Постанова № 72317877, 20.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р. № 820/4237/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 код рнокпп НОМЕР_1, суму податкового боргу в загальному розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 25000,00 грн з транспортного податку. У зв'язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

15.12.2017 набув чинності новий Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи, що дана справа не відноситься до категорії справ зазначених у частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон №909) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №909-VIII), стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Кодексу).

Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Судом встановлено, що фахівцями контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 181-1303, яким позивачу нараховано транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.

Крім того, контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 23577-17 від 30.11.2016 на суму 25000,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, не погоджуючись із вищевказаними рішеннями контролюючого органу, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом , у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 №181-1303.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 181-1303 Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі № 820/4450/17 - без змін.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 набрала законної сили 04.12.2017.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 181-1303, відповідно до яких нараховано загальну суму боргу у розмірі 25000,00 грн, та, яке слугували підставою для звернення контролюючого органу з позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 скасовано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ідентифікаційний код 39599198) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61072, рнокпп НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин