Ухвала суду № 72317242, 19.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6069/17

УХВАЛА

19 лютого 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

суддів - Марина П.П., Тарасишиної О.М.

при секретарі судового засідання - Деркач А.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_2 заяву про відвід суддям – членам колегії в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України ОСОБА_3 про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо видання наказу від 27.07.2017 року № 1315-ос.

- скасування наказу від 27.07.2017 року № 1315-ос;

- зобов’язання відповідача видати новий наказ щодо повернення в Україну посадовця Міністерства закордонних справ України ОСОБА_4 для участі в процесуальних діях в Одеському окружному адміністративному суді по справі № 815/4596/16 – невідкладно.

В судовому засіданні 19.02.2018 року судом з’ясовано, що через канцелярію суду позивачем подано письмову заяву від 12.02.2018 року про відвід судді – члену колегії у цій справі ОСОБА_5, у якій остання, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, просить задовольнити заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Марина П.П., з тих підстав, що з ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року по даній справі позивач дізналася, що в складі колегії бере участь суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., замість судді Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М.; суддя Марин П.П., під головуванням якого відбувався розгляд справи № 815/565/17: сприяв створенню судової тяганини по справі; намагався перешкодити доступу до правосуддя через не звільнення від сплати судового збору, через що позивач була вимушена оскаржувати рішення Одеського окружного адміністративного суду до Одеського апеляційного адміністративного суду; відмовив у витребуванні низки доказів, через що позивач вимушена була змінити позовні вимоги; при подальшому розгляді справи позивачу було відмовлено у залученні спеціалістів, експертів тощо, необхідних доказів за зміненими позовними вимогами; водночас суд не домігся отримання від відповідача доказів по справі, незважаючи на спрямування до відповідача додаткового листа про необхідність виконання ухвали. Відмовивши позивачу в отриманні доказів, залученні фахівців, не отримавши від відповідача доказів, виконання ухвали про таке, колегія під головуванням судді Одеського окружного адміністративного суду Марина П.П. отримала з Інтернету витяг на заміну доказів від відповідача як нібито належні докази, схвалила рішення на догоду відповідачу, всупереч редакції КАС України, що діяла на час винесення постанови, застосувавши письмове провадження, проти якого заперечувала позивач. Також позивачем зазначено, що суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П. неодноразово брав відпустки протягом кількох місяців розгляду справи, через що позивач навіть була вимушена за погодженням (несупереченням) судді Марина П.П. звертатись за перерозподілом, включно до зборів суддів Одеського оружного адміністративного суду, отримавши очікувано відмову.

Також судом з’ясовано, що 19.02.2018 року через канцелярію суду позивачем подано письмову заяву від 17.02.2018 року про відвід судді – члену колегії у цій справі ОСОБА_2, у якій остання, просить задовольнити заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Тарасишиної О.М., з тих підстав, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року по даній справі, суд визнав неявку позивача в судове засідання 22.01.2018 року такою, що нібито відбулася без поважних причин, незважаючи на наявність повідомлення через інформаційний центр Одеського окружного адміністративного суду про поважність причин пропуску, отже, дії суду є упередженими і небезсторонніми, оскільки суду відомо, що позивач без поважних причин не пропускає судове засідання (з 2013 року системно і систематично позивач звертається до Одеського окружного адміністративного суду за захистом прав, сумлінно виконує процесуальні права). Постановлення вказаної ухвали відбулося за участі судді Тарасишиної О.М. – члена колегії по даній справі. При цьому суддя Тарасишина О.М. не висловила окрему думку щодо непогодження з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року. Тобто, суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М. дотримується упередженого ставлення до позивача, підтримує передчасні і упередженні рішення без правових підстав, висловлюючи безпідставну недовіру позивачу, через що позивач повторно подає заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Тарасишиної О.М., оскільки виданою ухвалою фактично підтверджено небезстороннє ставлення судді до особи позивача, яка є потерпілою від дій відповідача, через неможливість ефективного захисту прав.

Будь-яких доказів на підтвердження наведених у заявах про відвід обставин позивачем до заяв не додано.

В судовому засіданні позивач підтримала подані нею заяви про відвід, просила їх задовольнити.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених відводів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, на який посилається позивач як на правову підставу заявлених відводів, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Проте, по-перше, відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно вищенаведеного змісту заяв позивача про відвід суддів, про те, що у склад колегії суддів, яким розглядається дана справа, входить суддя Марин П.П., а також про процесуальні дії судді Тарасишиної О.М. у даній справі, з якими не згодна позивач, остання дізналася з ухвали суду у даній справі від 22 січня 2018 року.

Вказану ухвалу суду від 22 січня 2018 року, яка обумовила подання вищенаведених заяв про відвід суддям – членам колегії у цій справі: ОСОБА_5 та ОСОБА_2, отримано позивачем 24.01.2018 року, про що свідчить розписка позивача про отримання цієї ухвали суду.

Вищенаведені заяви про відвід суддів подані позивачем 19.02.2018 року, тобто з пропущенням строку, встановленого ч. 3 ст. 39 КАС України.

По-друге, з наведених позивачем обставин вбачається незгода позивача з процесуальними рішеннями та діями судді Марина П.П. в іншій справі та з процесуальним рішенням та діями судді Тарасишиній О.М. в даній справі.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Виходячи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість, недоведеність та законодавчу безпідставність заявлених відводів суддям – членам колегії у цій справі: ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Крім того, щодо зазначення позивачем, що суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П. неодноразово брав відпустки протягом кількох місяців розгляду справи, через що позивач навіть була вимушена за погодженням (несупереченням) судді Марина П.П. звертатись за перерозподілом, включно до зборів суддів Одеського оружного адміністративного суду, отримавши очікувано відмову. При цьому позивачем, як вже зазначено вище, будь-яких доказів на підтвердження наведених обставин до заяв не додано, та позивачем не зазначено, в чому полягає об’єктивний зв'язок між наведеними обставинами та сумнівами позивача у неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Також, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід – до вирішення питання про відвід

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість зупинити провадження у справі № 815/6069/17 до вирішення питання про відвід суддям – членам колегії у цій справі: ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в порядку, передбаченому ст. 40 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 236, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

Зупинити провадження у справі № 815/6069/17 – до вирішення питання про відвід.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

В повному обсязі ухвалу складено 20 лютого 2018 року.

Головуючий суддя М.Г. Цховребова

Суддя П.П. Марин

Суддя О.М. Тарасишина