Ухвала суду № 72322822, 01.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

01.02.2018 р. справа № 820/5676/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: позивача - не прибув, представника Харківської місцевої прокуратури № 6 - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття провадження по справі за позовом Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Харківської місцевої прокуратури № 6 про визнання незаконними дій та визнання незаконним припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Харківської місцевої прокуратури № 6, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача по винесенню протесту від 27.10.2011 року та визнати протест від 27.10.2011 року незаконним.

Вказана позовна заява подана в період дії КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, керуючись п.12 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017, якими передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з положень ст. 257 КАС України, з огляду на те, що предмет спору не підпадає під правила розгляду за загальним позовним провадженням та з огляду на те, що вказана справа відноситься до справ незначної складності, то розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2017 року.

У судовому засіданні 18.12.2017 року Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні для надання часу підготувати письмову заяву про відвід судді Горшкової О.О., яке було підтримало позивачем.

З метою дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 18.12.2017 року оголошено перерву до 26.12.2017 року.

У судове засідання 26.12.2017 року Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 та позивач не з'явились, проте на адресу Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшла заява (вх. № 01-26/46559/17 від 16.12.2017року), в якій заявник просив суд оголосити перерву і перенести розгляд справи ні інший день, у зв'язку із захворюванням та, водночас, зазначив дати коли не зможе з'явитись на виклик суду з огляду на його зайнятість в інших справах.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року відкладено розгляд справи № 820/5676/17 на 11.01.2018 року о 11:30 год.

У судове засідання 11.01.2017 року Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 та позивач, в інтересах якого було подано даний адміністративний позов, повторно не з'явились, вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року не виконали, проте на адресу Харківського окружного адміністративного суду від Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 надійшла заява (вх.№ 01-26/1038/18), відповідно до якої він повідомив поважні причини неявки в судове засідання в грудні 2017 року, на підтвердження чого надав копію листка непрацездатності серії АДВ № 274340.

Водночас, доказів на підтвердження існування поважних причин своєї неявки у призначене судове засідання 11.01.2017 року ані Головою Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2, ані позивачем не наведено та не надано до суду.

З метою дотримання повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, розгляд справи було відкладено до 18.01.2107 року.

У судове засідання 18.01.2018 року Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 та позивач не прибули, із заявами про відкладення розгляду справи та/чи розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались, вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року в черговий раз не виконали, поважних причин, які перешкоджали виконати вимоги суду не навели.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року, відкладено розгляд адміністративної справи № 820/5676/17 за позовом Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Харківської місцевої прокуратури № 6 про визнання незаконними дій та визнання незаконним припису на 01.02.18 року о 11:00 год.

Також, судом повторно зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року та звернуто увагу, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Вказана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року направлена на електронну адресу Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2, що підвтерджується повідомлення від 19.01.2018 року.

31.01.2018 року Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 ознайомлений з матеріалами справи, та, відповідно, був обізнаний про дату, час та місце наступного судового засідання.

У судове засідання 01.02.2018 року, ані ОСОБА_2, ані ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2 не прибули.

Поряд з цим, суд також зауважує, що зазначеними учасниками судового процесу не надано до суду жодних письмових пояснень з приводу наявності поважних причин невиконня вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року, яка була надіслана ОСОБА_2 на електронну адресу, доказів на спростування чого останнім до суду не надано, як і доказів не отримання вказаного рішення суду.

Вказані обставини суд розцінює як зловживання учасниками судового процесу своїми процесуальними правами та обов’язками, спрямованими на затягування процесуальних строків вирішення адміністративної справи.

У судовому засіданні 01.02.2018 року, судом поставлено на обговорення клопотання представника Харківської місцевої прокуратури № 6 про закриття провадження по справі.

Представник Харківської місцевої прокуратури № 6 підтримав заявлене клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що протест є актом реагування прокурора на виявлені порушення закону та породжує правові наслідки безпосередньо для тих субєктів, яким він адресований. Представник відповідача пояснив, що протест як акт прокурорського реагування у процесі виконання наглядових функцій не є рішенням, яке в розумінні КАС України може бути оскаржено до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, оскільки з огляду на свій правовий статус прокурор при здійсненні наглядових функцій відповідно до закону не приймає управлінських рішень. Таким чином, оскільки на вказані правовідносини щодо оскарження протесту прокурора не розповсюджується юрисдикція адміністративних судів, Представник Харківської місцевої прокуратури № 6 просив закрити провадження по даній справі.

Голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

У відповідності до вимог п. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приписами ч. 3 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Суд враховує надане ОСОБА_2 через канцелярію суду 31.01.2018 року клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні 01.02.2018 року, однак письмових доказів на обґрунтування причин неможливості прибути на виклик суду позивачем не надано.

Приймаючи до уваги, що на адресу Харківського окружного адміністративного суду 01.02.2018 року повернувся поштовий конверт (з позначкою "за закінченням терміну зберігання") з повісткою про виклик Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в судове засідання на 01.02.2018 року, яка, однак, ним не була отримана з незалежних від суду причин, то суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання щодо закриття провадження за відсутності ОСОБА_2 та позивача.

Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання представника відповідача, перевіривши ці доводи належними нормами матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наступне.

Так, як вбачається зі змісту позову, 06.09.2007 року рішенням XVIII сесії Русько-Тишківської селищної ради ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва торгового центру в с. Ч. Тишки по вул. Радянській, 111.

27.10.2011 року прокурором Харківської міжрайонної прокуратури прийнято протест, яким зобов'язано Русько-Тишківську селищну раду скасувати рішення XVIII сесії від 06.09.2007 року, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згодом Русько-Тишківська селищна рада скасувала вказане рішення від 06.09.2007 року.

Позивач вважає, що даним рішення ОСОБА_3 позбавлено права на користування даною земельною ділянкою та будівництва торгового центра, що стало підставою для звернення з цим позовом

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб’єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин, а відтак публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб’єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 20 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-XII (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.

Статтею 21 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-XII (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.

З огляду на встановлений Конституцією України і Законом України “Про прокуратуру” № 1789-XII правовий статус прокуратури як органу, який повинен гарантувати верховенство права у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, суспільства від злочинних посягань, а також захист конституційних цінностей, надані державою цьому органу наглядові функції за своїм змістом і призначенням не є управлінськими.

Протест є актом реагування прокурора на виявлені порушення закону й породжує правові наслідки безпосередньо для тих суб'єктів, яким його внесено, оскільки містять обов'язкові для розгляду вказівки/вимоги, виконання яких має на меті відновлення правопорядку, притягнення винних осіб до відповідальності, захист охоронюваних законом прав та інтересів.

Поряд з тим, протест як акт прокурорського реагування у процесі виконання наглядових функцій не є рішенням, яке в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржено до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, ст.2 КАС України, оскільки з огляду на свій правовий статус прокурор при здійсненні наглядових функцій відповідно до закону не приймає управлінських рішень.

Враховуючи, що здійснення прокурором наглядових функцій не є владною управлінською діяльністю, на правовідносини, які безпосередньо виникають у зв'язку з внесенням актів прокурорського реагування (у тому числі і протестів), не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а тому такі спори не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 19.04.2016р. по справі №21-6499а15 та в ухвалі від 22.03.2017 року по справі № К/800/19765/13 відповідно.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що згідно ч. 3 ст. 21 ЗУ "Про прокуратуру" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що Законом України "Про прокуратуру"(в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено права та механізму оскарження протесту прокурора як актів прокурорського реагування. Зміст ст. ст. 20-21 Закону України "Про прокуратуру" передбачає лише можливість відхилення протесту особою, якої він стосується (щодо якої його винесено).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з огляду на наведений характер правовідносин, вимоги позивача не належать до юрисдикції адміністративного суду, оскільки здійснення прокурором наглядових функцій в контексті розуміння Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не є владною управлінською функцією, а відтак на правовідносини, які виникають у зв'язку з винесенням актів прокурорського реагування, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, на підставі чого суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача та закриття провадження по справі № 820/5676/17 за позовом Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3.

У відповідності до ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-9, 238, 239, 241, 242, 243, 248, 256, 294, 295, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Харківської місцевої прокуратури № 6 про закриття провадження по справі № 820/5676/17 за позовом Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Харківської місцевої прокуратури № 6 про визнання незаконними дій та визнання незаконним припису - задовольнити.

Закрити провадження по справі № 820/5676/17 за позовом Голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Харківської місцевої прокуратури № 6 про визнання незаконними дій та визнання незаконним припису.

Роз’яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного оскарження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2018 року.

Суддя Горшкова О.О.