Ухвала суду № 72320932, 20.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1598/18

Провадження №1-кс/263/1191/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Дандик С.І., за участю прокурорів: Єрошкіна В.В., Ясько В.І., Тірона С.О., підозрюваного ОСОБА_2, його захисників – адвокатів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши матеріали клопотання старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні слідчого управління прокуратури Донецької області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160260001485 від 12 листопада 2013 року. Процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні є заступник прокурора Миколаївської області Божило С.Б.

29 серпня 2017 року о 14:33 годині ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

29 серпня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру, а саме: у тому, що він підозрюється у вчиненні наступних злочинів, передбачених: ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.289, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.206-2, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України.

12 грудня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме: у тому що він підозрюється у вчиненні наступних злочинів, передбачених: ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.289, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.206-2, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.187, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України.

Так, після звільнення у 2002 році з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5, у зв’язку з перерозподілом кримінальних сфер впливу у місті Миколаєві та Миколаївській області, з метою незаконного збагачення, у невстановленому досудовим розслідуванні місці та у невстановлений час, прийняли рішення здійснювати спільну злочинну діяльність.

Діяльністю очолюваної ним злочинної організації, ОСОБА_2 вжив вичерпних організаційних дій до забезпечення міцності та стійкості об’єднання вказаної злочинної організації. З цією метою, останній у різні періоди часу познайомився із проживаючими в ІНФОРМАЦІЯ_1 та області особами, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також іншими, на даний час невстановленими особами, та залучив останніх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера.

Так, 12 листопада 2013 року ОСОБА_2 організував викрадення та в подальшому незаконне позбавлення волі водія-експедитора ТОВ «Максимум» (м. Миколаїв) ОСОБА_10, з метою усунення конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області, а також заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 та заволодіння автомобіля марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, з вантажем, ОСОБА_2 надав вказівку ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є активними членами у створеній ним злочинній організації, організувати та забезпечити фізичне викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_10, які, в свою чергу, надали вказівку невстановленим на даний час досудовим розслідуванням особам здійснити незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_10 разом з належним йому автомобілем, вказавши час та місце вчинення злочину.

12 листопада 2013 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_10 на вказаному автомобілі приїхав з м. Миколаєва до с. Петрівка Миколаївського району Миколаївської області до магазину-кафе «Годич», де у подальшому розпочав розвантажувати товар. В цей час до машини останнього під’їхало два автомобіля невстановленої марки, з яких вибігло 5 невстановлених на даний час осіб, які діючи на виконання вказівок ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, представившись працівниками служби безпеки ТОВ «Кольберг-агро», умисно нанесли ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження та із застосуванням фізичної сили, одягнувши на руки ОСОБА_10 залізні кайданки, всупереч його волі посадили до одного з автомобілів, на якому приїхали та доставили останнього до підвального приміщення, розташованого за адресою: вул. Спаська, 75 А, м. Миколаїв. У подальшому, невстановлені на теперішній час особи, виконуючи вказівку ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно, шляхом вчинення психологічного тиску та використовуючи безпорадний стан ОСОБА_10, змусили останнього написати розписку про передачу його власного автомобіля «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, разом із вантажем у розпорядження ТОВ «Кольберг-агро», після чого того ж дня близько 19:40 години звільнили ОСОБА_11 та надали можливість останньому залишити вказане підвальне приміщення.

Крім того, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, указані невстановлені особи, за вказівкою ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 умисно заволоділи автомобілем марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, разом із цінним вантажем, який перевезли з с. Петрівка Миколаївського району Миколаївської області до с. Карлівка Миколаївського району Миколаївської області, оскільки факт заволодіння даним автомобілем разом з цінним товаром ОСОБА_2 планувався використати для усунення конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області, однак вказаний автомобіль 13 листопада 2013 року був розшуканий правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою досягнення мети, пов’язаної з діяльністю створеної та очолюваної ним злочинної організації, організував за допомогою членів злочинної організації ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановлених на даний час слідством осіб викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_10, його тримання як заручника, заволодіння транспортним засобом марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, разом із цінним вантажем для здійснення тиску на власника суб’єкта господарської діяльності з метою усунення його від конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області.

Так, зборами учасників ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» від 06.02.2008 року затверджено статут вказаного підприємства, після чого 18.02.2008 року зареєстрований Виконкомом Миколаївської міської ради. Засновниками ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 24056560) в рівних частках являлись ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Вказане товариство займалось будівництвом та експлуатацією ринку, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156-А. За існуючою домовленістю ОСОБА_12 виконував функції директора, а ОСОБА_13 його заступника.

У 2010 році, у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків ОСОБА_13 звільнено з займаної посади, що потягло за собою суперечки між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 з приводу подальшого використання майна та грошових активів ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс».

Дізнавшись про конфлікт між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майна ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» шляхом підробки протоколу загальних зборів учасників та його подальшого використання.

В подальшому, у невстановлений час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_13 вирішити його конфлікт з ОСОБА_12 шляхом усунення останнього від подальшого володіння та розпорядженням майном ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та введення у керівництво зазначеного підприємства підконтрольної ОСОБА_2 особи.

З цією метою ОСОБА_13 з іншим невстановленим та даний час особами, діючи на виконання вказівки ОСОБА_2 умисно внесли неправдиві відомості до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс».

Так, у невстановлений час та невстановленому місці ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_14 із залученням підконтрольних йому осіб за грошову винагороду у невстановленому досудовим розслідуванням розмірі здійснити силовий захват об’єктів нерухомого майна ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та безперешкодному розпорядженні ОСОБА_15 та ОСОБА_16 активами та майном ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» на що ОСОБА_14 відповів згодою на пропозицію ОСОБА_2

06.05.2016 року на мобільний телефон ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_2 зателефонував невстановлений на даний час досудовим розслідуванням чоловік та запропонував зустрітись у місті Миколаєві в приміщенні кафе «Чай», що знаходиться по вул. Адміральській та обговорити ситуацію щодо захоплення ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс», на що ОСОБА_12 відповів згодою.

Того ж дня, ОСОБА_12 в приміщенні кафе «Чай» зустрівся з двома не встановленими слідством особами на ім’я ОСОБА_12 та ОСОБА_5, які на виконання вказівки ОСОБА_2, повідомили, що питанням захоплення приміщень ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» вони займались особисто, оскільки ОСОБА_12 їм винен грошові кошти в сумі 500 000 (п’ятсот тисяч) доларів США за неіснуючий борг, в разі повернення якого ОСОБА_12 зможе залишитися на посаді директора ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс», на що ОСОБА_12 відмовився.

07.05.2016 року на мобільний телефон ОСОБА_12 зателефонував невідомий чоловік та повідомив що йому необхідно з’явитися для розмови до офісу ОСОБА_2 за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, (Леніна) 101 у приміщення будівлі ТОВ «ТЕХНОКОНТРАКТ». Через деякий час ОСОБА_12 прибув до зазначеного офісу, та піднявшись на другий поверх приміщення, увійшов до кабінету в якому знаходились невстановлені на даний час особи на ім’я ОСОБА_12 та ОСОБА_5 та раніше знайомий ОСОБА_12 - ОСОБА_2 Знаходячись у вказаному приміщенні особи на ім’я ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, діючи умисно, висловлюючи погрози насильства щодо ОСОБА_12, вимагали передати грошові кошти у сумі 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) доларів США за неіснуючий борг.

Крім того, ОСОБА_2, будучи обізнаним, що фермерське господарство «Поле», в особі голови господарства ОСОБА_17, обробляє земельну ділянку площею близько 45,6 га в межах Христофорівської селищної ради Баштанського району Миколаївської області за межами населеного пункту без належного правового оформлення, прийняв рішення використати дані обставини з метою заволодіння врожаєм даного господарства.

З цією метою, ОСОБА_2 надав вказівку активним членам створеної ним злочинної організації ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та підконтрольній йому озброєній групі ГО «Лівий Берег-Одеса» у складі ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших невстановлених на теперішній час осіб у кількості близько 20 чоловік, заволодіти вказаним врожаєм на зазначеній земельній ділянці, при цьому розділивши ролі кожного у виконанні зазначеного злочинного умислу.

З метою безпосереднього контролю за виконанням протиправної вказівки ОСОБА_2 щодо заволодіння майна ФГ «Поле» в особі голови ОСОБА_17, останній надав вказівку ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проконтролювати виконання ОСОБА_14 та його підконтрольними особами (учасниками ГО «Лівий Берег-Одеса») під час безпосереднього озброєного нападу та у разі виникнення протидії зі сторони правоохоронних органів та власника майна втрутитись та надати допомогу для належного виконання вказівки ОСОБА_2, а також надання допомоги під час реалізації привласнення майна (врожаю ячменю), шляхом продажу його юридичним або фізичним особам підприємцям.

В свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з метою виконання злочинної вказівки ОСОБА_2, 25 червня 2016 року приїздили до с. Христофорівка Баштанського району Миколаївської області, де безпосередньо контролювали здійснення учасниками ГО «Лівий Берег-Одеса» озброєного захоплення вказаної земельної ділянки та збирання врожаю.

Також, ОСОБА_2, розуміючи, що для реалізації свого злочинного умислу щодо незаконного заволодіння майном ОСОБА_17 необхідна певна кількість озброєних та спеціально підготовлених осіб, які мають навики із знаннями тактичної, вогневої, медичної підготовки, шляхом застосування фізичної сили, спецзасобів, зброї, вибухових пристроїв, автотранспорту, з метою примушування однієї із сторін конфлікту до виконання цивільно-правових зобов’язань, на користь «замовника» у червні 2016 року у невстановлений досудовим слідством час та місці надав вказівку ОСОБА_14 щодо організації та безпосереднього здійснення озброєного нападу на майно ОСОБА_17

У свою чергу, ОСОБА_14 надав підконтрольним йому учасникам ГО «Лівий Берег-Одеса» у складі ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інших невстановлених на теперішній час осіб у кількості близько 20 чоловік, вказівку здійснити озброєний напад на майно ОСОБА_17, шляхом збирання врожаю на вказаній земельній ділянці, при цьому організацію цих дій поклав на ОСОБА_18

Так, 25 червня 2016 року близько 21:00 год. ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інші не встановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса», які були спеціально підібрані для реалізації мети щодо заволодіння врожаєм фермерського господарства «Поле», під приводом надання охоронних послуг ТОВ «Новогригорівське-1» (код ЄДРПОУ 39335607), використовуючи предмети зовні схожі на вогнепальну зброю, прибули на вказану земельну ділянку, розташовану в межах Христофорівської селищної ради Баштанського району, за межами населеного пункту, біля колишнього ТОКу ТОВ «Христофорівське», де, використовуючи сільськогосподарську техніку, а саме: комбайни марки «Джон-ДірМ9500» та «Джон-ДірМ9560» під керуванням ОСОБА_21 та ОСОБА_22, автомашини марки «Іvесо», державний номер НОМЕР_2 та марки «Daf», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_23 та ОСОБА_24, намагалися розпочати збирання врожаю озимого ячменю. Однак довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інші не встановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса» не змогли, у зв’язку з тим, що на земельній ділянці з’явились голова ФГ «Поле» ОСОБА_17, працівник господарства ОСОБА_25 та співробітники Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області. Під час спілкування з останніми ОСОБА_18 повідомлено про те, що він та особи, які знаходились з ним, намагається здійснити незаконне заволодіння майном у вигляді врожаю ячменю, а також про те, що дану земельну ділянку було оброблено засобами та за кошти ФГ «Поле», у зв’язку з чим врожай належить даному господарству. У зв’язку з фактом виклику співробітників поліції та настанням темного часу доби, ОСОБА_18 припинив свої дії, а саме: надав комбайнерам вказівку не здійснювати збирання врожаю.

26 червня 2016 року близько 09:00 год. ОСОБА_26, спільно з невстановленою органом досудового розслідування особою, прибули до приміщення Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області, де з метою прикриття злочинного наміру та досягнення мети, направленої на заволодіння чужим майном, а саме: врожаєм озимого ячменю, надали документи, які нібито підтверджують суборенду земельних ділянок ТОВ «Новогригорівське-1» у ПАТ «Баштанська Сільськогосподарська машинно-технічна станція» та надання послуг ТОВ «Борисфен-К» по охороні ТОВ «Новогригорівське-1». Однак, незважаючи на роз’яснення в.о. начальника Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_27, який знаходився при виконанні своїх службових обов’язків та перебував у своєму службовому кабінеті, та голови ФГ «Поле» ОСОБА_17 про те, що згідно документів врожай належить саме фермерському господарству «Поле» та ТОВ «Новогригорівське-1» не має до нього відношення, ОСОБА_18 спільно з не встановленою особою покинули приміщення Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Того ж дня, 26 червня 2016 року, приблизно о 10:00 год,. ОСОБА_18 ОСОБА_19, ОСОБА_20 та інші невстановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса» знову прибули на вказану земельну ділянку. Достовірно знаючи з попереджень в.о. начальника Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_27 та голови ФГ «Поле» ОСОБА_17 про те, що на земельній ділянці знаходиться врожай ячменю, який належить, саме: ФГ «Поле», з метою здійснення подальшого психологічного тиску, розставивши на в’їздах на вказану земельну ділянку, під виглядом охорони осіб з предметами зовні схожими на вогнепальну зброю, ОСОБА_18 надав вказівку комбайнерам щодо його збирання.

При цьому, коли на земельну ділянку знов приїхали власники майна: голова господарства ОСОБА_17 та член господарства ОСОБА_25, ОСОБА_18 продовжував надавати вказівки комбайнерам ОСОБА_28 та ОСОБА_29. щодо збирання врожаю, незважаючи на знаходження на земельній ділянці, окрім останніх, також співробітників відділу поліції, а саме: в.о начальника Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_27 та оперуповноваженого Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_30, (який перебував у форменному одязі), якими неодноразово наголошувалось ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та іншим не встановленим на теперішній час учасникам ГО «Лівий Берег-Одеса» про вчинення ними кримінально караних діянь. ОСОБА_18 з метою здійснення психічного насильства почав демонструвати наявність зброї як у нього, так і у осіб, яких він задіяв. Дані дії були сприйняті потерпілим як реальні. Крім цього, ОСОБА_18 почав надавати особам, яких він спеціально підібрав для реалізації, вказівки щодо не допущення сторонніх осіб на земельну ділянку та виштовхувати ОСОБА_17, здійснюючи таким чином психологічний тиск на останнього.

Сприймаючи дії ОСОБА_18 як реальні погрози та бажаючи не допустити спричинення тілесних ушкоджень відносно себе та інших осіб, враховуючи чисельну перевагу зі сторони ОСОБА_18, в.о. начальника Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_27, голова ФГ «Поле» ОСОБА_17, працівник ФГ «Поле» ОСОБА_25 та інші співробітники поліції покинули земельну ділянку, а ОСОБА_18 продовжував надавати вказівки по збиранню врожаю ячменю.

Так останніми, за допомогою сільськогосподарської техніки, зібрано врожай на площі приблизно 25 га у кількості 37 тонн 140 кг озимого ячменю, що спричинило фермерському господарству «Поле» матеріальний збиток на суму 111420 гривень. Однак, довести свій злочинний намір, в частині використання майна на власний розсуд, ОСОБА_2 не зміг, так як ОСОБА_18 було затримано співробітниками поліції.

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих правопорушень обґрунтована зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих, свідків, протоколами слідчих дій.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2017 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, до 29.10.2017 року, без визначення розміру застави. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2017 року вищевказана ухвала була залишена без змін.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 жовтня 2017 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 було продовжено на 60 діб до 26 грудня 2017 року включно.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 лютого 2018 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 09 січня 2018 року ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від24 грудня 2017 року залишено без змін.

Постановою заступника генерального прокурора України від 09 лютого 2018 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013160260001485 до 8 місяців, тобто до 28 квітня 2018 року.

13 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б., який входить до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники заперечували проти задоволення клопотання. Зазначили, що слідчий та прокурор не довів обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування запобіжного заходу. Звернули увагу суду на недотримання слідчим та прокурором вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме, що епізоди, які вказані в підозрі були предметом розслідування іншого органу досудового розслідування, під час якого не було встановлено причетність ОСОБА_2 до вказаних подій. Стороною обвинувачення зволікається розслідування та направлення до суду даного кримінального провадження, при цьому свідомо не допитані свідки, які спростовують підозру. Так, підозра ґрунтується на неналежних доказах, оскільки потерпілі заявили, що або не спілкувалися з ОСОБА_2, або він безпосередньо не вчиняв щодо них будь-яких дій, а також про відсутність будь-яких претензій, при цьому свідки таких дій відсутні, спростовують пояснення потерпілих, або їх пояснення мають суттєві розбіжності з показами потерпілих. Також зазначили, що підозрюваний ОСОБА_2 має стійкі соціальні зв’язки, позитивно характеризується, має захворювання з приводжу яких потребує медичної допомоги.

Згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Порядок продовження строку під вартою врегульований у ст.199 КПК України, зокрема, таке розглядається за правилами, передбаченого для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.178 КПК України, а саме: вік та стан здоров’я підозрюваного, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст.177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв’язку з можливими ризиками у справі.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра як на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і на теперішній час є обґрунтованою і доводи сторони захисту такої обґрунтованості на спростовують, у той же час наявність або ж відсутність протиправних дій ОСОБА_2 підлягає встановленню лише під час судового розгляду обвинувального акта.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою або невинуватою у вчиненні злочину. У той же час доводи ОСОБА_2 та його захисників фактично зводяться до незгоди із пред’явленою підозрою та її необґрунтованістю, проте такі обставини підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування у порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК України, та підлягають доведенню у разі вирішення кримінального провадження у порядку, передбаченому розділом ІV цього Кодексу.

