Ухвала суду № 72311849, 31.01.2018, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2773/17

Провадження № 1-кп/589/108/18

УХВАЛА

31 січня 2018 року

головуючого судді Євдокімової О.П.,

з участю: секретаря _ Юрочко Л.М.,

прокурора _ Шкатула В.П..

адвоката - Мороко С.О.

обвинуваченого - ОСОБА_4

потерпілих - ОСОБА_5,ОСОБА_6

законних представників потерпілих - ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка Сумської клопотання:

прокурора про продовження строка тримання під вартою у кримінальному провадження відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду знаходиться кримінальна справа відносно ОСОБА_4

Прокурор у судовому засіданні просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення .

ОСОБА_4 та захист заперечує проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просить відмовити ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про заміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

В свою чергу ОСОБА_4 та захисник Морока С.О. просять змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт цілодобово.

Потерпілі, кожен окремо наполягає на продовженні строку тримання під вартою бо бояться обвинуваченого, вважають, що він може заподіяти шкоду їх здоров'ю та життю. В зв'язку з цим категорично заперечують задоволення клопотання про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Представники неповнолітніх потерпілих, кожен окремо наполягає на продовженні строку тримання під вартою бо бояться за а життя та здоров'я своїх дітей і заперечують проти клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Суд ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення учасників судового розгляду приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, спливає 4.02.2018 року.

При вирішенні цього питання судом прийнято до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання на строк до 10 років позбавлення волі, раніше не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисні злочини за які йому було призначено покарання у виді позбавлення волі, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, в зв'язку з чим можє продовжити кримінальну діяльність, та тиснути на потерпілих.

За таких обставин, судом встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможє вчинити спроби переховуватись від суду.

Вказаний ризик повністю узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що була неодноразово викладена, зокрема, у справі «Томазі проти Франції», 27 серпня 1992 року. «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia). 7064/05. 1 червня 2006 року. «Лабіта проти Італії» (Labita v Italy). 26772/95. 6 квітня 2000 року, де Суд зазначив, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування у сукупності із іншими даними, які можуть її підтвердити або спростувати, і може бути обґрунтованою на початку розслідування:

Крім цього є ризик, що ОСОБА_4 може перешкодити встановленню істини у справі, вчинити нові злочини, а також тиснути на потерпілих з метою уникнути відповідальності.

Вказаний ризик доводиться тим, що в судовому засіданні, під час розгляду справи відносно ОСОБА_4, залучений до участі у справі спеціаліст психолог пояснила , що обвинуваченим на неповнолітніх потерпілих було застосовано окрім фізичного впливу і три види психологічного тиску та примусу, в результаті чого, зважаючи на індивідуальні особливості неповнолітніх, їх вік, вони не мали можливості чинити опір обвинуваченому, перебували в шоковому стані. Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений має суттєвий психологічний вплив неповнолітніх потерпілих, які в силу свого віку та характеру не можуть опиратися його психологічному впливу, в зв'язку з чим обвинувачений може тиснути на них з метою уникнути відповідальності.

Зміна обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт , може негативно вплинути на стан здоров'я неповнолітніх потерпілих та заподіяти непоправної шкоди психологічному стану потерпілих, що негативно вплине на розгляд справи по суті.

За таких обставин, судом встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможе вчинити спроби переховуватись від суду, перешкодити встановленню істини у справі, вчинити нові злочини, а також тиснути на потерпілих з метою уникнути відповідальності.

Застосування більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п.2 ч.З ст.132 КПК України та правовим позиціям, викладеним у рішеннях Європейського Суду з прав людини «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання вище перелічених ризиків та забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.

Відтак, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою і відмовити ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про заміну обраного запобіжного заходу на домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176,177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310, 314, 315, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб тобто до 31.03.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.П.Євдокімова