Ухвала суду № 72308590, 14.02.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2397/17

Провадження № 1-кс/645/143/18

У Х В А Л А

іменем України

14 лютого 2018 року м. Харків

Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В

за участю: секретаря судового засідання – Савченко В.Ю.,

прокурора – Бабко В.В.,

розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду у місті Харкові клопотання прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12017220460001236 від 30.05.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 365-2 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на у вигляді тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном, а також вчинення реєстраційних щодо нежитлової будівлі літ. «А-4» загальною площею 952,2 кв.м., яка розташована по провулкуЛопанському, буд. 3 у м. Харкові, Україна (у тому числі нежитлових приміщень підвалу № І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, VIIІ; 1-го та 3-го поверхів в літ. «А-4», площею 484,9 кв.м., нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 3; 2-го та 4-го поверхів в літ. «А-4», площею 467, 3 кв.м. ), яка належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Також прокурор просила розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна та ухвалу суду спрямувати для виконання до Центру надання адміністративних послуг м. Харкова, розташованого за адресою: 61010, м.Харків, Гімназійна набережна, 26.

В обґрунтування вимог клопотання зазначила, що у провадженні СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області перебуває об’єднане кримінальне провадження №12017220460001236 від 30.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.3 ст.190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року у справі № 922/3359/13, ФО-П ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 18.11.2013 вирішено усунути арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_6.

13 грудня 2013 року Господарським судом Харківської області задоволено клопотання ліквідатора ОСОБА_6 про надання згоди на продаж майна банкрута та надано згоду на продаж майна банкрута – нежитлової будівлі літ. «А-4», заг.пл. 952,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, пров. Лопанський, 3.

Всупереч вимогам ст. ст. 43, 49, 58 Закону, арбітражним керуючим ОСОБА_6 при проведенні процедури ліквідації, не було проведено інвентаризацію та оцінку майна боржника, конкурс на визначення організатора аукціону та укладено договір з Товарною біржею «Ресурс-Інформ» (ЄДРПОУ 35600466), якою того ж дня без дотримання вимог щодо офіційного оприлюднення інформації про торги, здійснено продаж вказаного нерухомого майна ОСОБА_4 за ціною 308 856 грн. ОСОБА_7

Оголошення про проведення аукціону було оприлюднене лише на сайті організатора аукціону (ТБ «Ресурс-Інформ»).

13.12.2013 року ліквідатором ОСОБА_6 було складено акт про передання права власності на нерухоме майно, у якому вказано адресу веб-сторінки - www.resurs-inform.com.ua та зазначено, що оплата майна проведена повністю, зобов'язання сторонами виконані належним чином, претензій немає.

Того ж дня ліквідатор ОСОБА_6 підписав засвідчену приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 заяву, в якій вказав, що 308 856, 00 грн. перераховані у повному обсязі переможцем аукціону ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок боржника ОСОБА_4 в ПАТ «ОТП Банк».

13.12.2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 всупереч вимогам п. 4.1 глави 12 розділу ІІ, без укладення договору між покупцем та продавцем, на підставі акта про передання права власності на нерухоме майно від 13.12.2013 року та протоколу №1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону, складеного ТБ «Ресур-Інформ» від 13.12.2013 року, видане свідоцтво, реєстровий №1466, яким посвідчено право власності ОСОБА_7 на реалізоване з торгів нерухоме майно.

При цьому, грошові кошти від реалізації майна боржника на його рахунки не надходили.

Вказані та інші порушення, допущені під час здійснення процедури банкрутства ОСОБА_4, стали підставою для визнання торгів недійсними.

Так, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25.05.2016 року у цивільній справі №642/7313/15, задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним: визнано недійсними результати відкритих торгів у формі аукціону з продажу нежитлової будівлі , літ. «А-4», проведених 13 грудня 2013 року ТБ «Ресурс - Інформ», а також правочин, який відповідно до ч.4 гл.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України оформлений видачею свідоцтва щодо придбання 13 грудня 2013 року вищезазначеної нежитлової будівлі. У вказаному рішенні судом констатовано факти неодноразового порушення арбітражним керуючим ОСОБА_6 вимог законодавства при здійсненні процедури ліквідації.

Крім того, ОСОБА_4 подано до Ленінського районного суду м. Харкова позов до ТОВ «КОЛІНС» про витребування вказаного нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова у справі №642/7556/16ц від 16.01.2017, позов ОСОБА_4 задоволено.

При цьому, при ознайомленні з матеріалами цивільної справи в суді під час тимчасового доступу, встановлено, що відповідачу спрямовано лише 1 повістку про виклик відповідачів, яка отримана останніми не була.

В подальшому, ОСОБА_4 продав ? частину будівлі ОСОБА_2, а ? частину - ОСОБА_3.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 є боржником по ряду виконавчих проваджень, які і на теперішній час перебувають на виконанні в Міжрайонному ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального Управлінняюстиції у Харківській області.

Згідно наданої міжрайонним відділом ДВС інформації, з 11.08.2015 року на виконанні знаходяться виконавчі провадження № 48425705, № 48425797, а з 25.04.2016 - виконавче провадження № 50957332, в яких боржником є ОСОБА_4 (ІПК НОМЕР_1).

Крім того, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, на примусовому виконанні у Комінтернівському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області з 14.07.2014 року перебувало виконавче провадження №44022955, а з 04.08.2015 - виконавчі провадження №№ 48359153, 48359440, в яких боржником був ОСОБА_4.

З наданих даних вбачається, що на момент продажу ОСОБА_4 будівлі літ. «А-4», заг.пл. 952,2 кв.м., розташованої за адресою м. Харків, пров. Лопанський, 3, тобто 29.03.2017 року, в провадженні органів державної виконавчої служби перебували на примусовому виконанні рішення судів про стягнення зі ОСОБА_4 коштів.

При цьому, згідно документів, реалізація нерухомого майна боржника ОСОБА_4 здійснювалась не виконавчою службою, а безпосередньо самим власником.

Крім того, зазначені вище виконавчі провадження і на даний час перебувають на примусовому виконанні, що свідчить про умисне неповідомлення ОСОБА_4 державні органи про повернення у власність будівлі та її продаж з метою ухилення від виконання судових рішень про примусове стягнення з нього грошових коштів.

Вищезазначене свідчить про приналежність вказаного нерухомого майна до речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України.

Крім того, 31 жовтня 2017 року Ленінським районним судом м. Харкова за результатами розгляду цивільної справи №642/7556/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «КОЛІНС», треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про витребування майна з чужого незаконного володіння, та зустрічним позовом ТОВ «КОЛІНС» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, ухвалено рішення на користь ТОВ «КОЛІНС».

За результатами апеляційного розгляду, 01.02.2018 року Апеляційним судом Харківської області апеляційну скаргу ОСОБА_9, представником ОСОБА_4, задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31.10.2017 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ «Колінс», треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про витребування майна з чужого незаконного володіння, та в задоволенні зустрічного позову ТОВ «КОЛІНС» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова при розгляді цивільної справи вже накладався арешт на нерухоме майно, проте у зв’язку з винесенням рішення по суті 31.10.2017 року, арешт скасовано.

Крім того, потерпілий надав показання з приводу того, що на сайтах з продажу нерухомості, як до винесення рішення судом апеляційної інстанції, так і після, бачив оголошення про продаж нежитлової будівлі літ. «А-4», заг.пл. 952,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, пров. Лопанський, 3.

ОСОБА_10 повідомив орган досудового розслідування про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шахрайським шляхом намагаються незаконно продати будівлю.

Прокурор зазначила, що будівля, розташована за адресою: 61052, м. Харків, провулок Лопанський, буд.3, незаконно відчужена шахрайським шляхом, а отже є об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, у в’язку з чим відповідно до вимог ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні.

З метою запобігання переходу права власності на будівлю до завершення досудового розслідування та прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, необхідним є накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: 61052, м. Харків, провулок Лопанський, буд.3, яке згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що неприйняття рішення про заборону відчуження вказаного нерухомого майна може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити виконанню завдань кримінального провадження, прокурор просила накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.

З метою забезпечення арешту майна, згідно ч.2 ст.172 КПК України, його власники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд клопотання слідчого не повідомлялись.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час ? частина будівлі, розташованої за адресою: 61052, м. Харків, провулок Лопанський, буд.3, наалежить ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу від 29.03.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, реєстровий номер 1528), а ? частина - ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу від 29.03.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, реєстровий номер 1526). Також встановлено, що між сторонами існує цивільно-правовий спір, який розглядався судами, в рамках цивільних справ був накладений арешт на дану нежитлову будівлю, який за повідомленням прокурора був скасований.

В рамках кримінального провадження № 12017220460001236 від 30.05.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 365-2 КК України, нікому про підозру повідомлено не було.

Прокурор в клопотанні посилається на те, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шахрайським шляхом намагаються незаконно продати будівлю, при цьому будь-яких доказів в підтвердження цього немає, та на даний час, згідно наданих матеріалів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками даного нежитлового приміщення на підставі договорів купівлі-продажу, які не були у встановленому законом порядку визнані недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально-протиправних дій.

Суд вважає, що у даному випадку нерухоме майно, на яке прокурор клопоче накласти арешт, не є речовим доказом у розумінні ст.98 КПК України.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах якого подається клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки прокурором не доведена необхідність такого арешту, а також наявність ризику відчудження, передбаченого абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України.

Крім того, матеріали досудового розслідування містять дані про наявність цивільно-правового спору щодо спірного майна і особа, яка вважає, що її права порушені, не позбавлена можливості вирішити питання щодо поновлення свого права в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12017220460001236 від 30.05.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст. 190, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 365-2 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя - І. В. Ульяніч