Рішення № 72317638, 08.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 813/4354/17

08 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

позивач ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФО-П ОСОБА_1Г.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови від 09.11.2017 № 13011942422-0498 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується із висновками уповноваженої посадової особи про встановлення факту використання найманої праці двох працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без належного оформлення трудових відносин та, як наслідок, застосування штрафу оскарженою постановою, оскільки такі висновки базуються на припущеннях інспектора та не підтверджені належними та допустимими доказами. Стверджує, що між позивачем та зазначеними особами фактично мав місце цивільно-правовий договір про надання безоплатних послуг, а висновок відповідача про наявність ознак трудового договору та порушення позивачем вимог ч. 1 і ч. 3 ст. 24 КЗпП України є протиправними.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у поданому письмовому запереченні зазначає, що оспорювана постанова прийнята за наслідками проведеного позапланового заходу у вигляді інспекційного відвідування ФО-П ОСОБА_1, в ході якого уповноваженим представником відповідача виявлено порушення трудових відносин, зокрема, фактичного допуску працівників до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому КМУ. Управлінням було застосовано фінансову санкцію за порушення ст. 24 КзПП України, згідно абз. 2 . ч. 2 ст. 265 КзПП України.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані сторонами документи та покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

У період з 19.10.2017 по 20.10.2017, на підставі наказу від 18.10.2017 № 1552-П та направлення від 18.10.2017 № 1517, головними державними інспекторами Довгун І.І., Панчак Л.Є., Хомик С.Р. проведено позапланову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 24600011097) з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено акт від 20.10.2017 № 13/01/194/2422 (а.с.20-26).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки державним інспектором праці встановлено порушення:

- ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України – законодавством передбачено укладення трудового договору в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при організованому наборі працівників та при укладенні трудового договору з фізичною особою. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування. У Головному управлінні Держпраці у Львівській області на розгляді перебував лист ГУ ДФС у Львівській області від 11.10.2017 № 5674/9/13-01-13-06-11 щодо можливих порушень законодавства про працю в частині укладення трудових відносин з працівниками у ФОП ОСОБА_1 На виконання вищевказаного листа Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ від 18.10.2017 № 1552-П, на підставі якого проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1. Місце здійснення господарської діяльності: м. Львів, вул. Драгана, 2, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Никонковичі, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Соколівка, вул. І.Франка, 36. З метою проведення інспекційного відвідування 19.10.2017 здійснено вихід за вищезазначеними адресами здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 За результатом виходу по адресі вул. Драгана, 2, м. Львів встановлено, що за даною адресою знаходиться бар «Апельсин». У ході інспекційного відвідування виявлено дві особи за виконанням трудової функції (прибирання посуду у залі, миття посуду та функції бармена і офіціанта), що підтверджують фото долучені до матеріалів інспекційного відвідування та акт головного державного інспектора Довгун І.І. із підписами свідків. З наданих усних пояснень особи, яка представилась як ОСОБА_5, вона виконує трудові функції касира та офіціанта, підміняючи ОСОБА_7 З наданих письмових та усних пояснень особи, яка представилась як ОСОБА_6 (04.12.1988 р.н.). вона виконує трудові функції помічника кухаря 18 та 19 жовтня 2017 року, допомагаючи господареві бару у зв'язку із весіллям його сина 21.10.2017. З наданих письмових пояснень особи, яка представилась як ОСОБА_7 (12.12.1963 р.н.). вона була відсутня два дні на роботі у зв'язку із доглядом за хворих онуком, її функції виконувала ОСОБА_5. З пояснень ОСОБА_7 працюють вони з 11 год. до 23 год. позмінно два тижні, оплата щотижнева 1128 грн. Після прибуття ФОП ОСОБА_1 до приміщення бару, йому вручено копію з оригіналу направлення на проведення інспекційного відвідування, про що свідчить відповідний запис на копії зазначеного направлення, який долучено до матеріалів інспекційного відвідування. Згідно наданих документів, в ході проведення інспекційного відвідуване копій наказів на прийняття та повідомлень в ДФС на ОСОБА_5 та на ОСОБА_6 надано не було. Таким чином, в порушення вимог ст. 24 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 працівники: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, що передбачено постановою КМУ № 413. Пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 додаються. Фото: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на робочих місцях при виконанні ними трудової функції додаються. Акт головного державного інспектора із підписами свідків додається;

- ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», виплата заробітної плати працівникам ФОП не проводиться не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме:

- заробітна плата працівникам ФОП за вересень 2016 року виплачена 14 жовтня 2016 року, одним платежем, згідно наданої відомості на виплату грошей № 9 за вересень 2016 року від 14.10.2016;

- заробітна плата працівникам ФОП за жовтень 2016 виплачена 15 листопада 201 броку, одним платежем, згідно наданої відомості на виплату грошей № 10 за жовтень 2016 року від 15.11.2017;

- заробітна плата працівникам ФОП за першу половину серпня 2017 року виплачена 25 серпня 2017 року, згідно наданої відомості на виплату грошей № 13 за серпень 2017 року; заробітна плата працівникам ФОП за другу половину серпня 2017 року виплачена 08.08.2017, згідно наданої відомості на виплату грошей № 14 за серпень 2017 року, що пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

На підставі акту перевірки, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено постанову від 09.11.2017 № 13011942422-0498 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 192000 грн.

Вважаючи постанову відповідача протиправнимою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі - КзпП України) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини 3 статті 24 КзпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Таким чином, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку.

Як зазначено у акті перевірки за результатом виходу по адресі вул. Драгана, 2, м. Львів встановлено, що за даною адресою знаходиться бар «Апельсин». У ході інспекційного відвідування виявлено дві особи за виконанням трудової функції (прибирання посуду у залі, миття посуду та функції бармена і офіціанта), що підтверджують фото долучені до матеріалів інспекційного відвідування та акт головного державного інспектора Довгун І.І. із підписами свідків. З наданих усних пояснень особи, яка представилась як ОСОБА_5, вона виконує трудові функції касира та офіціанта, підміняючи ОСОБА_7 З наданих письмових та усних пояснень особи, яка представилась як ОСОБА_6 (04.12.1988 р.н.). вона виконує трудові функції помічника кухаря 18 та 19 жовтня 2017 року, допомагаючи господареві бару у зв'язку із весіллям його сина 21.10.2017.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. Таким чином, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не видавались жодні накази, розпорядження про прийняття їх на роботу, їх не ознайомлювали з правилами внутрішнього трудового розпорядку та не вівся облік робочого часу, що свідчить про цивільно-правовий характер угод між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові пояснення судом встановлено наступне. Згідно пояснення ОСОБА_7 вона працює барменом у ФОП ОСОБА_1 У період перевірки вона два дні не була на роботі оскільки захворів її внук, а тому вона попросила у ОСОБА_5 підмініти її. Згідно пояснень ОСОБА_6 вона перебувала під час перевірки у барі "Апельсин" оскільки допомагала у підготовці до весілля. Згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 ним здійснюється господарська діяльність за адресою: м.Львів, вул. Драгана, 2. Під час перевірки у трудових відносинах перебувала лише ОСОБА_7 Решта людей, що перебували у приміщенні трудових обовя`зків не виконували, допомагали у підготовці до весілля його сина.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду ствердили, що не працюють у ФОП ОСОБА_1, є його знайомими, а 18-19 жовтня 2017 року перебували в приміщенні бару «Апельсин», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Драгана, 2 за проханням ОСОБА_1, де здійснювали підготовку до весілля його сина яке відбулося 21.10.2017. Жодних трудових функцій у барі не виконували, бо в ці дні бар не працював, жодних відвідувачів не приймали, коштів за виконані ними роботи ОСОБА_1 не сплачував, оскільки вони йому допомагали як друзі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що період перевірки вона два дні не була на роботі оскільки захворів її внук, а тому вона попросила у ОСОБА_5 прийти у бар «Апельсин», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Драгана, 2 та допомогти здійснювати підготовку до весілля його сина яке відбулося 21.10.2017. Повідомила, що у них з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 раніше склалися дружні стосунки, тому вони вирішили допомогти у підготовці до весілля.

Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб від 21.10.2017 серія І-СГ №327810 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 21.10.2017 зареєстрували шлюб.

Допитана в судовому засіданні свідок відповідача - ОСОБА_10 повідомила обставини викладені у акті перевірки, проте не змогла довести суду факту виконання трудових обов`язків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Свідок повідомила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у приміщенні бару "Апельсин" за адресою м. Львів, вул. Драгана, 2, проте які саме трудові обов`язки вони виконували свідок повідомити не могла. Саме перебування ОСОБА_5 за барною стійкою судом не може розцінюватися як виконання трудових обов`язків бармена, оскільки ОСОБА_5 жодних дій щодо обслуговування клієнтів не вчиняла.

Крім того, постановою Сихівського районного суду м. Львова від 16.01.2018 у справі № 464/7425/17 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП. Постанова Сихівського районного суду м. Львова від 26.01.2017 набрала законної сили. У згаданій постанові судом встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не міістять достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Покликання представників відповідача на ті обставини, що позивач був зобов`язаний оголосити про тимчасовий простій, на думку суду, не доводять протиправності дій позивача щодо допуску до роботи без належного працевлаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином, відповідачем не наведено доказів того, що позивачем допущено працівників до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого органу, та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому КМУ, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, для прийняття оскарженої постанови 09.11.2017 № 13011942422-0498 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач, при винесенні постанови 09.11.2017 № 13011942422-0498 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому вона підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9 ) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1920,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Держпраці у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 14, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною на скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 09.11.2017 № 13011942422-0498 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

3. Судовий збір в розмірі 1920 грн 00 коп. присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вул. Кавалерідзе, 16/175, м. Львів, 79066, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, ЄДРПРОУ 39778297).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 295 КАС України, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повне судове рішення складено 16.02.2018.

Суддя Костецький Н.В.