Рішення № 72322465, 07.02.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2018 року м. Ужгород№ 807/2001/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС - ДРАЙВ" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦС - ДРАЙВ" про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за ТОВ "ЦС - ДРАЙВ" рахується податковий борг у розмірі 84609,00 грн. по платежу по платежу 8511021000 «Податок на прибуток приватних підприємств», який станом на день звернення до суду є несплаченим, відтак просить задовольнити позов, та стягнути з відповідача суму заборгованості в судовому порядку.

Позивач, в судове засідання не з'явився, проте в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами (а.с.5).

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, заперечення на адміністративний позов не подав.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що станом на день розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 84609,00 грн. по платежу 8511021000 «Податок на прибуток приватних підприємств».

Вищевказаний борг виник у зв'язку з наступним:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем до податкового органу самостійно було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 26.02.2015 р. №9081105084 за 2014 рік із самостійно задекларованою сумою авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у розмірі 16 712,00 грн. (а.с.14-15). Однак самостійно задекларована сума зобов'язання у розмірі 100 272,00 грн. з липня по грудень сплачена відповідачем частково у розмірі 15 663,00 грн.

Залишок несплаченого боргу становить 84 609,00 грн..

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу від 09.10.2015 р. №4585-23 (а.с.16) про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак даний лист був повернутий на адресу інспекції (а.с.17).

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.4 ст. 95 ПКУ контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Заборгованість відповідача також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.6) та обліковими картками (а.с.11-12).

Зважаючи на вказані норми Закону, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 5,6,9,77,78,90,205,243-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління ДФС у Закарпатській області (8800,Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код 39393632) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС - ДРАЙВ" - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦС-ДРАЙВ" (88020, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд.47, код ЄДРПОУ 35171454) суму податкового боргу за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках розмірі 84609,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот дев'ять гривень) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, крім випадків встановлених КАС України в порядку передбаченому ст. 297 КАС України, з врахуванням особливостей передбачених п.п. 15.5. п.15 ч.1 Розділу VII "Перехідні положення" та у строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку та у строки визначені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08лютого 2018 року

СуддяМ.М. Луцович