Рішення № 72317261, 16.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6878/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65026, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Головне управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 9331,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2011 року у особи-підприємця ОСОБА_2 існує податкова заборгованість, яка не оскаржувалася відповідачем, та в зв’язку з існуванням заборгованості всі поточні сплати податків були направлені на сплату податкового боргу, а нові задекларовані зобов'язання відображалися в інтегрованій картці платника, як нова створена недоїмка.

Ухвалою від 17.01.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) із урахуванням норми статті 263 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

01.02.2018 року від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 72), в обґрунтування якого зазначено, що Відповідачем повністю та у встановлений законом строк сплачено було кошти по бюджету по всім податковим деклараціям, що підтверджується банківською довідкою ПАТ «ПУМБ» про перерахування коштів з поточного рахунку позивача на казначейський рахунок, тому позов вважає безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач) перебуває на обліку ДПІ у Приморському району м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, позивач) як платник податків.

За ФОП ОСОБА_2 утворилась податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму - 9331,14 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості до бюджету про суму податкового боргу станом на 08.11.2017року та інтегрованою карткою платника податку (ІКП) з 2017 роки, а саме:

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) (14010100) на суму 9331,14 грн. виникла:

по податковій декларації №9223430666 від від 21.11.16р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 222,02 грн.;

по податковій декларації №9243900272 від від 16.12.16р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 790,00 грн.;

по податковій декларації №9267386123 від від 20.01.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 910,00 грн.;

по податковій декларації №9019734184 від від 15.02.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 705,00 грн.;

по податковій декларації №9041584739 від від 15.03.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 929,00 грн.;

по податковій декларації №9067616605 від від 15.04.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 854,00 грн.;

по податковій декларації №9092379197 від від 19.05.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 719,00 грн.;

по податковій декларації №9115835961 від від 17.06.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 917,00 грн.;

по податковій декларації №9139882107 від від 19.07.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 942,00 грн.;

по податковій декларації №9166448250 від від 18.08.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 677,00 грн.;

по податковій декларації №9189394430 від від 16.09.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 497,00 грн.;

по податковій декларації №9218273797 від від 20.10.17р. нараховано грошових зобов'язань у сумі 652,00 грн.;

Також згідно з п.п. 129.1.1. ст. 129 ПКУ нараховано пені у сумі 463,12 грн.

Дана заборгованість виникла в результаті: 8868,02 (декларації) + 463,12 (пеня) = 9331,14 грн.

Судом прийнято до уваги докази Відповідача про те, що ним було сплачено кошти до бюджету по всім податковим деклараціям, що підтверджується банківською довідкою ПАТ «ПУМБ» (а.с. 76).

Разом з тим, дослідивши інтегровану картку платника по податку на додану вартість з фізичних осіб, судом встановлено, що починаючи з 2011 року у ФОП ОСОБА_2 існує податкова заборгованість, яка не оскаржувалася відповідачем, та на підставі якої всі поточні платежі були направлені на погашення податкового боргу, а нові задекларовані зобов'язання відображалися в інтегрованій картці платника, як нова створена недоїмка (а.с. 79-91). Така недоїмка наявна по теперішній час, та на неї була нархована пеня після кожної сплати поточних нарахувань.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний:

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, крім того п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області були вжиті всі заходи для отримання заборгованості у встановленому законом порядку, а саме була складена податкова вимога від 15.06.2017 року за №3087-17 та направлена рекомендованим листом від 21.07.2017 року.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, , що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст.. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Вказана заборгованість на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати не понесені, питання про стягнення судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5-9, 77, 90, 139, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ідент. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) суму податкової заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у сумі 9331 (дев’ять тисяч триста тридцять одна) гривня 14 коп. на рахунок №31113029700008, отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області/Приморському р-н/14010100, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.