Рішення № 72309697, 09.02.2018, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1944/17

Провадження № 2-а/723/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Яківчика І.В.

при секретарі Крупчак М.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1 та

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької районної ради, Чернівецької області, про часткове скасування та визнання протиправним розпорядження голови районної ради

встановив:

ОСОБА_1, звернувся в суд, з адміністративним позовом до Сторожинецької районної ради, Чернівецької області, про часткове скасування та визнання протиправним розпорядження голови районної ради посилаючись на те, що він працює в Сторожинецькій районній раді з 12 травня 1999 року на різних посадах, а з 05.04.2016 року був переведений на посаду головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату районної ради.

Розпорядженням голови районної ради за № 60 від 27.06.2017 року було внесено зміни до посадової інструкції головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату районної ради, затвердженої розпорядженням голови ради 25.02.2017 року № 22, згідно якого п.п.2.17 п.2 викладено в новій редакції, з чим позивач не погоджується з огляду на неправомірність підстави видання такого розпорядження

Так позивач зазначає, що в Сторожинецькій районній раді відсутня посадова інструкція щодо посади яку він займає, а також відсутнє і розпорядження яким затверджувалась ця інструкція, що підтверджується постановою Сторожинецького райсуду, Чернівецької області від 24.02.2017 року по справі 3 723/1833/16-а, яке набрало законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року, а тому внесення змін до неіснуючого розпорядження та внесення змін до незатвердженої і не зареєстрованої посадової інструкції є протиправним. Крім того внесення змін до його посадової інструкції без його згоди, позивач вважає порушенням законодавства.

Позивач також зазначає, що підставою для внесення змін до посадової інструкції головного спеціаліста з питань правового забезпечення виконавчого апарату райради є розпорядження голови Сторожинецької районної ради № 47 від 15.05.2017 року «Про результати проведення службового розслідування стосовно дій головного спеціаліста з питань правового забезпечення ОСОБА_1В.», яке позивач також вважає протиправним

Така протиправність, згідно позову, пов’язана з наступним:

1) у відповідача були відсутні підстави для проведення службового розслідування, оскільки ні в зазначеному розпорядженні № 47 ні в розпорядженні № 32 від 14.04.2017 року «Про проведення службового розслідування», ні в документах, які передували цьому розпорядженню ні в документах складених за результатами проведеного службового розслідування не було вказано причин проведення розслідування, які норми законодавства порушив ОСОБА_1, а також відсутні обґрунтування, факти та докази заподіяння матеріальної шкоди;

2) в розпорядженні № 43 не запропоновано виду дисциплінарного стягнення, а вказівка про неприпустимість таких дій та недопущення їх в подальшому є порушенням так як не вказано таких дій. В акті розслідування не вказані факти і суть підстав для проведення розслідування та інші дані які стосуються особи щодо якої проводиться розслідування. Розпорядження видане в порушення десятиденного терміну, який передбачається відповідним Порядком про проведення службового розслідування;

3) не відповідає законодавству мотивація відповідача для прийняття рішення про необхідність внесення змін до посадової інструкції, оскільки наявність порушень зі сторони позивача не було доведено.

Крім цього, в підтвердження своїх вимог, позивач зазначає, що реальною підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка керуючого справами районної ради щодо публічного звинувачення депутатом ОСОБА_3 у фальсифікації при виданні розпорядження № 127 від 27.10.2015 року "Про створення інвентаризаційної комісії для проведення річної інвентаризації активів та зобов’язань". Однак такий факт не може бути підставою для розслідування оскільки ця інформація пролунала з виступу депутата але факт видання такого розпорядження знайшов своє підтвердження під час проведення службового розслідування.

Разом з тим позивач не погоджується із висновком відповідача, що таке розпорядження йому передавалось, ним приховано і самовільно вилучено із справи розпоряджень за 2015 рік, а також видано помилково. При цьому позивач посилається на видання двох таких розпоряджень за підписом попереднього та нинішнього голів районної ради є доказом системного порушення керівництвом райради законодавства щодо обліку розпоряджень голови районної ради з основної діяльності. В час коли видавалось і підписувалось таке розпорядження нинішнім головою районної ради, позивач хворів, а тому позиція відповідача щодо порушення позивачем правил обліку, реєстрації, зберігання документів не відповідає дійсності.

Позивач самовільно не вилучав розпорядження за 2015 рік зі справи оскільки така справа була сформована аж в лютому місяці 2017 року і не приховував факт порушення оскільки тільки керівник райради підписував це розпорядження та скріплював його печаткою, а вже потім здійснювалась реєстрація.

Все вказане свідчить що службове розслідування було не повним, не всебічним і не об’єктивним, а обов’язки щодо ведення журналу обліку розпоряджень голови районної ради з основної діяльності на позивача, як на головного спеціаліста з питань правового забезпечення, не покладалися, оскільки у 2015 році такої посади не існувало, а будь-якого документального підтвердження письмового його ознайомлення із посадовими обов’язками начальника відділу в райраді не має. За збереженість службових документів відповідальність несе керівник.

Крім цього позивач також посилався на те, що всі розпорядження голови ради щодо проведення інвентаризації та внесення змін до цих розпоряджень є незаконними так як йому, як юристу вони на візування не надавались, його ж звернення до керівництва щодо припинення порушення законодавства та дачі незаконних доручень залишалися без реагування, а натомість голова ради направив до Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, акт службового розслідування з метою встановлення ознак злочину чи іншої події.

Просив визнати протиправним та скасувати п.11 ч.1 розпорядження голови районної ради від 27.06.2017 року № 60 «Про внесення змін та доповнень до посадових інструкцій окремих посадових працівників виконавчого апарату районної ради».

В судовому засіданні, позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на викладені в позові обставини та надав додаткові письмові пояснення з приводу поданих відповідачем заперечень на позов, в яких зазначив, що заперечення не заслуговують на увагу оскільки із попередніх рішень судів, з приводу незаконного накладення на нього дисциплінарного стягнення, а також рішень щодо поновлення на посаді керуючого справами ОСОБА_4, вбачається невідповідність дій керівництва райради по реєстрації розпоряджень та затвердження посадової інструкції щодо нього. Вказівка ж суду по справі № 723/1422/16-а за позовом ОСОБА_4 до районної ради, щодо не скасування чи визнання недійсним розпорядження № 22 від 25.02.2016 року, на думку позивача, є неправомірною оскільки керівник виконавчого апарату ради дав неправдиві свідчення та крім того вносив неправдиві відомості в кадровий резерв ради і не пройшовши відповідної атестації незаконно зайняв посаду. На вказане ні голова ради ні його заступник не реагують. Не затверджена посадова інструкція не є нормативно-правовим актом, а тому його не може бути примушено до її виконання.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідач подав до суду письмове заперечення, згідно якого вважав, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки видання головою ради розпорядження від 27.06.2017 року № 60 «Про внесення змін та доповнень до посадових інструкції окремих працівників виконавчого апарату районної ради» не порушило прав, свобод або інтересів ОСОБА_1, який при виконанні своїх трудових обов’язків зобов’язаний керуватися Правилами внутрішнього трудового розпорядку виконавчого апарату Сторожинецької районної ради, затвердженими розпорядженням голови ради від 22.12.2010 року № 142 та Посадовою інструкцією головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату районної ради, затвердженою розпорядженням голови районної ради від 27.06.2017 року № 22, а голова ради має право звужувати коло обов’язків працівників.

В судовому засіданні, представник відповідача, вимоги позову не визнав посилаючись на обставини зазначені в письмовому запереченні. Всі зазначені позивачем обставини та докази його позовних вимог просив не враховувати з огляду на їх безпідставність та не належність до цієї справи, виходячи з чого просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд здійснює розгляд справи з урахуванням Перехідних положень КАС України в редакції закону України від 03.10.2017 року, щодо підсудності та правил розгляду справ, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Сторожинецької районної ради № 16-к від 04.04.2016 року позивач ОСОБА_1 переведений з 05.04.2016 року з посади начальника відділу з правового забезпечення та кадрової роботи виконавчого апарату Сторожинецької районної ради на посаду головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату Сторожинецької районної ради.

Розпорядженням голови Сторожинецької районної ради за № 60 від 27.06.2017 року «Про внесення змін та доповнень до посадових інструкцій окремих працівників виконавчого апарату районної ради», внесено зміни до посадової інструкції головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату районної ради, затвердженої розпорядженням голови ради 25.02.2017 року № 22, згідно якого підпункт 2.17 пункту 2 «Завдання та обов’язки» викладено в новій редакції, а саме: «Веде журнали, книги обліку з правових питань. Несе персональну відповідальність за їх зберігання та ведення відповідно до норм чинного законодавства. Веде облік документів з правових питань які зберігаються у відділі»

Вказане розпорядження в зазначеній частині, позивач оспорює, вважаючи його протиправним.

Суд, досліджуючи доводи, щодо протиправності оскаржуваного розпорядження вияснив, що первісною редакцією підпункту 2.17 розділу 2 «Завдання та обов’язки», Посадової інструкції головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату районної ради, затвердженої розпорядженням голови районної ради від 25 лютого 2016 року № 22 були наступні обов’язки: «Веде журнал обліку розпоряджень голови районної ради з основної діяльності. Веде інші журнали, книги обліку з правових питань. Несе персональну відповідальність за їх зберігання та ведення відповідно до норм чинного законодавства. Веде облік документів з правових питань, які зберігаються у відділі».

Таким чином встановлено, що керівництво Сторожинецької районної ради оскаржуваним розпорядженням № 60 від 27.06.2017 року, зменшило позивачу обсяг посадових обов’язків, виключивши такий обов’язок як ведення журналу обліку розпоряджень голови районної ради з основної діяльності.

Підставою для такого зменшення, як вбачається безпосередньо із самого розпорядження, було розпорядження голови Сторожинецької районної ради № 47 від 15.05.2017 року «Про результати проведення службового розслідування стосовно дій головного спеціаліста з питань правового забезпечення ОСОБА_1В.».

Зазначаючи в позові про те, що розпорядження № 43 від 15.05.2017 року, позивач вважає протиправним, а також те, що він не може оскаржувати акт службового розслідування внаслідок його інформаційності та те, що оцінка такого акту (в тому числі і оцінка дій службових осіб щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки тощо) може бути надана тільки судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення прийнятого на підставі такого акту, позивач тим не менше не оскаржує таке рішення, тобто розпорядження № 43 від 15.05.2017 року і не ставить перед судом питання щодо визнання його протиправним

Суд знаходить, що зазначене розпорядження № 43 стосується тільки позивача ОСОБА_1 оскільки прийнято за результатами службового розслідування виключно його дій, як працівника районної ради, а тому на думку суду мало би бути предметом оскарження, при непогодженні з ним. Однак ОСОБА_1 не оскаржує розпорядження яке стосується його діяльності і яке прийнято за результатами службового розслідування щодо його дій, в зв’язку з чим суд знаходить неможливим для себе здійснення аналізу правомірності проведеного службового розслідування та його рекомендацій, а також дачу правової оцінки результатам службового розслідування без розгляду правомірності розпорядження голови ради яке прийнято за результатами службового розслідування.

Суд погоджується із твердженням позивача, яке ним вказано в позові на підставі позиції Вищого адміністративного суду України та практики адміністративного судочинства, щодо того, що акт службового розслідування не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні вимог ст.17 КАС України, а є носієм інформації про виявлені порушення, на підставі якого приймається відповідне рішення, яке і є чи може бути предметом оскарження його до суду.

Разом з тим оскаржуване позивачем розпорядження № 60 від 27.06.2017 року, як показали результати дослідження доказів по справі, не є рішенням прийнятим за результатами розгляду акту службового розслідування.

Таким рішенням є розпорядження голови Сторожинецької районної ради № 47 від 15.05.2017 року «Про результати проведення службового розслідування стосовно дій головного спеціаліста з питань правового забезпечення ОСОБА_1В.», яке позивачем не оскаржувалось, а відповідно є чинним за станом на час розгляду адміністративної справи.

Таким чином суд знаходить, що протиправність оскаржуваного розпорядження № 60 від 27.06.2017 року, не може бути доведена неправомірністю службового розслідування, оскільки така неправомірність не встановлена і не може бути встановлена при розгляді цієї справи, оскільки така вимога до суду позивачем в установленому порядку, не заявлена.

Оцінюючи, в тому числі і за своїм внутрішнім переконанням, інші, зазначені в позові докази протиправності оскаржуваного розпорядження голови районної ради, суд не приймає їх до уваги, внаслідок того що вони є недостатніми і недостовірними доказами по дійсній справі. Такими доказами, які зазначені позивачем і в позові і в додаткових письмових поясненнях до позову, є: -висновки попередніх рішень судів з приводу незаконного накладення на нього дисциплінарного стягнення; -висновки цих же судів з приводу поновлення на посаді керуючого справами ОСОБА_4, із яких ніби-то вбачається невідповідність дій керівництва райради по реєстрації розпоряджень та затвердження посадової інструкції щодо нього; -неправомірність вказівки Апеляційного суду по справі № 723/1422/16-а, за позовом ОСОБА_4 до районної ради, щодо не скасування чи визнання недійсним розпорядження № 22 від 25.02.2016 року; -неправдивих свідчень в попередніх судах керівника виконавчого апарату ради з приводу наявності розпорядження № 22 від 25.02.2016 року; -твердження, що керівник апарату вносив неправдиві відомості в кадровий резерв ради і не пройшовши відповідної атестації незаконно зайняв посаду; -відсутність реакції голови ради та його заступника на вказані порушення; -безпідставність звернення керівництва ради до правоохоронних органів з неправдивими відомостями з метою приховання підробки службових документів; -приниження честі, гідності і ділової репутації позивача та формування негативної думки щодо його діяльності та інші які не мають стосунку до розглядуваної справи.

Таким чином, з урахуванням всіх зазначених обставин, слід вважати, що позивач просить визнати протиправним розпорядження голови районної ради, про зменшення об’єму його, як головного спеціаліста з правових питань, посадових обов’язків, з огляду на відсутність в Сторожинецькій районній раді посадової інструкції щодо посади яку він займає, а також відсутності і розпорядження, яким затверджувалась ця інструкція, що на його думку підтверджується постановою Сторожинецького райсуду, Чернівецької області від 24.02.2017 року, по справі 3 723/1833/16а, яке набрало законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року, а тому внесення змін до неіснуючого розпорядження та внесення змін до незатвердженої і не зареєстрованої посадової інструкції є протиправним. Крім того внесення змін до його посадової інструкції без його згоди, позивач вважає порушенням законодавства.

Оцінюючи вказане обґрунтування позивачем своїх позовних вимог, суд знаходить їх неправильними, виходячи з такого.

Згідно постанови Сторожинецького районного суду від 24.02.2017 року по справі № 723/1833/16-а за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани, яке набрало законної сили, суд встановив що розпорядженням № 22 від 25 лютого 2016 року було затверджено посадову інструкцію головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату Сторожинецької районної ради. Із такою інструкцією, позивач був ознайомлений 12 квітня 2016 року

Вказані обставини дійсно були встановлені цим судовим рішенням, а тому згідно вимог ч.4 ст.78 КАС України, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з цим суд також посилався на відсутність реєстрації розпорядження і відсутність самого розпорядження № 22, про затвердження посадової інструкції головного спеціаліста районної ради з правових питань, що в свою чергу свідчило про те, що керівництво ради вимагаючи виконання незатвердженої інструкції змушувало позивача виконувати не віднесену до його компетенції роботу та за невиконання якої притягнуло його до дисциплінарної відповідальності. Тобто притягнувши позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання посадової інструкції, керівництво райради в свою чергу не затвердило цю інструкцію і не надало їй форми і змісту локального нормативного акту, обов’язкового до виконання посадовими особами, яких вона стосується.

Таку позицію суду, при розгляді конкретної справи, слід розглядати не як встановлення якихось конкретних фактів, а як правову оцінку якомусь конкретному факту, який в даному випадку являє собою неможливість застосування дисциплінарного стягнення до особи, яка не виконує посадову інструкцію, яка була, на час притягнення до дисциплінарної відповідальності незатвердженою.

Частиною сьомою ст. 78 КАС України, визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

Таким чином не затвердження посадової інструкції позивача, яка прийнята ще до початку його роботи, не може бути підставою для задоволення дійсного позову так як зазначене не відповідає фактичним обставинам розглядуваної справи, які суд враховує, а саме наявність, на час видання оскаржуваного розпорядження, такої затвердженої інструкції (а.с.98) із якою позивач ознайомився і прийняв до виконання, наявність змін до неї у вигляді розпорядження № 60 від 27.06.2017 року із яким позивач ознайомився (а.с.16) та наявність цієї інструкції із змінами (а.с.17).

Приходячи до такого висновку, суд враховує те, що позивач працюючи на посаді головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу з питань економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату Сторожинецької районної ради, повинен був виконувати певні обов’язки за що щомісяця отримував і отримує відповідну винагороду.

Ці обов’язки, як було встановлено судом, передбачені в посадовій інструкції позивача, із якою він ознайомлений і яку прийняв до виконання. Наявність у позивача заперечень проти деяких вимог цієї інструкції, не виключає її виконання.

В суді ОСОБА_1 пояснив що ведення журналу розпоряджень голови районної ради з основної діяльності, не входить до його повноважень, як юриста але він вів цей журнал з 1999 року по 2017 рік тому що його змушували до цього.

Судом достовірно встановлено, і згідно постанови Сторожинецького районного суду від 24.02.2017 року по справі № 723/1833/16-а, на яку посилається позивач і згідно дійсних позовних вимог ОСОБА_1, що останній заперечував і заперечує виконання роботи щодо ведення журналу обліку розпоряджень голови районної ради з основної діяльності. При цьому позивач, в підтвердження цього, посилається на Номенклатуру справ Сторожинецької районної ради, Інструкції з діловодства у Сторожинецькій районній раді, Постанові Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242 «Про затвердження типової інструкції з діловодства…», Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах…, Положення про юридичну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2008 року № 1040, Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посад, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року № 1440, тощо.

Судом, при здійсненні розгляду позову, в межах заявлених вимог, не досліджувалась правомірність таких заперечень, однак суд вважає, що в даному випадку внесення змін до посадової інструкції позивача, свідчить не про порушення його прав оскаржуваним розпорядженням № 60, а про відсутність таких порушень. Керівництво районної ради вилучаючи із посадової інструкції, на думку позивача, не передбачений, до виконання ним, як головним спеціалістом з правових питань, обов’язок щодо ведення журналу обліку розпоряджень, не порушує трудові права позивача і не змушує його робити те, що він не бажає та не повинен робити, у відповідності до тих нормативних актів про які він вказує в своєму позові.

При розгляді питання, щодо відсутності згоди позивача на внесення до його посадової інструкції змін, суд знаходить, що при зменшенні обсягу обов’язків працівника, а також і при їх збільшенні роботодавець не зобов’язаний отримувати таку згоду.

До такого висновку суд приходить, аналізуючи обов’язки роботодавця які він має виконати при зміні істотних умов праці працівника, а також аналізуючи вказані в ст.32 КЗпП України, істотні умови праці, при зміні яких працівник повинен бути завчасно повідомлений.

В даному випадку зазначені в Законі істотні умови праці позивача, а саме розмір оплати його праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, тощо, не змінювались, а відповідно районна рада не повинна була ні повідомляти ОСОБА_1 про зменшення обсягу його повноважень, ні погоджувати з ним таке зменшення.

Посилання позивача на Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336, де зазначено, що до посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі відповідного наказу за згодою працівника, є невірним, оскільки вказаний нормативний акт є підзаконним і суперечить зазначеній нормі Закону.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин і відповідних правовідносин, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а розпорядження відповідача від 27 червня 2017 року № 60 «Про внесення змін та доповнень до посадових інструкцій окремих працівників виконавчого апарату районної ради» в т.ч. і в частині внесення змін до п.2.17 пункту 2 «Завдання та обов’язки» посадової інструкції головного спеціаліста з питань правового забезпечення відділу економіки, бюджету, залучення інвестицій та правового забезпечення виконавчого апарату районної ради є правомірним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 78, 242, 243, 255 КАС України, та на підставі ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. 32 КЗпП України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сторожинецької районної ради, про часткове скасування та визнання протиправним розпорядження голови районної ради, відмовити повністю, за безпідставністю цих вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення, до Вінницького апеляційного адміністративного суду, через Сторожинецький районний суд.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2018 року.

СУДДЯ: