Вирок № 72308215, 14.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3243/17

Номер провадження 1-кп/629/98/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Попова О.Г.,

суддів - Ткаченка О.А., Каращука Т.О.,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Новікова Ю.О.,

захисника - Остапенко С.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комсомольське Зміївського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

- 09.06.2000 року Зміївським районним судом Харківської області за ст. 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 23.06.2001 року по відбуттю строку покарання,

- 29.01.2007 року Зміївським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3,5 ст. 15 ст. 185 ч.3, ст. 187 ч.3, ст. 309 ч.1 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 16.01.2014 року по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України,

встановив:

11.09.2014 року, в проміжок часу з 07 години 30 хвилин по 17 годину 30 хвилин, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на викрадення чужого майна і з цією метою діючи умисно, повторно, таємно та протиправно, за допомогою заздалегідь підготовленого металевого лому шляхом відгинання секції пластикового вікна, проник через нього до житлового одноповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3, звідки викрав: гроші в сумі 4000 гривень, золоте кільце 583 проби масою 7 грам, вартістю 2089 грн. 01 коп. та золоті сережки 583 проби вагою 3 грами, вартість яких оцінити не виявилося можливим, після чого розпорядився викраденим майном на свій розсуд, заподівши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 6089 гривень 01 коп.

Крім того, 18.09.2014 року, в проміжок часу з 07 год. 30 хвилин по 14 год. 45 хвилин, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на викрадення чужого майна і з цією метою діючи умисно, повторно, таємно та протиправно, за допомогою заздалегідь підготовленого металевого лому, шляхом відгинання секції пластикового вікна, проник через нього до житлового одноповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_4, звідки викрав: гроші в сумі 700 гривень; 200 доларів США, відповідно курсу іноземної валюти за 1 долар США продаж складав 13 грн. 10 коп.; мобільний телефон марки «Нокіа» моделі «1112» вартістю 45 грн., сережки з золота 585 проби вагою 5 грам, вартістю 1490 грн. 95 коп., сережки з золота 585 проби вагою 4 грами, вартістю 1192 грн. 76 коп., сережки з золота 585 проби вагою 1 грам, вартістю 298 грн. 19 коп., сережки з золота 585 проби вагою 1 грам, вартістю 298 грн. 19 коп., обручку з золота 585 проби вагою 4 грами, вартістю 1192 грн. 76 коп.; перстень чоловічий з золота 583 проби вагою 8 грам, вартістю 2377 грн. 36 коп., срібний ланцюжок 925 проби вагою 3 грами, вартістю 20 грн. 58 коп., срібний ланцюжок 925 проби вагою 4 грами, вартістю 27 грн. 44 коп., срібні сережки 925 проби вагою 2 грами, вартістю 13 грн. 72 коп.; срібну обручку 925 проби вагою 4 грами, вартістю 27 грн. 44 коп., два срібних кільця 925 проби, вагою по 2 грами, вартістю 27 грн. 44 коп., а також сережки золоті з перлами вагою 5 грам 585 проби, кулон з золота з вставками цирконію вагою 3 грами. 585 проби, золоте кільце з вставками цирконію вагою 1,8 грам 585 проби, кільце золоте з цирконію вагою 1,9 грам. 585 проби, кільце золоте з цирконію вагою 1,8 грам 585 проби, намиста золотого з перлами вагою 5,5 грам, 585 проби, срібні сережки з чорним камінцем у вигляді листочка вагою 3 грами, 925 проби, набір зі срібних сережок і кільця у вигляді ромба коричневого кольору, камінь загальною вагою 7 грам, 925 проби, срібне кільце з камінцем вагою 1,5 грами, 925 проби, срібне кільце з камінцем цирконію, вагою 1,8 грами; срібне жіноче кільце з великим каменем цирконію, вагою 4 грами, золоте кільце зі вставками цирконію, вагою 2 грами, браслет жіночий вагою 13 грам, годинник жіночий золотий, з шкіряним камінцем, кварцовий, вагою 6 грам, срібний браслет вагою 3 грами, дрібного плетіння, срібний жіночий браслет у вигляді плетіння змійки, вагою 7 грам, срібну ладанку у вигляді Божої матері, квадратної форми, срібну ладанку Божої матері «семи стрільна» круглої форми, вагою 0,5 грам, срібний хрестик з ажурним візерунком вагою 2 грами, срібне кільце з камінцем цирконію вагою 1,8 грами, ноутбук «АSUS» К50С, кросівки чоловічі фірми «Адідас» чорного кольору, з сірими смужками, 41-42 розміру, дублянку шкіряну чоловічу на хутрі, чоловічі парфуми французького виробництва Ив Сен-Лоран об'ємом 100 мл, вартість яких оцінити не виявилося можливим, після чого розпорядився викраденим майном на свій розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 10331 гри. 83 копійок.

Крім того, 22.09.2014 року, в проміжок часу з 08.00 години по 17.00 годину, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на викрадення чужого майна і з цією метою діючи умисно, повторно, таємно та протиправно, за допомогою заздалегідь підготовленого металевого лому, шляхом відгинання секції пластикового вікна, проник через нього до житлового одноповерхового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_6, звідки викрав: фотоапарат «Саnоn Digital Іхuх 70», вартістю 360 гривень; планшет ПК «Аsus FоnеРаd ЗG 16 Gb (МЕ371МG-1В037А) вартістю 2821 гривень; ланцюжок, виконаний із сплаву срібла 925 проби, масою 10 грамів, вартістю 69 грн. 50 коп.; ланцюжок, виконаний із сплаву срібла 925 проби масою 7 грамів, вартістю 48 грн. 65 коп. та гроші в сумі 42800 гривень та 120 доларів США, відповідно курсу іноземної валюти за 1 долар США продаж складав 13 грн. 30 коп., після чого розпорядився викраденим майном на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 47695 гривень 15 копійок.

Крім того, 24.09.2014 року в період часу з 07.00 год. до 16.35 год. ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження вікна проникли до будинку ОСОБА_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, звідки таємно викрали грошові кошти у сумі 1600 грн., золоті та срібні вироби потерпілої, а саме: золотий ланцюжок у вигляді маленьких циліндрів, які з'єднанні між собою золотими кругами 585 проби вагою 3,9 гр., вартістю 1755 грн. 00 коп.; золоту ладанку з гравірованим зображення «Божої матері»,585 проби вагою 1 гр., вартістю 450 грн. 00 коп.; злотий ланцюжок у вигляді плоскої вірьовки 585 проби вагою 16 гр., вартістю 7200 грн. 00 коп.; золоту підвіску у вигляді яблука, з білим золотом 583 проби, з трьома діамантами, вагою 2 гр., вартістю 610 грн. 88 коп.; золоту каблучку 585 проби, в середині якої мається діамант 1-кр57-0,09-4/5А, вагою 4,02 гр., вартістю 1227 грн. 86 коп.; золотий хрестик без зображень, по бокам мається біле золото, всередині знаходиться діамант 1-кр57-0,09-4/5А, золото 585 проби, вагою 1,5 гр., вартістю 458 грн. 16 коп.; золотий пірсинг на пупок у вигляді сонця, 585 проби, на кінцях сонця маються камінці цирконію, вагою 2,13 гр., вартістю 958 грн. 50 коп.; золоті сережки з білим золотом у вигляді овалу, 585 проби, на кінцях мається каміння цирконію, 2 шт., загальною вагою 2,5 гр., вартістю 1125 грн. 00 коп.; сережки срібні 916 проби з позолотою, у вигляді знаку оклику, 2 шт., загальною вагою 6 гр., вартістю 250 грн. 00 коп.; каблучку з срібла 916 проби з позолотою і жовтим каменем, вагою 4 гр., вартістю 200 грн. 00 коп.; чалму срібну з каменем цирконію вагою 7 гр., вартістю 46 грн. 55 коп.; срібне кільце з каменем цирконію вагою 4 гр., вартістю 26 грн. 60 коп.; срібну сережку у вигляді прямокутника вагою 2 гр., вартістю 13 грн. 30 коп., на загальну суму 14321 грн. 85 коп., та срібні сережки з каменем цирконію вагою 4 гр.; праску «Zеlmmer»; 1 пляшку настойки 0,5л; значок нагрудний «Почесна грамота», які цінності для потерпілої не мають. Після скоєння злочину ОСОБА_2 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з місця події зникли, викраденим майном розпорядилися на свій розсуд. Таким чином потерпілій ОСОБА_7 було завдано матеріального збитку на загальну суму 15921 грн. 85 коп.

Крім цього, 24.09.2014 року в період часу з 07:00 год. до 16:40 год. ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження вікна проникли до будинку ОСОБА_8, розташованого за адресою: АДРЕСА_7, звідки таємно викрали грошові кошти у сумі 2000 гривень, золоті вироби потерпілого, а саме: золотий ланцюжок 583 проби, плетіння в вигляді плетеного кільця приплюснутої форми, вагою 5 гр., вартістю 2250 грн. 00 коп., золоту підвіску в вигляді ікони 585 проби, вагою 1,5 гр., вартістю 675 грн. 00 коп., на загальну суму 2925 грн. 00 коп., а також шкіряні чоловічі чорні печатки 1 пару, рюкзак чорно-синього кольору, накидку з рюкзака жовтого кольору, 2 дезодоранти, а саме: «Сіgаrеtо» та «Рlаtіnum», чорну чоловічу бейсболку, муляж гранати Ф 1, які цінності для потерпілого не мають. Після скоєння злочину ОСОБА_2 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з місця події зникли, викраденим майном розпорядилися на свій розсуд. Таким чином потерпілому ОСОБА_8 було завдано матеріального збитку на загальну суму 4925 грн. 00 коп.

Крім того, 25.09.2014 року у період часу з 07:20 год. до 12 год. 00 хв., ОСОБА_2, повторно, за попередньою змовою та спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, шляхом видавлювання вікна проникли до будинку ОСОБА_9, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, звідки таємно викрали речі, золоті й срібні вироби потерпілої, а саме: золоту обручку 583 проби, вагою 10 гр., розмір 19, вартістю 4400 грн. 00 коп.; золоту обручку 583 проби вагою 2 гр.- розмір 18, вартістю 880 грн. 00 коп.; золоту каблучку 583 проби з червоним рубіном овальної форми, вагою 10 гр. - розмір 19, вартістю 4400 грн. 00 коп.; золоту каблучку в вигляді пера 585 проби, вагою 2 гр.- розмір 20, вартістю 900 грн. 00 коп.; золотий ланцюжок в вигляді дрібних плескатих кілець 583 проби, вагою 3 гр., вартістю 1320 грн. 00 коп.; золоту каблучку 585 проби з двома простими камінцями білого кольору зверху, вагою 1,5 гр. - розмір 16,5, вартістю 675 грн. 00 коп.; золотий хрестик в вигляді образу «Ісуса Хреста» 585 проби, вагою 2 гр. вартістю 900 грн. 00 коп.; золоті сережки 583 проби, з червоним рубіном в середині - 2 шт., загальною вагою 3 гр. вартістю 1320 грн. 00 коп., на загальну суму 14795 грн. 00 коп., а також чорну жіночу дублянку, б/у, вартістю 1000 грн. 00 коп.; коричневу чоловічу куртку із замінника шкіри, б/у, вартістю 200 грн. 00 коп.; шкіряний чорний чоловічій піджак, б/у, вартістю 500 грн. 00 коп., та срібний ланцюг тоненький вагою 2 гр.; срібну ладанку з написом «Наталія» вагою 2 гр.; срібне кільце з маленьким камінням вагою 2 гр.; срібний браслет розірваний вагою 3 гр.; срібне кільце з трьома полосами вагою 2,5 гр.; срібні сережки з каменем і білим золотом вагою 4 гр.; срібне кільце у вигляді листя вагою 3 гр.; срібне кільце з гострим краєм вагою 3 гр.; біжутерію - серги з зеленим каменем вагою 3 гр.; срібний перстень з червоним каменем вагою 3 гр.; біжутерію - 2 ланцюжка у вигляді зігнутих кілець загальною вагою 6 гр.; біжутерію - сережки та кільце з набору загальною вагою 6 гр.; жіночі плаття в кількості 4-х шт.; мобільний телефон марки «LG» ІМЕІ НОМЕР_5, які цінності для потерпілої не мають. Після скоєння злочину ОСОБА_2 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з місця події зникли, викраденим майном розпорядилися на свій розсуд. Таким чином потерпілій ОСОБА_9 було завдано матеріального збитку на загальну суму 16495 грн. 00 коп.

Потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, зазначили, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні цивільного позову про стягнення на її користь з винних осіб матеріальної шкоди в розмірі 60753 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000 грн. наполягала.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 та іншої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, на його користь матеріальної шкоди в розмірі 45700,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні винним себе за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю. По епізоду крадіжки у будинку АДРЕСА_3 пояснив, що вони з ОСОБА_11 на автомобілі, яким керував останній, зупинилися неподалік від будинку 77. ОСОБА_11 вийшов з автомобіля та пішов стукати у ворота, щоб дізнатись, чи є хто у будинку. Пересвідчився, що нікого немає та переліз через паркан. Не пам'ятає, що саме ОСОБА_11 виніс з будинку. Він дав йому гроші, їх суму не пам'ятає. Скоїти крадіжку запропонував ОСОБА_11. Його роль була лише показати йому вулиці та виїзд з них. ОСОБА_11 вибирав будинок навмання, по його зовнішньому вигляду. Він розумів, що ОСОБА_11 поділиться з ним частиною викраденого. По епізоду крадіжки, скоєної у АДРЕСА_4 пояснив, що вона була скоєна аналогічно попередній крадіжці в с. Андріївка. Викрадене золото продали, ОСОБА_11 дав йому приблизно 2000 гривень. По епізоду крадіжки, скоєної в с. Андріївка у ОСОБА_6, обвинувачений пояснив, що він також перебував в автомобілі під час скоєння ОСОБА_11 крадіжки. ОСОБА_11 показував йому викрадені 20000 грн., з яких дав йому 10000 грн., фотоапарат, планшет. Щодо крадіжки у сел. Краснопавлівка пояснив, що даний злочин скоїв з ОСОБА_10. Вони приїхали на автомобілі, підійшли до будинку та почали стукати у ворота випадкового будинку. Пересвідчившись, що у будинку нікого немає, перелізли через ворота та за допомогою викрутки та інших інструментів зламали пластикове вікно. З будинку викрали вироби з золота та срібла, утюг. Точний перелік викраденого не пам'ятає. В той же день аналогічним способом скоїли крадіжку у будинку в сел. Панютине, викрали дублянку та інші речі, вироби з золота, муляж гранати, а на наступний день - у будинку в с. Катеринівка.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті відносно епізодів, по яким він визнає вину, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи відносно епізодів, по яким обвинувачений визнає вину, визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Крім цього, згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України - вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), та погрозою застосування такого насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднане з проникненням у житло, спрямоване на заволодіння майном в особливо великих розмірах, а саме, що він 14.05.2015 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, та невстановленою особою, перебуваючи у с. Городне Лозівського району Харківської області, вчинив розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, поєднаний проникненням у житло, при наступних обставинах. Так, невстановлена особа, володіючи інформацією про те, що у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_9, мешкає заможній чоловік, що займається вирощуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції, та який за вказаною адресою зберігає значну суму грошових коштів, вирішила повідомити вказану інформацію особам, які погодяться здійснити розбійний напад з метою заволодіння грошовими коштами і передати частину від викрадених грошових коштів. З метою реалізації зазначеного злочинного умислу, невстановлена особа домовилась про зустріч 13.05.2015р. в м. Лозова Харківської області зі своїм знайомим ОСОБА_2, який, розуміючи мету зустрічі, приїхав до вказаного населеного пункту разом з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, на автомобілі марки «CНRYSLЕR РТ СRUISЕR», реєстраційний номер НОМЕР_6, під керуванням останнього. Таким чином, знаходячись в м. Лозова Харківської області невстановлена особа повідомила вищевказані відомі їй обставини ОСОБА_2 та особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, запропонувавши їм вчинити розбійний напад на мешканця вказаного будинку з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, на що останні погодились, тим самим вступили у злочинну змову з встановленою особою, направлену на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло. Одночасно невстановлена особа в групі з ОСОБА_2 та особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, розробила злочинний план вчинення даного злочину, згідно