Рішення № 72309108, 20.02.2018, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/76/18-ц

Провадження №2/701/109/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -ОСОБА_1. за участю секретаря -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_3 до Дзензелівської сільської ради с. Дзензелівка Маньківського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 21 вересня 2016 року в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області у віці 80 років помер дід позивача ОСОБА_4, про що 22.09.2016р. складено відповідний актовий запис № 22, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 279287, виданим 22.09.2016р. Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області. Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 16.11.2017р. № 1301, підтверджує, що 21.09.2016р. в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, помер ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцями померлого за законом є син ОСОБА_5, за заповітом внук позивач по справі. 08.02.2013 ОСОБА_4, зробив заповіт, яким заповів все своє майно своєму внуку позивачу по справі. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 1,2782 га в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.09.2004 серія ЯБ № 183651, оригінал якого відсутній у зв’язку із втратою, що підтверджено оголошенням в районній інформаційній газеті «Маньківські новини» від 21.12.2017 № 51 (9348), житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 86, в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, який належав покійному згідно довідки Вікторівської сільської ради від 06.10.2017 № 1192, інші правовстановлюючі документи відсутні. В процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно. Державним нотаріусом ОСОБА_6, позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.12.2017 № 2336/02-31 та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.01.2017 № 46416454. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне майно ОСОБА_4 мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, але в позовній заяві просив справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Дзензелівської сільської ради в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнав та просив справу слухати у його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню згідно вимог ст. ст. 376, 1233, 1234, 1268, 1270 ЦК України, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що 21 вересня 2016 року в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області у віці 80 років помер дід позивача ОСОБА_4, про що 22.09.2016р. складено відповідний актовий запис № 22, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 279287, виданим 22.09.2016р. Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області. Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 16.11.2017р. № 1301, підтверджує, що 21.09.2016р. в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, помер ОСОБА_4, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцями померлого за законом є син ОСОБА_5, за заповітом внук позивач по справі. 08.02.2013 ОСОБА_4, зробив заповіт, яким заповів все своє майно своєму внуку позивачу по справі. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 1,2782 га в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.09.2004 серія ЯБ № 183651, оригінал якого відсутній у зв’язку із втратою, що підтверджено оголошенням в районній інформаційній газеті «Маньківські новини» від 21.12.2017 № 51 (9348), житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 86, в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, який належав покійному згідно довідки Вікторівської сільської ради від 06.10.2017 № 1192, інші правовстановлюючі документи відсутні. В процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно. Державним нотаріусом ОСОБА_6, позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.12.2017 № 2336/02-31 та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.01.2017 № 46416454. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на належне майно ОСОБА_4 мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Статтею 16 Цивільного Кодексу України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права. Частина 4 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власність зобов'язує. Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 1225 визначає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Згідно частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із істотним порушенням будівельних норм і правил, а тому позов підлягає до повного задоволення. В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов’язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов’язки у зв’язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв’язку із смертю спадкодавця, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 77-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 319, 322, 328, 376, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1234, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 86, в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, згідно даних технічного паспорта в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 21.09.2016 року в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 жителем ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого 21.09.2016 року в с. Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, на земельну ділянку площею 1,2782 га в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради Маньківського району, Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.09.2004 серії ЯБ №183651.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_1