Рішення № 72317028, 16.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 р. № 814/2610/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому порядку адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС ЛТД", пр. Миру, 22/2, м.Миколаїв,54034

до відповідача:Інгульського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв,54056

про: зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРС ЛТД" звернулось до суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області про зобов'язання відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про обтяження - арешт нежитлових приміщень за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2, на підставі постанови слідчого від 18.08.2010 р. про накладення арешту (протокол про накладення арешту на майно від 19.08.2010 р.).

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 18.08.2010 р. слідчим при провадженні досудового слідства, в межах повноважень визначених ст. ст. 125, 126 КПК України (в діючій на той час редакції), складена постанова про накладення арешту на майно за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2 і 19.08.2010 р. оформлено протокол про арешт даного майна та передачу його на зберігання ОСОБА_2, чим заборонено його продаж (реалізація) будь-кому та у будь-який спосіб. Але, необхідні відомості, про наявність заборони слідчим, до Державного реєстру прав на нерухоме майно не внесено.

21.12.2017 р. судом винесено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні 29.01.2018 р. відповідач подав відзив заперечуючи проти позову так як законодавством не передбачено обов’язків державного виконавця, щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження – арешту накладеного на підставі постанови слідчого про накладання арешту.

Позивач подав відповідь на відзив, виклавши свої аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

14.02.2018 року відповідачем подано заперечення на відповідь в порядку статті 164 КАС України, згідно яких зауважив, що державний виконавець може вносити обтяження на підставі постанови про арешт майна боржником, винесеної державним виконавцем під час примусового виконання рішень. 22.09.2017 року відомості про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи, законодавство, пояснення сторон, суд дійшов наступного.

14.04.2010 року Ленінським ВДВС ММУЮ (правонаступник - Інгульський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2010 року, згідно рішення від 08 грудня 2009 р. по справі № 3/222/09, про стягнення з ТОВ “Карс ЛТД” на користь ПАТ “ПУМБ” 1 261 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на майно боржника (позивача), що знаходиться в іпотеці за нотаріально посвідченим договором іпотеки від 07.08.2008 року, а саме: нежитлові приміщення піцерії під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 22/2 та продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Вказані нежитлові приміщення арештовано Ленінським ВДВС ММУЮ 08.06.2010 року, складено акт опису й арешту майна.

18.08.2010 р. слідчим УБОЗ в Миколаївській області Коновальчук С. С., при провадженні досудового слідства, після порушення кримінальної справи № 08420033 відносно керівника позивача ОСОБА_3, в межах повноважень визначених ст. ст. 125, 126 КПК України (в діючій на той час редакції), складена постанова про накладення арешту на майно за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 22/2 і 19.08.2010 р. оформлено протокол про арешт даного майна та передачу його на зберігання ОСОБА_2, чим заборонено його продаж (реалізація), а відповідальність за збереження покладена на ОСОБА_2.

Слідчим, із супровідним листом від 19.08.2010 р. за № 63/16-1748, надіслана копія постанови про накладення арешту на майно до БТІ м. Миколаєва, до компетенції якого в той час відносилася реєстрація.

Позивач звертався із заявою від 21.09.2017 р. до відповідача, де просив зареєструвати накладений вказаною постановою слідчого арешт на нерухоме майно – нежитлові приміщення по пр-ту Мира, 22/2 в м. Миколаєві, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На яку 27.11.2017 р. отримана відповідь за вих. № 5149 про відмову.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон), державній реєстрації прав підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна.

Пункт 3 ч. 3 ст. 10 Закону передбачає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав виникших в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 р. запитує необхідну інформацію.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно з п. 1.4. Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( що діяло станом на 19.08.2010 р.) реєструвальний орган - це державна нотаріальна контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру.

Відповідно до п. 2.1. цього положення підставами для внесення у Базовий реєстр відомостей про заборони на відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна, а також записів в алфавітну книгу заборон відчуження нерухомого майна є:

а) накладення державним нотаріусом заборони на об'єкт нерухомого майна;

б) повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів про накладення заборони на об'єкт нерухомого майна;

в) повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна;

г) повідомлення приватного нотаріуса, який посвідчив угоду, що буде підставою для накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

Відповідно до ст. 10 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є:

громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;

нотаріус;

державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до п. 8 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням.

Частиною 4 ст. 50 «Про виконавче провадження» після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Законом передбачено можливість внесення обтяжень на підставі постанови про арешт майна боржника, винесеної державним виконавцем.

Таким чином, законодавством встановлено право державного виконавця про внесення обтяжень до відповідного реєстру на підставі винесених постанов про арешт майна боржника тільки під час примусового виконання рішень.

14.04.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешти на майно боржника, а саме нежитлові приміщення під літ. А-5, загальною площею 175,9 кв.м.

22.09.2017 року Відомості про обтяження державним виконавцем внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Повноважень державного виконавця, щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження – арешту нежитлових приміщень на підставі постанови слідчого, діючим законодавством України не передбачено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРС ЛТД" (пр. Миру, 22/2,ОСОБА_1,54034 33231830) до Інгульського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61,ОСОБА_1,54056 34993225) відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник