Ухвала суду № 72320874, 12.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/5852/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.,

при секретарі судового засідання Корчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року, -

за участю:

прокурора - Коцюбко І.В.

представника власника майна - ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08.11.2017 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Кального І.О., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В. та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: фальсифікована алкогольна продукція в загальній кількості 10 000 л., 576 скляних банок об'ємом 100 мл. із медичним спиртом загальною кількістю 57 л., 58 000 пустих скляних банок об'ємом 100 мл. з - під медичного спирту.

Згідно ухвали слідчого судді, арешт накладено з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки є достатні підстави вважати, що арештоване майно має значення для досудового розслідування, може бути використано, як доказ під час судового розгляду, тобто арешт накладено фактично з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилається на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати та зобов'язати слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Кального І.О. чи іншу службову особу , у провадженні якої перебуває кримінальне провадження № 12017100000000584 від 24.05.2017 року, повернути володільцю - ОСОБА_1, спирт об'ємом 10 000 л., 576 скляних банок об'ємом 100 мл. зі спиртом та тару, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування апеляційних вимог представник зазначає, щовилучене під час проведення обшуку майно, а саме спирт, жодним чином не є фальсифікованою алкогольною продукцією, яку ОСОБА_1 зберігав для власних господарських цілей без мети використати в будь - яких інших цілях.

Також, представник власника майна вказує, що жодній особі в рамках кримінального провадження № 12017100000000584 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та досудове розслідування щодо ОСОБА_1 не здійснюється, в матеріалах справи відсутня постанова про визнання арештованого майна речовим доказом, а арешт накладений на майно обмежує права власника майна щодо володіння та користування ним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100000000584 від 24.05.216 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

Органом досудового розслідування зазначено, що службові особи ДП "Укрспирту» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Сєн», код ДРПОУ 38053394, ТОВ «Грейн-Юкрейн» код ЄДРПОУ 38648484 та ТОВ АгроБіз» код ЄДРПОУ 40394498, розтратили грошові кошти ДП «Укрспирт» у сумі понад 2 000 000 грн.

Також, зазначено, що фальсифікована алкогольна продукція на території міста Києва, яка виробляється на ютужностях ДП «Укрспирту» зберігається, реалізується та збувається у ангарних риміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 4.

Під час проведення обшуку 03.11.2017 року за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 4 в ангарному приміщенні була виявлена та вилучена фальсифікована алкогольна продукція та спирт в загальній кількості 28 886 літрів, устаткування для розливу та пакування тетракоків із фальсифікованої алкогольною продукцією, порожня тара для розливу та пакування фальсифікованої продукції.

03.11.2017 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, була виявлена та вилучена фальсифікована алкогольна продукція в загальній кількості 10 000 л., 576 скляних банок об'ємом 100 мл. із медичним спиртом загальною кількістю 57 л., 58 000 пустих скляних банок об'ємом 100 мл. з - під медичного спирту.

06.11.2017 року слідчий СУ ГУ НП у м. Києві Кальний І.О., за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотання про арешт тимчасово вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, майна, а саме: фальсифікованої алкогольної продукції в загальній кількості 10 000 л., 576 скляних банок об'ємом 100 мл. із медичним спиртом загальною кількістю 57 л., 58 000 пустих скляних банок об'ємом 100 мл. з - під медичного спирту, яке обґрунтовував тим, що арешт на тимчасово вилучене майно необхідно накласти з метою виконання у майбутньому вироку суду, оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додатковий вид покарання у виді конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08.11.2017 року було задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Кального І.О. та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: фальсифікована алкогольна продукція в загальній кількості 10 000 л., 576 скляних банок об'ємом 100 мл. із медичним спиртом загальною кількістю 57 л., 58 000 пустих скляних банок об'ємом 100 мл. з - під медичного спирту.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на те, що вказане майно може бути доказом під час судового розгляду і фактично накладення арешту на майно необхідно з метою збереження речових доказів.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Однак, зазначених вимог закону слідчий СУ ГУ НП у м. Києві Кальний І.О.та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що службові особи ДП "Укрспирту» за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Сєн», код ДРПОУ 38053394, ТОВ «Грейн-Юкрейн» код ЄДРПОУ 38648484 та ТОВ АгроБіз» код ЄДРПОУ 40394498, розтратили грошові кошти ДП «Укрспирт» у сумі понад 2 000 000 грн., а ОСОБА_1 є організатором вчинення незаконного виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції, однак станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали та перегляду справи судом апеляційної інстанції відомості щодо повідомлення про підозру вищевказаним службовим особам чи будь-яким іншим особам у рамках кримінального провадження № 12017100000000584 від 24.05.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України не знайшли свого підтвердження доданими слідчим до клопотання матеріалами.

Крім того, з наявної у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації у рамках кримінального провадження № 12017100000000584 від 24.05.2017 року, взагалі неможливо встановити відношення вилученої продукції - фальсифікованого спирту до кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, майно, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження, які мають відношення до ОСОБА_1 з посиланням на відповідні докази і оскаржувана ухвала слідчого судді.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів чи забезпечення подальшої конфіскації, як виду покарання, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, у зв'язку з чим, дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_2 - частковому задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Кального І.О. за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2., - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Кального І.О., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В. про накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: фальсифікована алкогольна продукція в загальній кількості 10 000 л., 576 скляних банок об'ємом 100 мл. із медичним спиртом загальною кількістю 57 л., 58 000 пустих скляних банок об'ємом 100 мл. з - під медичного спирту., - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Кального І.О., погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В. про арешт тимчасового вилученого майна у кримінальному провадженні № 12017100000000584 від 24 травня 2017 року., - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Т.В. Росік В.В. Дзюбін В.М. Лашевич