Ухвала суду № 72319350, 09.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/1133/18

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Макарик В. Я., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 807/1392/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 третя особа Публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 третя особа Публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав на неї апеляційну скаргу. Однак, апеляційна скарга позивачем подана до суду першої інстанції лише 31 січня 2018 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання, у якому просить поновити цей строк у зв'язку з тим, що повний текст оскаржуваної ухвали вперше отримано лише 29.01.2018 року.

Однак такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції постановлено 06 листопада 2017 року оскаржувану ухвалу, копію якої надіслано на зазначену позивачем адресу «АДРЕСА_1» з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ф. 20. Зазначене відправлення повернулося до суду разом з довідкою відділення поштового зв'язку від 20.11.2017, в якій причиною невручення поштового відправлення зазначено "за закінченням терміну зберігання" (а.с.14).

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В КАС України відсутня відповідна норма щодо випадків невручення особі, яка бере участь у справі, копій процесуальних документів, зокрема, копії ухвали, тому в даному випадку слід керуватись положенням ч. 7 ст. 9 цього Кодексу, згідно з якою у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, в силу ч.1 ст.40 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) , особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Враховуючи наведену правову норму слід зазначити, що позивач про зміну місця проживання (перебування, знаходження) суд не повідомляв, тому на підставі ч.1 ст.40 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) судом першої інстанції постанову було надіслано на адресу вказану позивачем та наявну у матеріалах справи.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.35 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) та ч.1 ст.40 КАС України, ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року про закриття провадження у справі №807/1392/17 вважається врученою позивачу.

Слід зазначити, що позивачу було відомо про наявність даної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії та свідчить про те, що позивач не був позбавлений можливості у порядку і строки, встановлені КАС України, оскаржити рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

При цьому суд вказав, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, викладене особою, що подала апеляційну скаргу, обставини пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою слід визнати неповажними.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз’яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі № 807/1392/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 третя особа Публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" про визнання дій протиправними та скасування реєстраційної дії - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3