Рішення № 72322769, 08.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2362/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

15.12.2017 (згідно відбитку поштового штампу на конверті) Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 82251,41 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в загальному розмірі 82251,41 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 08.02.2018 на 11год. 15хв.

Представник позивач у судове засідання 08.02.2018 явку не забезпечив, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі ГУ ДФС у Київській області.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином за адресою його реєстрації, яка значиться згідно даних відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, однак конверт повернувся до суду з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно картки особового рахунку, яка ведеться в податковому органі за громадянином ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) обліковується податковий борг у сумі 82251,41 грн, що виник у результаті несплати у встановлений законодавством термін орендної плати з фізичних осіб та нарахованої контролюючим органом пені.

Так, відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як слідує з матеріалів справи, 07.10.2014 між Богуславською міською радою (орендодавець) та ФО-П ОСОБА_2 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець відповідно до рішення 25 та 44 сесії Богуславської міської ради 6 скликання надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування нежитлових будівель і споруд, що знаходиться на території Богуславської міської ради в місті Богуславі Київської області по АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1231 га. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля 182,60 кв. м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 272531,09 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 7% за рік від її нормативної грошової оцінки.

15.05.2015 Богуславською міською радою прийнято рішення про внесення змін до договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 в місті Богуславі, яким, зокрема, в договорі змінено землекористувача з ФО-П ОСОБА_2 на ОСОБА_1.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

На підставі вказаних норм, відносно громадянина ОСОБА_1 контролюючим органом були винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №11504-10, яким визначено до сплати податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 11913,65 грн, що мало бути сплачене відповідачем у строки, визначенні чинним законодавством;

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2016 №13328-0000, яким визначено до сплати податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 34144,51 грн, що мало бути сплачене відповідачем у строки, визначенні чинним законодавством;

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 №95290-0000, яким визначено до сплати податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в сумі 36193,18 грн, що мало бути сплачене відповідачем у строки, визначенні чинним законодавством.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як слідує з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 №11504-10, від 12.05.2016 №13328-0000 та від 23.06.2017 №95290-0000 направлялися рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, проте вказані листи повернулися до контролюючого органу з відмітками пошти "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем, передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.06.2015 №11504-10, від 12.05.2016 №13328-0000 та від 23.06.2017 №95290-0000, а також їх оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу порушують права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати податкових зобов'язань.

Крім того, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу нараховано пеню по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 0,07 грн.

З огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі з фізичних осіб становить 82251,41 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи обліковою карткою особового рахунку останнього з даного виду податку.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 14.09.2015 №3102-23, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення повернулося до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказана вимога вважається врученою платнику податків.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по орендній платі з фізичних осіб свідчить про наявність у останнього податкового боргу з даного виду податку в загальній сумі 82251,41 грн.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, код ЄДРПОУ 39393260) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти у розмірі 82251 (вісімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят одна) гривня 41 (сорок одна) копійка в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко