Ухвала суду № 72321128, 14.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

Справа 761/25598/15-ц Головуючий у І-й інстанції - Макаренко І.О.

апеляційне провадження № 22-ц/796/1656/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Ткаченко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Державне підприємство «Агроспецсервіс» про визнання наказів незаконними,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: ДП «Агроспецсервіс» про визнання наказів незаконними - закрито.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження судового розгляду.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу суду законною.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з вересня 2015 р. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: ДП «Агроспецсервіс» про визнання наказів незаконними.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року, яка набрала законної сили, прийнята відмова ОСОБА_1 від позову до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Державне підприємство «Агроспецсервіс» про визнання дій протиправними і скасування наказів та закрито провадження у справі. Вказана ухвала постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих самих підстав.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, в редакції Закону, яка була чинною на час постановлення ухвали, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів справи слідує, що у жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання дій відповідача незаконними та скасування наказу №146-п від 08 вересня 2014 року .

В грудні 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог, в якій просив визнати дії Мінагрополітики з призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки генерального директора ДП «Агроспецсервіс» та видачі наказів №83-п від 05квітня 2013 року «Про призначення в.о. директора ОСОБА_1.» та №146-п від 08 вересня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1.» незаконним; а також просив скасувати накази: №83-п від 05 квітня 2013 року «Про призначення в.о. директора ОСОБА_1.», як незаконний; та №146-п від 08 вересня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1.», як такий, що виданий відносно особи, яка не перебувала в трудових відносинах та не приступала до виконання обов'язків генерального директора ДП «Агроспецсервіс».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року, позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання дій відповідача з призначення позивача виконуючим обов'язки генерального директора ДП «Агроспецсервіс» та видачі й скасування наказу №83-п від 05 квітня 2013 року «Про призначення в.о. генерального директора ОСОБА_1.» - залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року прийнята відмова ОСОБА_1 від позову до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Державне підприємство «Агроспецсервіс» про визнання дій протиправними та скасування наказів. Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року скасовані, а провадження в справі - закрито.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи №6-1133цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин,згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Адміністративну юрисдикцію характеризує те, що обов'язковим учасником публічно-правового спору є суб'єкт владних повноважень, a характер спору є публічно-правовим.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Даною нормою Основного Закону України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону, чинному на час звернення ОСОБА_1 з позовом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, в редакції Закону, чинному на час пред'явлення даного позову, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, в редакції Закону чинній на час звернення з позовом, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Звертаючись з позовом до Окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій Мінагрополітики з призначення ОСОБА_1 виконуючим обов'язки генерального директора ДП «Агроспецсервіс» та видачі наказів: №83-п від 05квітня 2013 року «Про призначення в.о. директора ОСОБА_1.» та №146-п від 08 вересня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1.» незаконними; та про скасування наказів: №83-п від 05 квітня 2013 року «Про призначення в.о. директора ОСОБА_1.», як такого, що виданий без законних підстав; та №146-п від 08 вересня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1.» як такого, що виданий відносно особи, котра не перебувала в трудових відносинах та не приступала до виконання обов'язків генерального директора ДП «Агроспецсервіс», позивачем оскаржувались дії органу владних повноважень, посилаючись на наявність публічно-правового спору.

Разом з тим, до Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 пред»явив позов до відповідача, як до Уповноваженого органу управління, та з урахуванням уточнених вимог (т.1а.с.240-242) просив про визнання наказів незаконними, тобто звернувся в суд за захистом порушеного права, що виникло із трудових правовідносин, з приводу спору про інший предмет та з інших підстав.

Принцип безперешкодного доступу до правосуддя визнається міжнародним співтовариством як фундаментальний згідно з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 14 ): кожен у випадку спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним, неупередженим і компетентним судом, створеним на підставі закону, при дотриманні принципу рівності всіх перед судом.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про тотожність позовних вимог позивача, які були предметом розгляду в суді адміністративної юрисдикції, та вимог, що заявлені до Шевченківського районного суду м. Києва, є помилковим, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 19 лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: