Рішення № 72322636, 24.01.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 р. № 814/2229/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., суддів Брагаря В.С., Птичкіної В.В. за участю секретаря судового засідання Мирко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54038

до відповідача:Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001

треті особи:Державне підприємство "Національні інформаційні системи", вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ 53, 04053

про:визнання протиправним та скасування наказу від 20.10.2017р. № 3257/5,

За участю:

позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: Марченка В.О., Коробочкіної Л.Л.,

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу від 20.10.2017р. № 3257/5 "Про тимчасове блокування державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Позивач, в обгрунтування своїх вимог, зазначила, що відповідачем у ході проведення перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порушено вимоги Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990. Звертала увагу на те, що спірний наказ прийнято без врахування всіх фактичних обставин справи, оскільки з Актом за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій позивача ніхто не ознайомлював, копію цього Акту позивач не отримувала, Наказ про проведення камеральної перевірки отримала поштою, а про існування Довідки від 13.10.2017 року позивач взагалі не знала, жодних пояснень щодо неї надати не мала можливості.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що виклав у наданих до суду письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що оскаржені дії та наказ вчинені (прийняті) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Додаткового пояснила, що безпідставність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог нормативно-правових актів з питань державної реєстрації речових прав та їх обтяжень підтверджуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, Міністерством юстиції України 03.08.2017 року прийнято наказ № 2461/7, яким вирішено провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємцівта громадських формувань та затверджено перелік державних реєстраторів, до яких включено приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Відповідно до п.5 Порядку, за результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Міністерства юстиції України, що проводила такий моніторинг. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Наказом Міністерства Юстиції України № 3549/7 від 02.10.2017 року було призначено камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майне державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 02.10.2017 року. Цей наказ отримано позивачем поштою.

Як вбачається із тексту цього наказу, його прийнято на підставі акту за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій позивача, від 20.09.2017 року.

Згідно Наказу відповідача від 02.10.2017 року № 3549/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 утворено Комісію для проведення камеральної перевірки у складі трьох фахівців Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

За результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1, комісією складено Довідку від 13.10.2017 року, у якій з огляду на виявлені порушення позивачем вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації запропоновано тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць.

На підставі зазначеної Довідки Міністерством юстиції України 20.10.2017 року виданий Наказ №3257/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", пунктом 1 якого наказано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць. У свою чергу, у пункті 2 даного наказу визначено, що виконання пункту 1 наказу (блокування відповідного доступу) покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи", яким заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погодившись з даним наказом, посилаючись на протиправність дій відповідача та допущення останнім бездіяльності, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульовані Законом України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частиною першою статті 6 названого Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Статтею 7 згаданого Закону визначено, що Міністерство юстиції України, окрім іншого, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 цього ж Закону, до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить забезпечення проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

При цьому в силу положень пункту 21 частини першої статті 10 означеного Закону державним реєстратором є нотаріус.

Частиною першою статті 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

Процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 990 (далі - Порядок № 990).

За змістом пункту 1 Порядку № 990 моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Пунктами 4-7 Порядку № 990 передбачено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 990, результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу (пункт 10 Порядку №990).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, приватному нотаріусу ОСОБА_1 було невідомо про існування довідки про результати камеральної перевіри. Перевірка проводилась без участі позивача, з її результатами позивача ніхто не ознайомив та не надав можливості взяти участь у процесі перевірки, або в наданні пояснень щодо результатам такої перевірки, чим було порушено право позивача на участь в процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 1 статті 19 «Про державну реєстрацію речових прав нерухоме майно та їх обтяжень», реєстрація цього договору проводиться нотаріусе невідкладно після завершення нотаріальної дії. Однак здійснити реєстрацію вказаної нотаріальної дії виявилося неможливим через блокування доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Блокування доступу нотаріуса до реєстру було здійснено без будь-якого повідомлення чи попередження.

У зв'язку з цим права за вказаним договором залишилися незареєстрованими.

Після звернення до територіальних органів відповідача позивач з'ясував, ідо відповідачем було прийнято наказ від 20.10.2017 року № 3257/5, яким було тимчасово блоковано доступ державному реєстратору - позивачу - до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

Підставою для видання цього наказу в ньому зазначено Довідку від 13.10.2017 року про результати проведення камеральної перевірки позивача. З цією довідкою позивача ніхто не ознайомлював, позивачу не було надано можливості надати будь-які пояснення чи заперечення щодо неї, хоча така можливість передбачена п.3, п.8 Порядку.

Позивач вважає, що ніяких порушень вказаного порядку нею допущено не було, тим більше таких, які б мали наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних осіб або юридичних осіб. Щодо позивача не було подано жодних скарг чи звернень від фізичних або юридичних осіб, судових позовів щодо оскарження дій позивача жодного разу не подавалося.

Головним управлінням юстиції в Миколаївській області вже проводилася планова комплексна перевірка діяльності позивача за період з 24.06.2015 року по 07.09.2017року в результаті якої було складено довідку від 07.09.2017 року якою не встановлено порушень у діяльності позивача щодо роботи з державними реєстрами (аркуш 11 довідки пре результати перевірки), діяльність позивача в цілому визнано задовільною.

У наказі про проведення камеральної перевірки N 3549/7 від 02.10.2017 року не зазначено за який період вона проводиться, але оскільки право на проведення перевірок виникло у відповідача з 01.11.2016р. (дата набрання чинності змінами до Закону) та наказ про проведення перевірки складено 02.10.2017 року, можна зробити висновок про те, що камеральна перевірка була проведена за той самий період, за який була проведена планова комплексна перевірка позивача.

В оскарженому наказі від 20.10.2017 року № 3257/5 не зазначено які порушення були вчинені позивачем, чи призвели ці порушення до порушень прав та законних інтереси фізичних або юридичних осіб. Не зазначені конкретні пункти Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та права яких осіб було порушено.

Блокування доступу до реєстру не відноситься ні до юридичної відповідальності, ні до адміністративно-господарських санкцій. Метою блокування доступу до реєстру є припинення порушень законодавства з боку державного реєстратора, відновлення прав інших осіб. Але, відповідно до оскаржуваного наказу, дій щодо порушення прав будь- яких осіб позивачем не вчинялося тому таке блокування в даному випадку не відповідає меті, яка покладена на нотаріуса законодавством.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що визначена статтею 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" процедура є різновидом юридичної відповідальності приватного нотаріуса як державного реєстратора. У свою чергу, підставою для будь-якого виду відповідальності є відповідне правопорушення, склад якого становлять сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення та які є необхідними і достатніми для притягнення до юридичної відповідальності.

У ході судового розгляду справи відповідач, в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів, що свідчили б про настання негативних юридичних наслідків в результаті допущення позивачем вищеописаних помилок при роботі з Державним реєстром прав та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача і такими наслідками.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Однак, відповідач у спірному наказі жодним чином не мотивував необхідність тимчасового блокування доступу позивача до Державного реєстру прав строком на один місяць.

При цьому, у зв'язку з тимчасовим блокуванням доступу до Державного реєстру прав позивач фактично вимушена призупинити нотаріальну діяльність у спосіб, що не передбачений Законом України "Про нотаріат".

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином обґрунтованості наказу Міністерства юстиції України № 3257/5 від 20.10.2017 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», окрім того, судом встановлено процедурні порушення під час проведення камеральної перевірки позивача та складення за її результатами довідки, оцінка яким надається у процесі розгляду спору щодо скасування наказу.

Відповідно до пункту 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 року з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3257/5 від 20.10.2017 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин колегія суддів, оцінивши в сукупності надані докази, фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54038 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ 1, 01001 код ЄДРПОУ 00015622) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 року № 3257/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. Присудити на користь Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1120 грн. (одна тисяча сто двадцять гривень), сплачений квитанцією від 25.10.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення підписане колегією суддів 05.02.2018 р.

Головуючий суддя І. А. Устинов

Суддя В. С. Брагар

Суддя В. В. Птичкіна