Ухвала суду № 72317059, 19.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

справа №813/619/18

19 лютого 2018 року

м.Львів, вул.Чоловського, 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г. перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2550грн.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не вказав ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.

Відповідно до пункту 11 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не вказав власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина третя статті 161, частина восьма статті 160 КАС України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору. Проте, подав заяву про відтермінування сплати судового збору, у зв’язку з відсутністю кошторисних призначень.

Оцінюючи клопотання позивача про відтермінування сплати судового збору суд зазначає таке.

Позивач мотивує необхідність відтермінування сплати судового збору відсутністю кошторисних призначень.

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зокрема, звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з п.1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір. Вказана позиція суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, вказаною у постанові від 23.01.2018 у справі №К/9901/3468/17.

Суд також враховує, що позивач до клопотання про відтермінування сплати судового збору не долучив жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таке клопотання. Стверджуючи про відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору позивач не навів жодних обставин та доказів на їх підтвердження, які б давали суду обґрунтовані підстави вважати, що до ухвалення судового рішення позивач матиме можливість сплатити судовий збір.

Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про відтермінування сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017» встановлено, що у 2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб’єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З позовної заяви вбачається, що позивач заявив вимогу майнового характеру на суму 2550грн. Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1762грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір". Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; код банку отримувача (МФО): 825014; рахунок отримувача: 31217206784003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: “судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

залишити без руху позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2) такі документи:

1) належно оформлену позовну заяву, в якій необхідно зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти сторін;

2) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

3) оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 1762грн.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г.Гулик