Вирок № 72314000, 19.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6152/16-к

1кп/755/199/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Курила А.В.,

за участю секретаря Потій М.В.,

прокурора Віротченка С.С.,

захисника Гришка А.І.,

перекладача: Бакурадзе З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № №12016100040001993 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: м. Зугдіді, Республіки Грузії, грузина, громадянина Республіки Грузії, з __ середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, без постійного місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 /хостел/, раніше судимого:

-06.02.2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 27.05.2014 року ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області скорочено строк відбування покарання на половину, а саме: на 1 рік 5 місяців 13 днів, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнений 02.10.2015 року з Жовтоводської виправної колонії Дніпропетровської області (№26) по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3, 12 лютого 2016 року, приблизно об 11 годині 45 хвилин, знаходився неподалік будинку №7, по вулиці Пожарського, у м. Київ, з метою повторного таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи сій злочинний умисел, ОСОБА_3, проник у салон припаркованого автомобіля НОМЕР_1, звідки викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_5, а саме: чоловічу сумку, вартістю 250 гривень, в якій знаходились грошові кошти у розмірі 200 гривень та викрутка, вартістю 25 гривень.

Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення намагався зникнути, проте в цей час злочинні дії ОСОБА_3, були викриті працівником поліції ОСОБА_6, який побачив момент вчинення злочину, крикнув останньому «Стій» і наказав повернути викрадену сумку. Надалі ОСОБА_3, усвідомлюючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, ігноруючи вимоги співробітника поліції ОСОБА_6 повернути сумку, з метою розпорядження викраденим майном на свій розсуд, на зауваження не відреагував, намагаючись втекти з місця злочину, побіг у напрямку будинку №16, по вулиці Краківській, у м. Києві, однак внаслідок переслідування, неподалік будинку №7, по вулиці Пожарського, у м. Києві, був затриманий працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся показавши, що дійсно 12 лютого 2016 року, приблизно об 11 годині 45 хвилин він, знаходячись неподалік будинку №7, по вулиці Пожарського, у м. Києві, підійшов до припаркованого автомобіля «Газель», з салону якого викрав сумку з речами, однак його дії були викриті працівником поліції, який йому кричав «Стій» на що він не відреагував та разом з речами почав тікати.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна /грабіж/, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_3, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у мінімальних межах визначених санкцією ч.2 ст.186 КК України.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Процесуальні витрати не понесені.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 12 лютого 2016 року зарахувавши йому строк попереднього ув'язнення та тримання під вартою відповідно до ч.5 ст.72 КК України /в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.215 року/ до моменту постановлення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та вважати ОСОБА_3 таким, що відбув покарання.

Звільнити ОСОБА_3 з під варти в залі суду у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні: сумку чорного кольору, окуляри в чохлі, фотокартки із зображенням потерпілого ОСОБА_5, грошові кошти у розмірі 200 гривень, викрутку, нотатник, карту України - залишити у володінні власника ОСОБА_5

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати не понесені.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: