Ухвала суду № 72313130, 15.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-1351-1/09

6-523/17 (760/21665/17)

У Х В А Л А

15 лютого 2018 року Солом′янський районний суд м. Києва у складі

головуючого - судді Кізюн Л.І.,

при секретарі: Швидченко О.В.,

за участю представника заявника - Кравченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

До суду звернувся заявник з заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа в справі за позовом позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також, просив поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначив, що статусу стягувача набув лише на підставі ухвали суду від 08 серпня 2016 року. Ним було встановлено, що виконавчі листи на виконанні не перебувають, тоді як заявник не отримував постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа. Враховуючу витрату виконавчого листа, змушений звернутися з заявою до суду.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав доводи заяви та просив її задовольнити.

Суд, заслухавши представника заявника, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За заявою представника стягувача від 29 липня 2009 року було видано два виконавчі листи.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року замінено стягувача - Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

При цьому, судом було встановлено, що 19 листопада 2015 року договори відступлення права вимоги за кредитним договором №013/95-04/623М від 27 листопада 2007 року було укладено між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», потім між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Позика», потім між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню по всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Разом з тим, з наданої заявником копії листа Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02 грудня 2016 року видно, що 30 жовтня 2009 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 боргу, 20 травня 2011 року виконавчий документ повернуто стягувачеві.

Заявником не додано жодного належного та допустимого доказу поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувачами за період з моменту отримання стягувачем виконавчих листів.

Заяву про поновлення строку та видачу дубліката виконавчого листа заявником подано більш як через рік з дати набрання ухвалою про заміну стягувача законної сили та майже через два роки з моменту укладення договору відступлення права вимоги за кредитним договором.

Належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа суду не надано.

Разом з тим, на момент звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до суду строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, закінчився.

Заявником не додано жодного доказу, який би спростовував цю обставину.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 433, Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.І. Кізюн