише на власних припущеннях, викладених у акті перевірки за результати якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також позивач вказує, що Головним управлінням ДФС у Харківській області не досліджувало факт щодо надання послуг ТОВ «Турнікет-М» КП «Харківський метрополітен» за наданими їм за запитом договорами. Актом не наведено жодних достовірних обґрунтувань, які б підтверджували відсутність надання послуг ТОВ «Турнікет-М» з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погодився з вимогами позивача. При цьому зазначив, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом не була спрямована на якісне та своєчасне виконання зобов’язань перед замовником, а лише для збільшення витрат та зменшення податкового зобов’язання з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши доводи позову та відзиву на позов, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області (далі – ДФС у Харківській області) від 19.09.2017р. №4959 головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників1 управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 була проведена позапланова невиїзна перевірка КП «Харківській метрополітен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Турнікет-М» за вересень, грудень 2015р., червень 2016р.

За результатами перевірки ДФС у Харківській області складено Акт від 06.10.2017 р. № 14813/20-40-14-11-11/04805918 (далі – Акт перевірки) про результати позапланової невиїзної перевірки КП «Харківський метрополітен», податковий номер 04805918, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Турнікет-М», податковий номер 38494773 за вересень, грудень 2015р., червень 2016 р., яка була проведена 29.09.2017р.

КП «Харківський метрополітен» 06.10.2017 р. отримано примірник Акту.

Проведеною перевіркою встановлено порушення КП «Харківський метрополітен» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі – ПК України), а саме заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 531898 грн., у т.ч. за вересень 2015 року на суму 265837, за грудень 2015 року 133591 грн., за червень 2016 року на суму 132470 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним Актом перевірки, КП «Харківський метрополітен» у строк, визначений п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. та «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. - 13.10.2017р., подало до ДФС у Харківській області заперечення до Акту позапланової невиїзної перевірки № 20-40-14-11-11/04805918 від 06.10.2017 р.

За результатами розгляду заперечення на Акт перевірки, ДФС у Харківській області залишило без змін висновки перевіряючих, викладені у Акті, з огляду на їх правомірність, з посиланням на ті ж підстави, що були наведені в Акті.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДФС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2017р. № НОМЕР_1 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 664872,50 грн., з якої 531898 – донарахована сума зобов’язань та 123974,50 грн. – штрафні санкції.

З Акту перевірки вбачається, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки за вересень, грудень 2015р., червень 2016р. органом ДФС у Харківській області було ненадання у повному обсязі КП «Харківський метрополітен» пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 10.07.2017р. №9375/10/20-40-14-11-18 начальника ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78. Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що між КП «Харківський метрополітен» з ТОВ «Турнікет-М» було укладено договори № 127-06/АТЗ від 30.06.2015р. та № 270-12/АТЗ від 29.12.2015р. по наданню послуг з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені.

Умовами вказаних договорів було визначено перелік послуг з розцінками на них, які виконувалися ТОВ «Турнікет-М», а періодичність проведення технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені здійснювалася відповідно до Інструкції «Пристрої пасажирської автоматики. Технологія обслуговування» (далі - Інструкція), яка була затверджена головним інженером метрополітену 25.03.2013 р. Отже, всі послуги, які виконувалися за договорами №127-06/АТЗ від 30.06.2015 р. та №270-12/АТЗ від 29.12.2015 р. базуються на строках та періодах, вказаних в Інструкції.

Послуги з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені здійснювались ТОВ «Турнікет-М» за договором №127-06/АТЗ від 30.06.2015 р. у період 01.07.2015р. по 31.12.2015р., а за договором №270-12/АТЗ від 29.12.2015 р. у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.

Між сторонами підписані відповідні акти приймання-передачі послуг, у тому числі і у вересні, грудні 2015р. та червні 2016р. - акти приймання-передачі послуг №4 від 01.09.2015р. на суму 801546, 00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 133591,00 грн., № 7 від 01.12.2015р. на суму 801510, 00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 133585,00 грн., № 8 від 31.12.2015р. на суму 739509, 00 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 132251,50 грн. та № 5 від 01.06.2016р. на суму 794819, 02 грн., з урахуванням ПДВ у розмірі 132469,84 грн.

ТОВ «Турнікет-М» у відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, складено податкові накладні, в яких відображено обсяг наданих позивачу за договорами №127-06/АТЗ від 30.06.2015 р. та №270-12/АТЗ від 29.12.2015 р. послуг та суми, що підлягали сплаті з урахуванням податку на додану вартість (№ 1 від 01.09.2015р. на загальну суму з ПДВ 801546, 00 грн., № 1 від 01.12.2015р. на загальну суму з ПДВ 801510, 00 грн., № 3 від 31.12.2015р. на загальну суму з ПДВ 739509, 00 грн., № 1 від 01.06.2016р. на загальну суму з ПДВ 794819, 02 грн.).

КП «Харківський метрополітен» здійснено оплату за надані ТОВ «Турнікет-М» послуги за вказаними договорами, що підтверджується платіжними дорученнями № 10022 від 07.09.2015р. на суму 801546, 00 грн., № 11772 від 02.12.2015р. на суму 801510, 00 грн., № 52 від 05.01.2016р. на суму 739509, 00 грн., № 2875 від 06.06.2016р. на суму 794819, 02 грн.

КП «Харківський метрополітен» при оформленні податкових декларацій з податку на додану вартість, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, включало до податкового кредиту суми ПДВ по вищезазначеним операціям, за договорами №127-06/АТЗ від 30.06.2015 р. та №270-12/АТЗ від 29.12.2015 р.

КП «Харківський метрополітен» та ТОВ «Турнікет-М» складено акти допуску на надання послуг з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені згідно договорів №127-06/АТЗ від 30.06.2015 р., № 270-12/АТЗ від 29.12.2015 р.

Також позивач на підтвердження виконання ТОВ «Турнікет-М» взятих на себе договірних зобов’язань за договорами №127-06/АТЗ від 30.06.2015 р. та №270-12/АТЗ від 29.12.2015 р. подав до суду копію Журналу ремонту пасажирської автоматики (далі - Журнал) по однієї з 30 станції метрополітену (станція «Південний вокзал») за червень 2016р.

В Журналі зазначено дату та час прибуття представника ТОВ «Турнікет-М» на станцію із зазначенням дати та години проведеного ним поточного технічного обслуговування (ТО-1), періодичність проведення роботи якого, відповідає строкам, наведеним в Інструкції «Пристрої пасажирської автоматики. Технологія обслуговування» (1 раз на тиждень).

Крім того, з Журналу вбачається, що час прибуття на об’єкт та час залишення об’єкту представником ТОВ «Турнікет-М» було проконтрольовано працівником метрополітену, що підтверджується підписами останнього в журналі.

Також з наданих на вимогу суду від 18.01.2018р. копій Актів-допуску на надання послуг з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені згідно договору № 127-06/АТЗ від 30.06.2015р. та згідно договору № 270-12/АТЗ від 29.12.2015р. вбачається, що КП «Харківський метрополітен» виділяло ТОВ «Турнікет-М» службові приміщення, які вказані в Додатку до кожного Акту-допуску) для виконання послуг з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені, розміщеної на території метрополітену.

Таким чином, податковий кредит формувався підприємством на підставі ст. 198 ПКУ, якою, крім іншого зазначено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а також п.201.10 ст.201 ПКУ: «податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписи даної норми кодексу кореспондуються з положенням абз.1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з якими на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз. 1 п. 201.10 ст. 201). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201).

Таким чином, суд вважає, що наявність в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної постачальником та зареєстрованої податкової накладної звільняє покупця – отримувача цієї накладної від будь-якої відповідальності як платника ПДВ за виключенням випадку вжиття з цим постачальником взаємоузгоджених зловмисних (тобто протиправних) свідомих дій з неправомірного одержання податкової вигоди.

Доказів наявності таких обставин у спірних правовідносинах сторонами справи до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Отримані позивачем від ТОВ «Турнікет-М» податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПКУ та зареєстровані в ЄРПН у терміни, визначені цим Кодексом.

Крім того, контрагент ТОВ «Турнікет-М» у відповідності до вимог чинного законодавства України є зареєстрованим платником податку на додану вартість, правовідносини відбувалися на підставі укладених договорів про надання послуг, які не визнані у судовому порядку недійсними, їх належне виконання підтверджується актами приймання-передачі послуг та податковими накладними, а сплата коштів – відповідними виписками банківського рахунку.

Суд не погоджується з посилання ДФС у Харківській області у Акті перевірки на не можливість встановити реальність господарських операцій між КП «Харківський метрополітен» та ТОВ «Турнікет-М» за перевіряємий період, з огляду на наступне.

Пунктом 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - головне управління ДФС у Харківській області.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейського суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Стосовно використання контролюючим органом у ході проведеної перевірки Результатів зібраної податкової інформації суд додатково зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для відповідача як контролюючого органу порядок, підстави та спосіб дій з реалізації контролю за додержанням податкової дисципліни з 01.01.2011 р. визначений Податковим кодексом України.

Норми вказаного акту законодавства не дають жодних правових підстав та повноважень контролюючим органам на складання офіційних письмових документів у формі Результатів опрацювання зібраної податкової інформації. Такого способу дій контролюючого органу Податковий кодекс України не визначає.

З огляду на викладене суд вважає, що контролюючий орган не позбавлений можливості для зручності чи в інших цілях оптимізації виконання функції контролю складати будь-які письмові документи, у тому числі і у вигляді Результатів опрацювання зібраної податкової інформації, проте за жодних обставин ці документи не можуть слугувати доказами для звинувачення платника податків у вчиненні податкового правопорушення.

Також судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Харківський метрополітен» за період з 01.01.2013р. по завершений місяць 2015р., що проводилася Державною фінансовою інспекцією в Харківській області від 04.04.2016р. №06-12/2 (далі – Акр ревізії), в якому вказано, що «проведеною зустрічною звіркою в ТОВ «Турнікет-М» встановлено, що в періоді з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. розрахунки між ТОВ «Турнікет-М» та КП «Харківський метрополітен» проводились на підставі 10 договорів про надання послуг з модернізації, ремонтування обладнання автоматизованої системи оплати проїзду станції обладнання автоматизованих систем оплати за проїзд та виконання робіт з модернізації систем керування автоматичними контрольними пунктами типу АКП-73М та «Каскад-15».

Актом ревізії підтверджується законність проведення тендерних процедур, за результатами яких КП «Харківський метрополітен» з ТОВ «Турнікет-М» було укладено договори № 127-06/АТЗ від 30.06.2015р. та № 270-12/АТЗ від 29.12.2015р. по наданню послуг з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені.

Також судом встановлено, що у даному Акті ревізії ДФІ у Харківській області зазначено, що на виконання умов укладених договорів ТОВ «Турнікет-М» за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. було виконано робіт (надано послуг) для КП «Харківський метрополітен» на загальну суму 24 603 521,19 грн., з яких:

- по договорам підряду на виконання робіт – на суму 19 803 611,19 грн.;

- по договору надання послуг з технічного обслуговування – на суму 4 799 910,00 грн.

Ще в Акті ревізії вказано, що КП «Харківський метрополітен» в період з 01.01.2013 по 31.12.2015 р. за виконані роботи (надані послуги) перераховано грошових коштів в сумі 23 810 012,19 грн. (в т.ч.: в 2013 році – 5 767 498,62 грн., за 2014 рік – 10 246 758,90 грн., за 2015 рік – 7 795 754,67 грн.).

Більш того, ДФІ було проведено зустрічну перевірку ТОВ Турнікет-М», що також відображено в Акті ревізії, а посадовими особами ТОВ «Турнікет-М» на вимогу ДФІ надавалися відповідні пояснення. Це спростовує твердження відповідача про відсутність ТОВ «Турнікет-М» за місцем реєстрації та неможливістю проведення перевірки його діяльності.

У зв’язку з чим суд вважає, що за результатами зустрічної перевірки відображеними в Акті ревізії ДФІ в Харківській області підтверджується реальність господарських операцій та фактичне надання ТОВ «Турнікет-М» послуг для КП «Харківський метрополітен» з технічного обслуговування пристроїв автоматизованої системи оплати проїзду в метрополітені.

Також суд не погоджується з посиланням ДФС у Харківській області в пп. 3.1.2 Акту перевірки про те, що у актах прийому-передачі послуг №4 від 01.09.2015р., № 7 від 01.12.2015р., № 8 від 31.12.2015р. та № 5 від 01.06.2016р. відсутня детальна інформація про обсяг виконаних робіт, кількість затрачених на виконання робіт людино-годин, кількість використаних матеріалів для виконання робіт, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення на момент дії договорів.

Абз. 5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. за № 996-XIV, в редакції зі змінами від 11.06.2017 р. (далі – Закон № 996-XIV) визначає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

При цьому слід зазначити, що законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції.

Отже на думку суду, прийняті до обліку КП «Харківський метрополітен» акти приймання-передачі послуг від ТОВ «Турнікет-М» мають всі ознаки первинного документу та проведені у обліку у тому звітному періоді, в якому були виконані послуги, у відповідності до вимог ч. 5 ст.9 Закону № 996-XIV. Акти відповідають предмету договору і містять необхідну інформацію щодо проведених операцій.

Крім того, відповідач в Акті перевірки не наводить, які саме реквізити відсутні, що вказувало б на їх не відповідність вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також відповідачем не зазначено в чому саме полягає невідповідність інших документів наданих метрополітеном за перевіряємий ним період – вересень 2015р., грудень 2015р. та червень 2016р. вимогам ст. 9 Закону № 996-XIV, оскільки податкові накладні №529 від 30.09.2015р. №564 від 31.12.2015р. №613 від 30.06.2016р. (витяги зі зведених податкових накладних надані до позовної заяви) відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені договори між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або рішенням суду, що набрало законної сили.

ДФС у Харківській області вказала в Акті перевірки, що податкова інформація складена у зв’язку з неможливістю проведення перевірки ТОВ «Турнікет-М». Однак, право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а тим більше неможливістю провести перевірку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству документів постачальника товарів/послуг та дотримання ним вимог діючого законодавства.

Навіть якщо контрагент допустив порушення вимог чинного законодавства, то це тягне за собою відповідальність порушника та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Щодо посилання Головного управління ДФС у Харківській області на наявність кримінальної справи № 642/4477/16-К, порушеної за фактом розкрадання бюджетних коштів та внесення не достовірних відомостей у податкову звітність при проведенні робіт для КП «Харківський метрополітен» та ТОВ «Турнікет-М», суд зазначити наступне.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, оскільки немає вироку по кримінальній справі №642/4477/16-К, посилання на клопотання слідчого з кримінального провадження не є належними та допустимими доказами у даній справі.

Згідно ст. 139 КАС України, при задоволені позову, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби, який виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України від 30.10.2017 р. № НОМЕР_1 (форма "Р"), яким Комунальному підприємству «Харківський метрополітен» визначено грошове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість з урахуванням штрафної санкції в сумі 664872,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (код 04805918, вул. Різдвяна, 29, м. Харків, 61052, п/р НОМЕР_2, МФО 351629, ПАТ "МЕГАБАНК") судовий збір у сумі 9973,09 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн.09 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено у строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено 08.02.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.