Рішення № 72308602, 16.02.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/792/18

Провадження № 2-о/645/54/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю заявника - ОСОБА_1

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту смерті батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у містіХарцизьк Донецької області.

В обґрунтування заяви заявник посилалася на те, що є донькою ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року у містіХарцизьк Донецької області. На підтвердження факту смерті батька видано Лікарське свідоцтво про смерть № НОМЕР_3 та Свідоцтво про смерть НОМЕР_2. ОСОБА_1 зазначала, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану їй відмовлено у видачі свідоцтва про смерть батька, оскільки надані документи не відповідають формі, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2016 року за № 545.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи заяви підтримала, просила задовольнити, при цьому пояснила, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області їй відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті батька. Встановлення даного факту їй необхідно для реєстрації його смерті в органах реєстрації актів цивільного стану України та оформлення спадкових прав.

Представник заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, якою проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

За нормою ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно Свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 29 січня 1963 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилася ОСОБА_3, батьками якої записано ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

03 вересня 1983 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6, після укладення шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище «ОСОБА_1», що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_5 від 03 вересня 1983 року.

З Лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_3, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 року за формою № 106/у, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у містіХарцизьк Донецької області. Причина смерті: хронічна ішемічна хвороба серця.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі вищевказаного лікарського свідоцтва у м. Харцизьк Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 НОМЕР_2.

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_2, останній був громадянином України, місце проживання якого на час смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

За статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1, глави 5, розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року №3307/5), встановлено, що підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;г) рішення суду про оголошення особи померлою;ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

В судовому засіданні встановлено, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з посиланням на те, що заявником на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено Свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, яке видано на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (лист від 14 лютого 2018 року № 517/15.2-04-04).

Отже, Лікарське свідоцтво про смерть № НОМЕР_3, видане ІНФОРМАЦІЯ_3 року за формою № 106/у, та Свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, видані на ім'я ОСОБА_2, є недійсними і не створюють правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Частиною другою статті 319 ЦПК України закріплено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення смерті особи в певний час, у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У відповідності з ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується наданими письмовими доказами, з яких вбачається, що, дійсно, ОСОБА_2, який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Харцизьк Донецької області.

З огляду на те, що факт смерті ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи і це необхідно заявнику для проведення державної реєстрації смерті батька та отримання права на спадщину, заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263, 263-265, 317, 319 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вахрушеве Луганської області, зареєстрованого на час смерті за адресою: АДРЕСА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року у містіХарцизьк Донецької області.

Копію рішення направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області для негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Валентинівська, будинок 31, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41403995.

Повне судове рішення буде виготовлено 19 лютого 2018 року.

Суддя - І.В.Ульяніч