Рішення № 72321947, 07.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7219/17

н/п 2/640/259/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.

за участю секретаря Давіденко Н.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

третьої особи – ОСОБА_3

представників відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Управління СБУ в Харківській області, військової частини А 1352, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, 3-тя особа – ОСОБА_3 (в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7) про відшкодування шкоди,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідачів, Міністерства оборони України, Управління СБУ в Харківській області, військової частини А 1352, 3-ті особи – ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області, в якому після його зменшення, просить стягнути:

-з Міністерства оборони України та військової частини А 1352 у солідарному порядку матеріальну шкоду в сумі 318231,80 грн.;

-з УСБУ в Харківській області моральну шкоду в сумі 100000грн.;

-з Міністерства оборони України моральну шкоду в сумі 300000грн.;

-військової частини А 1352 моральну шкоду в сумі 100000грн.;

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що йому завдана шкода внаслідок вибухів боєприпасів які зберігались на території військової частини та пожежі в м.Балаклія Харківської області, внаслідок чого у нього було пошкоджено: холодильник, гараж з автомобілем Мітсубісі Лансер, держ. номер НОМЕР_1., комплект гуми на автомобіль.

3-тя особа – ОСОБА_3 (в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7) – у судовому засіданні підтримала заявлені позивачем вимоги.

Відповідач – Міністерства оборони України, у судовому засіданні та у поданих запереченнях просив в задоволені позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що Міністерство не є належним відповідачем, оскільки військове майно закріплюється за військовими частинами на праві оперативного управління, в тому числі і майно військової частини А 1352, яке є джерелом підвищеного небезпеки. Також винні особи на теперішній час не встановлені, тому вимоги позивача є передчасними, відсутній спір. Крім того, позивачем не доведено розмір спричиненої йому шкоди.

Співвідповідач - військова частина А 1352, у поданих запереченнях та представник у судовому засіданні, просив в задоволені позову відмовити, при цьому визнав факт пожежі та детонації боєприпасів 23.03.2017р. які знаходились на території військової частини, однак вказав, що на теперішній час не встановлені причини, не встановлено, що відбулося раніше або пожежа потім внаслідок неї детонація боєприпасів, або спочатку детонація потім пожежа. Також вказав, що відповідати за наслідки вибуху військових боєприпасів від 23.03.2017р. повинно Міністерство оборони, як уповноважений орган державного управління. Розмір шкоди позивачем не доведений.

Співвідповідач – УСБУ в Харківській області, у судовому засіданні та у поданих запереченнях , проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що позивачем не доведено спричинення ним моральної шкоди. Також повідомив, що за фактом вибухів бойових снарядів в м.Балаклія розпочате кримінальне провадження №22017270000000104, яке перебуває в управлінні, на теперішній час причини вибухів не встановлені, підозра нікому не пред’явлена, позивача визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до положень КПК України після написання позивачем до управління відповідної заяви, тому відсутня бездіяльність управління, розмір шкоди не доведений .

Співвідповідач – Державна казначейська служба України, у судовому засіданні, через уповноваженого представника, проти задоволення позову заперечував.

Співвідповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, у судове засідання не з’явився, відзиву не надав, був повідомлений належним чином.

Судом ухвалами за клопотанням позивача: викликався експерт, для уточнення та роз’яснення його висновку, залучена військова частина А1352, був змінений статус третіх осіб -Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області та вони залучені у якості співвідповідачів.

Також, були прийняті до розгляду зменшені позовні вимоги позивача. Зменшення стосувалось матеріальної шкоди, спричиненої вибухами бойових снарядів квартирі де проживає позивач та його родина, які виплачені дружині позивачу ОСОБА_8 міською радою, з коштів виділених з бюджету. (а.с. 136-143, 159)

Суд заслухавши пояснення сторін, представників, експерта, до слідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторонами не оспорюється, що 23.03.2017р. на території військової частини А1352 відбулися вибухи боєприпасів та сталася пожежа.

Також згідно довідки від 30.03.2017 №340-320 ОСОБА_8 районного відділу ГУ ДСНСУ у Харківській області: дійсно 23 березня 2017 року зареєстрований факт пожежі каскаду будівель гаражів (гараж №57) та транспортного засобу Мітсубісі Лансер, держ. номер НОМЕР_1, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Арсенальна, б/н. (Журнал обліку пожеж реєстр. №60 від 23.03.2017). Попередня причина пожежі - потрапляння відкритого джерела вогню внаслідок вибуху бойових снарядів .

За актом про пожежу від 26.03.2017 року, складного комісією у складі: заступника начальника ОСОБА_8 районного відділу ГУ ДСНС України у Харківській області, головного інспектора та провідного інспектора Балаклійського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області заступника ОСОБА_8 міського голови, визначена ймовірна причина пожежі від 23.03.2017р. о 14:00 год., внаслідок якої знищено гаражі та майно користувачів - потрапляння відкритого джерела вогню, внаслідок вибуху бойових снарядів.

Актом, складеним 18.04.2017 року депутатом ОСОБА_8 міської ради ОСОБА_9 підтверджується, що внаслідок незвичайної ситуації, яка склалась в м.Балаклія , на Арсенналі, було пошкоджено житло – АДРЕСА_1, зокрема вибиті шибки, порушені стіни, у ванній кімнаті та кухні пошкоджена плитка, двері міжкімнатні, холодильник, згорів гараж з машиною. Також позивачем надані знімки пошкоджень.

На теперішній час відбувається досудове розслідування по кримінальному провадженню №22017220000000104 за фактом вибухів боєприпасів 23.03.2017р. на території військової частини А1352, що підтверджується постановою військової прокуратурою Харківського гарнізону від 25.03.2017р.

Згідно свідоцтва по реєстрацію транспортного засобу позивач є власником автомобіля Мітсубісі Лансер, держ. номер НОМЕР_1.

За висновком експертного автотоварознавчого дослідження №6057, проведеного експертом ОСОБА_10, вартість матеріального збитку спричиненого володільцю автомобіля Мітсубісі Лансер, держ. номер НОМЕР_1 при вибуху боєприпасів 23.03.2017р., складає 242006,80 грн.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.

Виходячи з наведеного з урахуванням зазначених письмових доказів, відсутності їх спростування, суд вважає доведеною спричинення шкоди позивачу – знищенням його автомобіля Мітсубісі Лансер, держ. номер НОМЕР_1, внаслідок вибухів боєприпасів (бойових снарядів) та пожежі на території військової частини А1352 23.03.2017р., в розмірі 242006,80 грн.

Посилання відповідачів на те, що експертне дослідження є неналежним доказом, оскільки містить суперечності, наданий на дослідження автомобіль не належить позивачу, судом не приймається, оскільки у судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_10, який у відповідності до ч.2 ст. 239 ЦПК України роз’яснив та доповнив експертизу, зокрема наявність в експертизі технічних помилок, а також визначення у експертному дослідженні року випуску автомобіля Мітсубісі Лансер, держ. номер НОМЕР_1. Більш того вказаний висновок узгоджується із іншими наданими доказами, не спростований відповідачами, при цьому їм роз’яснювалось право на заявлення клопотання про призначення експертизи, однак відповідачі наданим їм право скористатися не забажали.

Належність позивачу гаражу та комплекту гуми на автомобіль, не доведено, відсутні докази в обґрунтування їх вартості тому підстави для відшкодування шкоди в цій частині суд не вбачає.

Також позивачем не доведений розмір спричиненої шкоди, внаслідок пошкодження холодильника.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Спричинені вибухи боєприпасів та пожежа, спричинили позивачу моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях, внаслідок пошкодження його майна, зміни звичайних умов життя, побоювання за своє життя, оскільки позивач проживає поблизу із військовою частиною де 23.03.2017р. відбулися вибухи. Причинного зв’язку між погіршенням стану здоров’я та вибухами боєприпасів, суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність спричиненої позивачу внаслідок вибухів боєприпасів моральної ( немайнової) шкоди, однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених йому моральних страждань, їх наслідки й інших негативних впливів, а також виходить з принципів розумності та справедливості, визначає розмір такої шкоди в сумі 10000 грн.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що шкода, в тому числі моральна, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою яка на відповідні правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки - не залежно від вини, окрім випадків непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління

Згідно з п.п. 105, 107 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постаново КМУ від 26 листопада 2014 р. № 671 Міноборони відповідно до покладених на нього завдань - здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони; веде облік об’єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони;

За приписами ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно — це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси.

Статтею 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Виходячи із системного аналізу наведених положень на Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройними Силами України покладено обов’язок здійснювати від імені держави управління військовим майном, зокрема боєприпасами, що є джерелом підвищеної небезпеки, та здійснювати контроль за їх використанням і збереженням, у тому числі у разі закріплення військового майна за військовими частинами.

Отже, обов’язок держави відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, завдану майну інших осіб внаслідок вибуху військових боєприпасів у мирний час, при здійсненні ними своїх повноважень, покладається на Міністерство оборони України, як на уповноважений орган державного управління, а не на військову частину, що узгоджується із правовою позицією ВСУ викладену у справі №3-86гс14 .

Крім того, суд зазначає, що Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах - Міноборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майно за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти. Відповідного акту Міноборони суду не надано, довідка військової частини А1352 від 15.07.2017р., що за частиною закріплені та перебувають на відповідальному зберіганні боєприпаси не є допустимим доказом в розумінні ч.2 ст. 78 ЦПК України.

Підстав передбачених ст. 541 ЦК України, щодо покладання відшкодування шкоди в солідарному порядку – відсутні.

Посилання відповідачів на те, що винні у вибухах боєприпасів не встановлені тому вимоги є передчасними, судом не приймається оскільки за положеннями ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Тобто у разі встановлення винних осіб у вибухах боєприпасів, Міністерство оборони України не позбавлено можливості звернутися до них із регресними вимогами.

Доказів наявності вибухів та пожежі внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого – суду не надано.

Стягуючи суми матеріальної та моральної шкоди з Міністерства оборони України , суд враховує, що механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з Міністерства оборони України шляхом списання коштів з відповідного рахунку на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 242006 грн. 80 коп., моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Стосовно відшкодування моральної шкоди з УСБУ в Харківській області, суд зазначає наступне.

В обґрунтування бездіяльності УСБУ в Харківській області позивач посилається на те, що його не визнано у кримінальному провадженні потерпілим, хоча він звертався із заявою, йому взагалі не повідомлено про хід розслідування.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

З наданих суду документів, вбачається, що заява про спричинення позивачу шкоди внаслідок вибухів у м.Баллаклія 23.03.2017р., була подана позивачем до ОСОБА_8 відділу поліція, а в подальшому надіслана до Лозівської місцевої прокуратури, а прокуратурою до УСБУ у Харківській області де здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22017270000000104 за наслідками вибухів бойових снарядів, отримана УСБУ у Харківській області 30.03.2017р. (а.с.203-205), однак потерпілим позивач визнаний після подання повторної заяви безпосередньо до УСБУ у Харківській області від 11.07.2017р.

Між тим, позивач не просить визнати бездіяльність УСБУ у Харківській області -незаконною, не визнана така бездітність незаконною і у порядку передбаченому ст. 303 КПК України, тому підстави для відшкодування позивачу шкоди УСБУ в Харківській області – відсутня. Крім того, розмір шкоди заявлений позивачем в сумі 100000грн. взагалі не обґрунтований, не зазначено з чого виходив позивач визначаючи шкоду у вказаній сумі та докази в підтвердження спричинення такої шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 10, 12, 13,77-81, 89, 106, 110, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (64200, АДРЕСА_2, і.н.2761416755) до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, б.6, код ЄДРПОУ 00034022), Управління СБУ в Харківській області (61002, м.Харків, вул.Мироносицька, б.2, код ЄДРПОУ 20001711), військової частини А 1352 (64202 м.Балаклія Харківської області, вул.Арсенальна, б.1, код ЄДРПОУ 07953401), Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, б.6, код ЄДРПОУ 37567646), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м.Харків, вул.Бакуліна, б.18, код ЄДРПОУ 37874947), 3-тя особи – ОСОБА_3 (в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7), про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, б.6, код ЄДРПОУ 00034022) шляхом списання коштів з відповідного рахунку на користь ОСОБА_1 (64200, АДРЕСА_2, і.н.2761416755) матеріальну шкоду в сумі 242006 грн. 80 коп., моральну шкоду в сумі 10000 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 19.02.2018року.

Суддя Бородіна Н.М.