Постанова № 72320846, 12.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року суд апеляційної інстанції у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Кулікової С.В.при секретаріПотапьонок К.В.,позивача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вимогою зобов'язати ОСОБА_7 звільнити незаконно зайняту територію мансардного поверху площею 1 000 кв. м., в тому числі реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_7 відновити за власні кошти прохід з першого поверху на мансардний поверх квартири АДРЕСА_2, який існував до проведення відповідачем незаконних дій з реконструкції вказаного приміщення; зобов'язати ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту територію мансардного поверху будинку № АДРЕСА_4. /т. 1 а.с. 136/

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зобов'язано ОСОБА_7 відновити за власний рахунок прохід з першого поверху на мансардний поверх квартири АДРЕСА_3, який існував до проведення ОСОБА_7 реконструкції мансардного приміщення. Зобов'язано ОСОБА_7, звільнити територію мансардного поверху будинку АДРЕСА_4, площею 1000 кв.м., інвестором по реконструкції якої згідно контракту № 97 від 18.11.2005 року є ОСОБА_5 ОСОБА_8 Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 280 грн. /т. 1 а.с. 240-245/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_7 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

№ справи 752/13129/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/788/2018Головуючий у суді першої інстанції: Мирошниченко О.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що у провадженні Голосіївського районного суду розглядалась справа № 752/18565/17 щодо визнання недійсним інвестиційного контракту № 97 від 18.11.2005 року, про переобладнання горища житлового будинку АДРЕСА_4 та заміни даху на мансардний поверх. Вказувала на те, що саме на підставі цього оскаржуваного інвестиційного контракту позивач і заявляла свої позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, а тому його скасування вплинуло б на розгляд справи, однак, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої цивільної справи (№ 752/18565/17) було відмовлено. Зазначала, що оригіналу інвестиційного контракту суду так і не було надано. Висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача майнових прав на підставі раніше скасованих правовстановлюючих документів, та неповне з'ясування обставин щодо теперішніх майнових прав відповідача на площу 544,6 кв.м., частина якої розташована на горищі будинку АДРЕСА_4 призвели до помилкового висновку суду першої інстанції - законності прав позивача на всю площу спірного горища, оскільки майбутня площа проектної квартири позивача становить 214, 61 кв.м і не буде займати всю площу простору.

ОСОБА_5 звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, вказуючи на необґрунтованість її доводів. На спростування доводів в частині ненадання оригіналу інвестиційного контракту, зазначала, що в розпорядження суду було надано завірений належним чином дублікат інвестиційного контракту, що має силу оригіналу. Вказувала на те, що право власності на об'єкт нерухомого майна: квартира, чотирикімнатна загальною площею (кв.м): 544.6, адреса: АДРЕСА_4 скасовано, підстава: постанова, серія та номер :826/21963/15, виданий 28.07.2016, видавник: Київський апеляційний адміністративний суд. Вказувала на те, що апелянт завідомо вводить в оману суд, стверджуючи, що в апелянта є право власності на чотирикімнатну квартиру №48 загальною площею (кв.м): 544.6, адреса: АДРЕСА_4, яке ніким не скасовано.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ч. 6 ст. 147 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", п. 3 Розділу XII Перехідних положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що відповідно акту комісійного обстеження від 26.08.2015 року, комісією ЖЕД-101 за результатами проведення комісійного обстеження на предмет технічного стану та втручання мешканців квартири № 48 на територію мансардного приміщення квартири № 50 встановлено, що квартира № 50 розташована на 7-му поверсі будинку, власницею квартири № 50 зроблено реконструкцію своєї квартири з приєднанням мансардного поверху на території горища будинку АДРЕСА_4. В капітальній стіні мансардного поверху квартири № 50, з боку будівництва, яке здійснюється власником квартири № 48, пробита діра розміру дверного отвору, площею 2 кв.м. На момент комісійного обстеження дії мешканців квартири № 48 призупинені /а.с. 159/.

Також, актом комісійного обстеження від 28.08.2015 року встановлено, що вихід на мансардний поверх квартири № 50 через сходи заварений та забетонований власником квартири № 48. Це унеможливлює подальше обстеження території мансардного поверху /а.с. 160/.

Згідно комісійного акту обстеження від 23.08.2017 року, комісією ЖЕД-101 за результатами проведення обстеження на предмет технічного стану квартири № 50 житлового будинку № АДРЕСА_4, встановлено, що вказана квартира розташована на сьомому поверсі будинку, над квартирою побудоване мансардне приміщення. В житлових кімнатах квартири та інших приміщеннях спостерігаються волосяні тріщини. У зв'язку із тим, що до доступу до мансардного приміщення мешканці квартири № 48 не надали, причину виникнення ушкоджень в квартирі № 50 не встановлено /а.с. 97, 161/.

Відповідно до акту комісійного обстеження від 18.10.2017 року комісією ЖЕД - 101 за результатами обстеження горищного простору будинку № АДРЕСА_4, встановлено, що на горищному просторі вказаного будинку доступ до інженерних мереж та комунікацій захаращено будівельним сміттям та матеріалами власником квартири № 48, який проводить ремонтно-будівельні роботи. Відсутній вільний прохід по периметру горищного простору/а.с. 194, 195/.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 383 ЦК України, про те, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку; ст. 369 ЦК України про те, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; ст. 391 ЦК України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог в частині порушення прав позивача відповідачем та необхідності відновлення такого права шляхом зобов'язання відповідача відновити за власний рахунок прохід з першого поверху на мансардний поверх квартири АДРЕСА_5, який існував до проведення відповідачем реконструкції мансардного приміщення, а також зобов'язання відповідача звільнити територію мансардного поверху будинку АДРЕСА_4 площею 1000 кв.м., інвестором по реконструкції якої згідно контракту від 18.11.2005 року є позивач.

Доводи апеляційної скарги, щодо зупинення провадження у справі до розгляду справи про визнання недійсним інвестиційного контракту № 97 від 18.11.2005 року, про переобладнання горища житлового будинку АДРЕСА_4, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що не впливають на обставини зайняття площі приміщення горища будинку, блокування проходу, шляхом встановлення залізобетонних конструкцій та бетонування, з належної позивачу квартири № 50 на мансардне приміщення горища будинку без відповідних дозволів, а також захаращенням ОСОБА_7 будівельним сміттям та матеріалами приміщення горища будинку.

Вказані обставини встановлені також встановлені заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2016 року, яке станом на час розгляду даної справи набрало законної сили та виконується у примусовому порядку.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неповного встановлення обставин прав ОСОБА_5 на зайняття мансардного поверху, відсутності оригіналу інвестиційного контракту, колегією суддів також не приймаються до уваги, як такі, що були предметом розгляду судом першої інстанції, а доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях, оскільки в розпорядження суду було надано завірений належним чином дублікат інвестиційного контракту, а факт його укладання також підтверджується листом Голосіївської районної в м. Києві Державної адміністрації від 25.08.2015 року на адресу Департаменту" державної архітектурної-будівельної інспекції в м. Києві.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року - залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: