Рішення № 72322703, 09.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5874/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (Аеродромне шосе, 2Б, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, ідентифікаційний код 00383716) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2017 року № 0034191402 в частині, № 0034171402, № 0034201402, -

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0034191402 від 04.10.2017 в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36635,92 грн.; визнати протиправними і скасувати повністю податкові повідомлення-рішення № 0034171402 від 04.10.2017 року та № 0034201402 від 04.10.2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

У додатку до податкового повідомлення-рішення № 0034191402 від 04.10.2017 року у графі 10 Розрахунку пені за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті «Граничний термін надходження валютної виручки» за контрактами про надання послуг, що перераховані у строках 1-6 графи 1 Розрахунку, а також у пп.1-6 п.3.3.1.1 акту перевірки зазначені невірні граничні терміни надходження валютної виручки за контрактами. Про надання послуг за контрактами, що перераховані у строках 1-6, графі 1 Розрахунку та у пп.1-6 п.3.3.1.1 акту перевірки були складені акти про надання послуг, підписані сторонами, які є єдиними документами, що засвідчують надання послуг, передбачених контрактами. Таким чином, розрахунки за контрактами були завершені без порушення строків, встановлених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а штрафні санкції в сумі 36635,92 грн. нараховані згідно податкового повідомлення-рішення № 0034191402 від 04.10.2017 року неправомірно.

У додатку до податкового повідомлення-рішення № 0034171402 від 04.10.2017 року у графі 9 Розрахунку пені за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті «Дата отримання імпортного товару» зазначено невірну дату 20.07.2016 року. Насправді товар за контрактом 31-03 від 31.03.2016 року був фактично ввезений на митну територію України 23.06.2016 року, що засвідчується штампами митного органу на товаросупровідних документах та митною декларацією ІМ74 500070005/2006/002499. Таким чином, імпорт товару було здійснено позивачем без порушення строків, встановлених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а штрафні санкції у розмірі 1954,68 грн. нараховані згідно податкового повідомлення-рішення № 0034171402 від 04.10.2017 року неправомірно.

На підставі вищевикладеного також невірним є висновок, зазначений в п.3.3.1.5 та абз. 5 розділу IV акту перевірки про неналежне подання декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами. Станом на 01.07.2016 року не було простроченої заборгованості з повернення валютної виручки, а заборгованість, наявна станом на 01.01.2017 року була належним чином задекларована в повному обсязі. Таким чином, неправомірними є штрафні санкції в розмірі 510 грн., що накладені податковим повідомленням-рішенням № 0034201402 від 04.10.2017 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2017 року № 0034191402 в частині, № 0034171402, № 0034201402 було призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що операції з наданням послуг за контрактом № 028/ДК-15 від 15.12.2015 року підтверджуються актом про надання послуг від 28.12.2016, однак за даними бухгалтерського обліку (Картка рахунку 362 за 01.04.2016 року - 03.12.2016 року) зазначений документ не відображений та не проведений згідно правил бухгалтерського обліку, що в подальшому б мало вплив на дані показники фінансової звітності, згідно даних бухгалтерського обліку та даних перевірки послуги були надані 27.04.2016 року та 31.05.2016 року; операції з наданням послуг за контрактом № 029/ДК-15 від 16.12.2015 року підтверджуються актом про надання послуг від 08.09.2017 на суму 11002,38 дол. США, фактично виручка за цим контрактом в повному обсязі надійшла 04.04.2017 року, однак за даними бухгалтерського обліку (Картка рахунку 362 за січень 2017 року - червень 2017 року) 04.04.2017 року за даним контрактом було сплачено нерезидентом суму у розмірі 1417,21 дол. США, а за даними перевірки та даних бухгалтерського обліку (Оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 за січень 2017 року - червень 2017 року) станом на 30.06.2017 рахується інша заборгованість, ніж зазначено в позовній заяві, що в подальшому має вплив на дані показники фінансової звітності, згідно даних бухгалтерського обліку та даних перевірки послуги були надані 12.08.2016 року, 23.08.2016 року, 02.09.2016 року, 13.09.2016 року, 23.09.2016 року; операції з наданням послуг за контрактом № 034/ДК-16 від 14.03.2016 року підтверджуються актом про надання послуг від 23.03.2017 року на суму 14025,47 дол. США, однак за даними бухгалтерського обліку (Картка рахунку 362 за січень 2017 року - червень 2017 року) зазначений документ не відображений та не проведений згідно правил бухгалтерського обліку, який в подальшому б мав вплив на дані показники фінансової звітності, згідно даних бухгалтерського обліку та даних перевірки послуги були надані 29.04.2016 року та 07.06.2016 року; операції з наданням послуг за контрактом № 035/ДК-16 від 24.03.2016 року підтверджуються актом про надання послуг від 30.03.2017 року на суму 10142,91 дол. США, однак за даними бухгалтерського обліку (Картка рахунку 362 за січень 2017 року - червень 2017 року) зазначений документ не відображений та не проведений згідно правил бухгалтерського обліку, який в подальшому б мав вплив на дані показники фінансової звітності, згідно даних бухгалтерського обліку та даних перевірки послуги були надані 07.06.2016 року; операції з наданням послуг за контрактом № 037/ДК-16 від 14.04.2016 року підтверджуються актом про надання послуг від 20.04.2017 року на суму 9545,66 дол. США, однак за даними бухгалтерського обліку (Картка рахунку 362 за січень 2017 року - червень 2017 року) зазначений документ не відображений та не проведений згідно правил бухгалтерського обліку, який в подальшому б мав вплив на дані показники фінансової звітності, згідно даних бухгалтерського обліку та даних перевірки послуги були надані 15.07.2016 року; операції з наданням послуг за контрактом № 038/ДК-16 від 20.04.2016 року підтверджуються актом про надання послуг від 02.08.2017 року на суму 21179,44 дол. США, фактично виручка за цим контрактом в повному обсязі надійшла 16.12.2016 року, однак за даними бухгалтерського обліку (Картка рахунку 362 за 01.04.2016 року - 03.12.2016 року) 16.12.2016 року за даним контрактом було сплачено нерезидентом суму у розмірі 12528,68 дол. США, за даними перевірки та даних бухгалтерського обліку (Оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 за січень 2017 року - червень 2017 року) станом на 30.06.2017 року рахується інша заборгованість, ніж зазначено в позовній заяві, що в подальшому має вплив на дані показники фінансової звітності, згідно даних бухгалтерського обліку та даних перевірки послуги були надані 04.08.2016 року, 15.08.2016 року, 08.09.2016 року, чим порушено вимоги ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням Постанови Правління НБУ від 03.06.2015 року № 354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

На виконання умов договору № 31-03 від 31.03.2016 ПрАТ «ІЗТПВ «Дунай-Пак» було перераховано грошові кошти 14.04.2016 року у сумі 3750,00 дол. США - граничний термін надходження товару 13.07.2016 року, 07.06.2016 року у сумі 13590,00 дол. США - граничний термін надходження товару 05.10.2016 року. Товар (жерсть біла покрита оловом) за контрактом № 31-03 від 31.03.2016 року надійшов 20.07.2016 року за МД № 500070005/2016/2866 від 20.07.2016 на суму 17340,00 дол. США., чим порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням Постанови правління Національного банку України від 03.03.2016 року № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», в частині несвоєчасного надходження товару на митну територію України за контрактом № 31-03 від 31.03.2016 року у сумі 3750,00 дол. США (7 днів). До перевірки не було надано будь-яких товаросупровідних документів, які б засвідчували перетин товаром митної території України.

З урахуванням вищезазначеного перевіркою було встановлено порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207 в частині неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2016 року та подання недостовірної інформації, задекларованої у розділі III «Майно та товари за кордоном» п.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що визначення граничного строку надходження валютної виручки за даними бухгалтерського обліку суперечить ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», де визначено, що в разі експорту робіт та послуг цей строк розпочинається з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг. Таким чином документом, що засвідчує факт надання послуг може бути лише підписаний сторонами договору первинний документ. Оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 та картка рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» є зведеними обліковими документами, що не є первинними документами, не містять відомостей про господарську операцію та складаються самостійно підприємством, без участі контрагента. Оскільки надані акти про надання послуг, складені сторонами відповідних договорів, є єдиними первинними документами, що засвідчують надання послуг, граничні строки надходження валютної виручки розпочинаються саме з дати складення таких актів.

Щодо пені, нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення № 0034171402 від 04.10.2017 року, відповідач заперечує наведені в позовній заяві доводи тим, що до перевірки не було надано будь-яких товаросупровідних документів, які б засвідчували перетин товаром митної території України. Це твердження суперечить п.3.3.1 Акту перевірки, де зазначено, що під час перевірки використовувались зовнішньоекономічні контракти, додаткові угоди, специфікації до контрактів, МД, виписки банку, акти виконаних робіт, інвойси, регістри аналітичного обліку за бухгалтерськими рахунками 36.2, 63.2, 312 за період з 01.04.2016 року по 30.06.2017 року. Таким чином, митна декларація 500070005/2006/002499 від 23.06.2016 року, що засвідчує факт ввезення товару на митну територію України надавалась відповідачу до перевірки. Однією з таких суттєвих обставин в даному випадку було визначення моменту здійснення операції з фактичного ввезення товару на митну територію України, який міг бути встановлений відповідачем тільки на підставі первинних документів з відмітками митного органу про перетин митного кордону України на супроводжувальних документах, в цьому випадку на міжнародній транспортній накладній CMR 47719 від 23.06.2016 року. Посилання на цей транспортний документ є у графі 44 митної декларації 500070005/2006/002499 від 23.06.2016 року, що була надана відповідачу під час перевірки. Крім того, у графі 40 митної декларації ІМ 40 500070005/2016/002866 є посилання на попередню митну декларацію ІМ 74 № 500070005/2006/002499 від 23.06.2016 року, що надавалась позивачем за фактом фактичного ввезення обладнання на територію України. Таким чином, відповідач не мав підстав для нарахування пені і податкове повідомлення-рішення № 0034171402 від 04.10.2017 року є протиправним. Оскільки нарахування санкцій, що зазначені в п.3.3.1.5 та абз.5 розділу IV акту перевірки є наслідком неправильного застосування відповідачем законодавства, як зазначено вище, заперечення відповідача щодо доводів позивача, наведених в розділі III позовної заяви, є такими, що не відповідають діючому законодавству та обставинам справи.

В судове засідання, призначене на 06.02.2018 року, сторони не з'явилися.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, з урахуванням ст.205 КАС України, вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» зареєстроване та перебуває на обліку в Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 15.02.1996 року за № 102.

На підставі направлень від 07.09.2017 року, наказу від 06.09.2017 року № 4048, в період з 07.09.2017 року по 13.09.2017 року співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) за період з 01.04.2016 року по 30.06.2017 року.

За результатами цієї перевірки 20.09.2017 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 1305/15-32-14-01/00383716.

В акті перевірки встановлені наступні порушення з боку позивача, крім інших:

- ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за договорами № 028/ДК-15 від 15.12.2015 року, № 029/ДК-15 від 16.12.2015 року, 034/ДК-16 від 14.03.2016 року, № 035/ДК-16 від 24.03.2016 року, № 037/ДК-16 від 14.04.2016 року, укладеними з «QingLong Trading Limited» Hong Kong у загальній сумі 34226,41 дол. США; договором № 038/ДК-16 від 20.04.2016 року, укладеним з компанією «REDMOND SALES LP» EDINBURGH у сумі 12528,66 дол. США; договором 049/ДК-16 від 08.08.2016 року, укладеним з КАПАКСОЛИТ-М ООО Молдова у сумі 3181,07 дол. США; контрактом № 4 від 19.0.2016 року, укладеним з ООО «НИДА» Росія у сумі 400,00 дол. США;

- ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями в частині несвоєчасного надходження товару за контрактом № 31-03 від 31.3.2016 року, укладеним з компанією CNBM INTERNATIONAL CORPORATION у сумі 3750,00 дол. США;

- ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2016 року та подання недостовірної інформації в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 року.

За наслідками перевірки Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» на підставі акту перевірки від 20.09.2017 року № 1305/15-32-14-01/00383716 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 04.10.2017 року № 0034171402, яким позивачу за порушення ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями нараховано пеню у сумі 1954,68 грн.;

- від 04.10.2017 року № 0034201402, яким позивачу за порушення ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» нараховано пеню у сумі 510,00 грн.;

- від 04.10.2017 року № 0034191402, яким позивачу за порушення ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями нараховано пеню у сумі 40102,13 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04.10.2017 року № 0034191402 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36635,92 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з п.1 Постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (переробник) уклало з компанією «QingLong Trading Limited» Hong Kong (замовник) договір від 15.12.2015 року № 028/ДК-15 про надання послуг з переробки.

Акт про надання послуг за договором від 15.12.2015 року № 028/ДК-15 було підписано сторонами 28.12.2016 року.

Виручка за вказаним договором надійшла в повному обсязі 30.09.2016 року, тобто ще до підписання сторонами акту про надання послуг від 28.12.2016 року. Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 15.12.2015 року № 028/ДК-15 був 27.04.2017 року.

Тобто, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором від 15.12.2015 року № 028/ДК-15 у сумі 2677,46 грн.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (переробник) уклало з компанією «QingLong Trading Limited» Hong Kong (замовник) договір від 16.12.2015 року № 029/ДК-15 про надання послуг з переробки.

Акт про надання послуг за договором від 16.12.2015 року № 029/ДК-15 було підписано сторонами 08.09.2017 року.

Виручка за вказаним договором надійшла в повному обсязі 04.04.2017 року, тобто ще до підписання сторонами акту про надання послуг від 08.09.2017 року. Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 16.12.2015 року № 029/ДК-15 був 06.01.2018 року.

Тобто, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором від 16.12.2015 року № 029/ДК-15 у сумі 339,93 грн.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (переробник) уклало з компанією «QingLong Trading Limited» Hong Kong (замовник) договір від 14.02.2016 року № 034/ДК-16 про надання послуг з переробки.

Акт про надання послуг за договором від 14.02.2016 року № 034/ДК-16 було підписано сторонами 23.03.2017 року.

Виручка за вказаним договором надійшла в повному обсязі 21.11.2016 року, тобто ще до підписання сторонами акту про надання послуг від 23.03.2017 року. Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 14.02.2016 року № 034/ДК-16 був 21.07.2017 року.

Тобто, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором від 14.02.2016 року № 034/ДК-16 у сумі 3087,54 грн.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (переробник) уклало з компанією «QingLong Trading Limited» Hong Kong (замовник) договір від 24.03.2016 року № 035/ДК-16 про надання послуг з переробки.

Акт про надання послуг за договором від 24.03.2016 року № 035/ДК-16 було підписано сторонами 30.03.2017 року.

Виручка за вказаним договором надійшла в повному обсязі 21.11.2016 року, тобто ще до підписання сторонами акту про надання послуг від 30.03.2017 року. Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 24.03.2016 року № 035/ДК-16 був 28.07.2017 року.

Тобто, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором від 24.03.2016 року № 035/ДК-16 у сумі 18483,00 грн.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (переробник) уклало з компанією «QingLong Trading Limited» Hong Kong (замовник) договір від 14.04.2016 року № 037/ДК-16 про надання послуг з переробки.

Акт про надання послуг за договором від 14.04.2016 року № 037/ДК-16 було підписано сторонами 20.04.2017 року.

Виручка за вказаним договором надійшла в повному обсязі 21.11.2016 року, тобто ще до підписання сторонами акту про надання послуг від 20.04.2017 року. Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 14.04.2016 року № 037/ДК-16 був 18.08.2017 року.

Тобто, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором від 14.04.2016 року № 037/ДК-16 у сумі 6592,82 грн.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (переробник) уклало з компанією «REDMOND SALES LP» EDINBURGH (замовник) договір від 20.04.2016 року № 0387/ДК-16 про надання послуг з переробки.

Акт про надання послуг за договором від 20.04.2016 року № 038/ДК-16 було підписано сторонами 02.08.2017 року.

Виручка за вказаним договором надійшла в повному обсязі 16.12.2016 року, тобто ще до підписання сторонами акту про надання послуг від 02.08.2017 року. Граничний термін надходження валютної виручки за договором від 20.04.2016 року № 038/ДК-16 був 27.01.2018 року.

Тобто, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за договором від 20.04.2016 року № 038/ДК-16 у сумі 5455,16 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Тобто, надані позивачем акти про надання послуг є первинними документами, що засвідчують виконання робіт, надання послуг відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а оборотно-сальдова відомість по рахунку 362 та картка рахунку 362 є зведеними обліковими документами, що не є первинними документами та не містять відомостей про господарську операцію.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 року № 0034191402 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36635,92 грн. є протиправним та належить до скасування.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04.10.2017 року № 0034171402, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (покупець) уклало з компанією CNBM INTERNATIONAL CORPORATION (продавець) договір від 31.03.2016 року № 31-03, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує жерсть електролітичну в рулонах.

Згідно з п.1 Постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 року № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» було установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

На виконання умов договору Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» перерахувало CNBM INTERNATIONAL CORPORATION грошові кошти 14.04.2016 року у сумі 3750,00 дол. США (граничний термін надходження товару 13.07.2016 року), 07.06.2016 року у сумі 13590,00 дол. США (граничний термін надходження товару 05.09.2016 року).

Товар жерсть біла, покрита оловом, електролітичного лудження в рулонах на загальну суму 17340,00 дол. США за контрактом від 31.03.2016 року № 31-03 було ввезено на митну територію України 23.06.2016 року, що підтверджується відмітками (штампами) митного органу на товаросупровідних документах (міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 47719) та митною декларацією № 50070005/2016/002499.

Відповідно до абз.14 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Згідно з абз.38 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом здійснення імпортної операції є момент перетину товаром митного кордону України, що в даному випадку є 23.06.2016 року.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача, що до перевірки не було надано позивачем будь-яких товаросупровідних документів, які б засвідчувати перетин товаром митної території України, оскільки в п.3.3.1 акту перевірки вказано про перевірку зовнішньоекономічних контрактів, додаткових угод, специфікацій до контрактів, МД, виписок банку, актів виконаних робіт, інвойсів, регістрів аналітичного обліку за бухгалтерськими рахунками 36.2, 63.2, 312 за період з 01.04.2016 року по 30.06.2017 року.

З урахуванням зазначеного, імпорт товару позивачем за договором від 31.03.2016 року № 31-03 було здійснено без порушення строків, встановлених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому застосування штрафних санкцій у розмірі 1954,68 грн. здійснено відповідачем неправомірно.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 року № 0034171402 є протиправним та належить до скасування.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04.10.2017 року № 0034201402, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами» суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк: продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України. Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Згідно з ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Оскільки суд вище встановив, що у позивача була відсутня заборгованість з надходження валютної виручки за договорами від 15.12.2015 року № 028/ДК-15 та від 14.02.2016 року № 034/ДК-16, тому станом на 01.07.2016 року підстав для подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами не було.

Оскільки суд вище встановив, що у позивача була відсутня заборгованість з надходження валютної виручки за договором від 16.12.2015 року № 029/ДК-15, тому станом на 01.01.2017 року підстав для її декларування в поданій Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 року не було.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 року № 0034201402 є протиправним та належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 7, 77, 78, 90, 139, 205, 229, 241, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (Аеродромне шосе, 2Б, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, ідентифікаційний код 00383716) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2017 року № 0034191402 в частині, № 0034171402, № 0034201402 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.10.2017 року № 0034191402 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 36635 (тридцять шість тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 92 копійки.

3. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 04.10.2017 року № 0034171402 та № 0034201402.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський завод таропакувальних виробів «Дунай-Пак» (код ЄДРПОУ 00383716) суму сплаченого судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко