Рішення № 72316816, 20.02.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2060/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити адресну грошову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання бездіяльності щодо невиплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам протиправною, зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 19.02.2016 по 22.09.2017.

Подавши уточнений позов від 16.01.2018 та заяву від 20.02.2018, позивач визначила період, за який просить нарахувати вказані суми, а саме: з 20.01.2016 по 20.07.16 (а.с.32-34, 48)

Позивач мотивує свої вимоги тим, що вона зареєстрована за адресою: м. Луганськ, містечко Щорса, 9/7. Через проведення АТО на території Луганської області була вимушена переїхати до м.Сєвєродонецька. 19.02.2015 року позивач була взята відповідачем на облік як внутрішньо переміщена особа. Згідно з Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого ПКМУ від 01.10.2014 року № 505, позивачу була призначена грошова допомога як тимчасово безробітній особі у розмірі 442,00 грн щомісячно з 19.02.2015 по 18.04.2015 та у розмірі 221,00 грн щомісячно у період з 19.04.2015 по 18.06.2015. На наступний період грошова допомога не нараховувалась, оскільки вона перебувала у статусі безробітної особи працездатного віку. 19.06.2015 року виплату вказаної грошової допомоги було припинено.

20.01.2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплат, оскільки вже була працевлаштованою особою, на що письмової відповіді не отримала. 30.08.2017 позивач знов звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплат. 15.09.2017 року листом №7717/04 позивачу було повідомлено відповідачем про підстави відмови в нарахуванні їй цих виплат, які пов’язані з тим, що позивач не працевлаштовувалась у період призначення допомоги. Тому підстав для нарахування допомоги як працездатній працюючій особі в наступні періоди у відповідача не було. З таким рішенням позивач не згодна та просить визнати бездіяльність УПСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо невиплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 20.01.2016 по 20.07.16 протиправною; зобов’язати провести нарахування та виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 20.01.2016 по 20.07.16.

Позивач в судове засідання не прибула, просила справу розглянути за її відсутності (а.с.38).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.47), правом подати відзив не скористався.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-78 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з копією паспорту громадянина України серії ЕН 806160, виданого Ленінським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області від 19.03.2011 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: м. Луганськ, м-ко Щорса, 9/7 (а.с.10-13).

З 02.12.2015 по 06.09.2017 позивач працювала на посаді головного державного інспектора юридичного управління Головного управління ДФС у Луганській області, звільнена у зв'язку з переведенням на роботу до Головного управління ДФС у м. Києві відповідно, що підтверджено копією трудової книжки позивача(а.с.18-20).

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000341103/17148 від 22.09.2017 ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території до м.Києва. Копія цієї довідки містить відмітку, що попередня довідка видавалася позивачу в м. Сєвєродонецьк Луганської області (а.с.15).

З листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 15.09.2017 № 7717/04 вбачається, що з 19.02.2015 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради за фактичним місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, про що була надана довідка № 919016267.

Згідно заяви від 19.02.2015 позивачу було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого ПКМУ від 01.10.2014 №505 (далі Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати наступним чином: з 19.02.2015 по 18.04.2015 у розмірі 442, 00 грн. щомісячно; з 19.04.2015 по 18.06.2015 у розмірі 221,00 грн. щомісячно.

20.01.2016 позивач звернулась із заявою про продовження щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний термін до установи «Державного ощадного банку України». До заяви було додано довідку про працевлаштування позивача з 02.12.2015 (а.с.22).

Зазначений вище лист відповідача містить також посилання на підстави, за яких позивачу було відмовлено у продовженні виплат щомісячної адресної допомоги за її заявою від 20.01.2016, а саме: відповідно до вимог пунктів 3, 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.

В листі не зазначено дати та номеру рішення про відмову позивачеві у продовженні виплат адресної допомоги, що прийняте за її заявою від 20.01.2016. Також не зазначено про реквізити листа, яким позивача було своєчасно після прийняття такого рішення повідомлено відповідачем про його зміст.

Ухвалою суду від 16.01.2018 суд витребував у відповідача матеріали заяви позивача від 20.01.2016 та прийняте рішення щодо їх розгляду, а також пропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Листом від 12.02.2018 №1176/03 відповідач повідомив суду про неможливість надання суду вказаних доказів, оскільки особисту справу позивача було надіслано до м. Києва, де позивач на даний час перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (а.с.44).

Суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів та таких вимог чинного законодавства.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Положення цього Порядку передбачають, що:

- допомога призначається на строк, не більше ніж 6 місяців (п.2 Порядку №505);

- грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім’ї), для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї); загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2 400 гривень; особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається (п.3 Порядку №505);

- якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період – припиняється (п.7 Порядку №505).

Відповідач як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Положення порядку №505, в тому числі його пунктів 3 та 7, не передбачають права відмови в призначенні адресної допомоги особі, що працевлаштувалася і повідомила про це уповноважений орган.

Навпаки, відповідно до вимог п.3 Порядку №505, якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Позивач же 20.01.2016 зверталася до УПтаСЗН м. Сєвєродонецька з заявою про призначення адресної допомоги на сім’ю, надавала довідку на підтвердження свого працевлаштування, таким чином повідомивши відповідача про зміни, що впливають на призначення грошової допомоги, які відбулися.

Посилання ж відповідача на ті обставини, що позивач не має права на призначення допомоги на наступний строк, оскільки її виплата була припинена на підставі п.7 Порядку, є не змістовними, тому що ці вимоги п.3 Порядку №505 стосуються осіб, які так і не працевлаштувалися або не повідомляли уповноважений орган про працевлаштування в наступні періоди. Трактування відповідача цієї норми, що викладене в листі від 15.09.2017 №7717/04, позбавляє права на отримання такої допомоги на наступні періоди працюючих внутрішньо-переміщених осіб, що не змогли своєчасно працевлаштуватися. Це погіршує становище цих осіб, порівняно з такими ж особами, які працевлаштувалися своєчасно, протягом перших чотирьох місяців з дня призначення допомоги вперше. Тому таке трактування суперечить вимогам принципу рівності всіх перед законом, що закріплений в ст.24 Конституції України.

Отже, відмова відповідача позивачу в призначенні адресної допомоги за її заявою від 20.01.2016 є незаконною, такою, що порушує її право на отримання цієї допомоги протягом наступних шести місяців (з 20.01.2016 по 20.07.2016) та суперечать вимогам п.3 Порядку №505.

Таким чином, обставини викладені позивачем в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а тому уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання бездіяльності щодо невиплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 20.01.2016 по 20.07.2016 протиправною, зобов’язання провести нарахування та виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 20.01.2016 по 20.07.2016 підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн, які відповідно до статті 139 КАС України, з урахуванням задоволення судом позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2,9,10,21,73-77,139,229, 241-246, 262-263, 292-293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити адресну грошову допомогу задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у наданні щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у період з 20.01.2016 по 20.07.2016.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (юридична адреса: 93414, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 15-Б, код ЄДРПОУ 24179564) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м. Луганськ, містечко Щорса, 9/7) щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у період з 20.01.2016 по 20.07.2016 на відкритий рахунок позивача у АТ «Ощадбанк».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (юридична адреса: 93414, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 15-Б, код ЄДРПОУ 24179564) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м. Луганськ, містечко Щорса, 9/7) витрати по сплаті судового збору у сумі 640 грн (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2