З наведених підстав, судом не приймаються доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів та відхиляються доводи сторони захисту, що представлені органом досудового розслідування докази на стадії вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не можуть бути оцінені судом та покладені в основу ухвали суду .

Під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо документів з різними номерами ЄРДР, оскільки обґрунтованості підозри вони не спростовують та підлягають оцінці саме під час вирішення кримінального провадження у порядку, передбаченому розділом ІV цього Кодексу.

З наведених підстав підлягають відхиленню доводи сторони захисту щодо розбіжностей у показах свідків та потерпілих, оскільки такі розбіжності можуть бути усунуті лише під час безпосереднього їх допиту у порядку, передбаченому розділом ІV КПК України.

Доводи сторони захисту про перебування ОСОБА_2 станом на 12.11.2013 року за межами України, не спростовує його можливого спілкування з іншими особами шляхом розмов по мобільному телефону, і такі обставини, у порядку, передбаченому ст.9 КПК України повинні бути перевірені органом досудового розслідування та у разі їх підтвердження, зробити відповідні висновки щодо спростування підозри за відповідним епізодом.

ОСОБА_2 інкримінується саме вчинення указаних у підозрі кримінальних правопорушень шляхом організації вчинення, у тому числі, особливо тяжких злочинів злочинною організацією, тобто стійким ієрархічним об’єднанням.

Дані обставини, за дослідженими матеріалами клопотання, дають суду підстави для висновку, що на теперішній час обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_2 підозри не змінилася.

Щодо наявності ризиків, то слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про ризики, суд враховує те, що підозрюваний одружений, має двох дітей, за місцем проживання, за місцем останньої роботи характеризується з позитивної сторони та має міцні соціальні зв’язки.

У той же час, ОСОБА_2, як зазначено вище, інкримінуються саме вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.289, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187 КК України, тому, з урахуванням об’ємності слідчих (розшукових) дій, великого обсягу роботи, значної кількості епізодів та відповідно фігурантів, необхідності встановлення осіб, які як причетні до вчинення кримінальних правопорушень, так і навпаки, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 інкримінується створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництво такою організацією, участь у ній та участь у злочинах, вчинених такою організацією, слідчий суддя вважає, що застосувавши до ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід, він може вчинити спроби на незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, надавати вказівки на приховування, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З урахуванням змістовності кримінального провадження, інкримінованих ОСОБА_2 правопорушень, можливої міри покарання, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не має намірів на переховування від органів досудового розслідування та суду, не є переконливими, оскільки, враховуючи викладені органом досудового розслідування доводи щодо особи ОСОБА_2, він, через осіб, які на теперішній час не встановлені, або мають зв’язки в правоохоронних органах та органах державної влади, за сприянням може вчинити дії на переховування від органів досудового розслідування, метою чого може бути саме неможливість у подальшому довести винуватість як ОСОБА_2, так і усіх учасників злочинної організації.

З наведених підстав, наявність у ОСОБА_2 родини, позитивних характеристик та міцних соціальних зв’язків, судом не приймаються як підстави для застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Також, представлені суду медичні документи ОСОБА_2 не вказують на те, що він потребує невідкладеної медичної допомоги та в силу свого стану здоров’я не може перебувати під вартою.

Щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу вигляді застави, то суд виходить з такого.

Так, ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З матеріалів клопотання вбачається, що підозру пред’явлено ОСОБА_2 саме за фактом організації незаконного позбавлення та викрадення людини, вчинене організованою групою, що за своїм змістом пов’язане із застосування сили, тобто проти волі людини, тому підстави для визначення застави у такому випадку відсутні.

Отже, дослідивши матеріали клопотання, суд враховує те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, вчинення яких пов’язано із застосуванням насильства та погрозою його застосування, у подальшому може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України, а також перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків, чинити перешкоди розслідуванню шляхом спілкування з іншими особами, давати їм вказівки на вчинення дій для знищення речей та документів, що можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, які на час розгляду даного клопотання не зменшилися, без визначення розміру застави.

З огляду на те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 закінчується 21 лютого 2018 року, а завершити досудове розслідування до закінчення цього строку не видається неможливим, оскільки слід провести ряд необхідних слідчих дій, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в Маріупольському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області на 60 днів, тобто до 20 квітня 2018 року, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.О. Ковтуненко