якого учасники групи для вчинення даного злочину вирішили залучити ще одну особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та заздалегідь розподілили між собою злочинні ролі, згідно яких невстановлена особа показує іншим учасникам групи місце розташування вищевказаного будинку, а ОСОБА_2, з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, безпосередньо вчиняють розбійний напад на мешканця даного будинку, поєднаний з проникненням у житло. Крім того, з метою реалізації зазначеного злочинного умислу та подолання можливого опору потерпілого, учасники групи домовились про використання вогнепальної зброї, яку у своєму розпорядженні мала особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, а саме самозарядний пістолет моделі «VZOR 70», калібру 7,65 мм, з глушником звуку пострілів та патронами до нього, також про використання засобів для зв'язування у вигляді пластикових хомутів. Крім того, з метою приховування облич учасників групи, та не залишення на місці вчинення злочину слідів пальців рук, учасники групи домовились про використання масок з прорізями для очей та тканинних рукавичок, які у необхідній кількості у своєму розпорядженні мала особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження. Для забезпечення мобільного пересування до місця вчинення злочину та з місця вчинення злочину, учасники групи домовились про використані транспортного засобу. Розробивши злочинний план вчинення даного злочину, який учасники групи запланували на 22-00 годину 14.05.2015р., особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, повідомила вищевказані відомі йому обставини іншій особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, запропонувавши йому вчинити розбійний напад на мешканця вказаної будинку з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами. На зазначену пропозицію дана особа, усвідомлюючи протиправність запропоновані дій, добровільно погодилась, тим самим вступила у злочинну змову з ОСОБА_2 та особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, направлену на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу. поєднаного з проникненням у житло. Надалі ОСОБА_2 та особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, стали підшукувати транспортний засіб для його використання при вчиненні вищевказаного злочину, оскільки учасники групи вважали, що для вчинення даного злочину автомобіль марки «CНRYSLЕR РТ СRUISЕR», який знаходиться у користуванні особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, занадто примітний, та у з зв'язку з цим вони можуть бути викритими у злочинній діяльності. З метою реалізації зазначеного злочинного плану, 14.05.2015 року особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, попросила у ОСОБА_12 автомобіль «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у її користуванні, при цьому не поставила ОСОБА_12 до відома про протиправність їхнього наміру та мети використання даного автомобіля. Після цього ввечері 14.05.2015 року ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, та невстановленою особою, відповідно до розробленого і схваленого всіма учасниками групи планом вчинення цього злочину, на автомобілі «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2, разом з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, прибули на територію Лозівського району Харківської області, де в обумовленому місці зустрілися з вищевказаною невстановленою особою, яка, згідно до відведеної їй злочинної ролі, показала місце розташування вищевказаного будинку, розташованого в с. Городне Лозівського району Харківської області. Разом з тим, учасники групи, з метою конспірації, залишили зазначений автомобіль неподалік від вказаного будинку. Далі ОСОБА_2 та особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, відповідно до відведеної до них злочинної ролі, одягнувши вищевказані рукавички і маски на обличчя, та взявши вищевказані знаряддя вчинення злочину, приблизно о 22-00 годині, в пішому порядку прибули до АДРЕСА_10, де мешкає ОСОБА_13 та його мати ОСОБА_14, 1942 року народження, а невстановлена особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, залишилася очікувати учасників групи у вищевказаному автомобілі. При цьому одна з осіб, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, взяла у іншої особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження вищевказаний пістолет з глушником, а ця особа взяла із собою дерев'яну палицю, а ОСОБА_2 - ніж. Продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного умислу, відомого всім учасникам групи, ОСОБА_2 та особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу незаконно проникли на територію зазначеного домоволодіння та підійшли до вхідних дверей будинку, які виявились не зачиненими. Далі учасники групи через незачинені двері незаконно проникли до приміщення зазначеного будинку, де знаходився ОСОБА_13, та з метою негайного подолання волі потерпілого до опору, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, швидко наблизилась до нього та, погрожуючи йому застосуванням вищевказаного пістолета з глушником, здійснила загрозу застосувань насильства, небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_13 Одночасно з цим ОСОБА_2, з метою остаточного подолання можливого опору ОСОБА_13, двічі наніс удар ногою в область тулуба, внаслідок чого ОСОБА_13 присів, після чого ОСОБА_2 ще раз наніс удар ногою в область грудної клітки, пригнічуючи таким чином волю потерпілого до опору. Після цього особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, продовжуючи погрожувати застосування вищевказаного пістолета з глушником, наказала ОСОБА_13 завести руки спину. Сприймаючи вказану загрозу як реальну, ОСОБА_13 підкорився, після чого учасники групи провели потерпілого вглиб будинку до зали, поклали його на підлогу, використовуючи пластиковий хомут зв'язали останньому руки, при цьому нанісши потерпілому декілька ударів ногами по тулубу. В цей момент особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, передала зазначений пістолет іншій особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та стала погрожувати потерпілому невстановленим в ході слідства ножем, вдаривши останнього рукояткою ножа в область потилиці. В результаті завданих ударів ОСОБА_13 згідно висновку судово-медичної експертизи № 142-Лз/15 від 18.05.2015р. заподіяні синці на спині в області проекції 6-го і 8-го грудних хребців, в області проекції 4-го ребра справа по лінії лопатки, в лівій поперековій області, області проекції 10-11 ребер справа по лінії лопатки, в області проекції 12-го ребра справа по навколо хребцевій лінії, на передній поверхні живота по серединній лінії, садна на волосистій частині голови в тім'яній області ліворуч на променевій поверхні лівого лучезапястного суглоба, на задній поверхні шиї в нижній третині, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Разом з цим, учасники групи питали у потерпілого, де зберігаються грошові кошти. Зламавши таким чином волю потерпілого до опору, ОСОБА_13 вказав на пакет в кімнаті навпроти, в якому знаходились гроші. Одночасно з цим, з іншої кімнати вийшла мати потерпілого ОСОБА_14 та побачивши нападників, стала благати не чіпати їх. В цей момент особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з метою подолання волі потерпілої до опору став погрожувати ОСОБА_14 застосуванням вищевказаного пістолета з глушником та наказав потерпілій зайти назад до своєї кімнати. При цьому до потерпілої підійшла інша особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та штовхнула її в область грудної клітини, в наслідок чого ОСОБА_14 впала, спершись на стіну. Після цього ОСОБА_14 піднялась та продовжила благати не чіпати їх. З метою негайного подолання волі потерпілої до опору, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, штовхнула ОСОБА_14, внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на підлогу, вдарившись головою, внаслідок чого знепритомніла, тим самим застосувала до потерпілої насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, та погрозу застосування такого насильства. Після цього учасники групи, використовуючи пластиковий хомут, зв'язали ОСОБА_14 руки та, використовуючи провід, що знаходився в будинку, зв'язали потерпілій ноги. Надалі учасники групи, продовжуючи свою злочину діяльність, заволодівши грошовими коштами, що знаходились в пакеті в сумі 170 000 гривень, на які вказав потерпілий, продовжили питати у ОСОБА_13, де ще знаходяться грошові кошти. При цьому, з метою швидкого відшукання коштів, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, приставила ножа до горла ОСОБА_13, погрожуючи його зарізати, тим самим здійснила загрозу застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_13 Сприймаючи вказану загрозу як реальну, ОСОБА_13 вказав на місце в кімнаті, де знаходяться грошові кошти. Після цього учасники групи, діючи умисно, реалізуючи спільний злочинний намір, обшукавши зазначене приміщення, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 230 000 гривень, а всього грошовими коштами на загальну суму 400 000 гривень та майном, що належить потерпілим, а саме: хрестиком із срібла вагою 5 грамів із зображенням розп'яття Ісуса Христа, вартістю 340 гривен; мобільним телефоном «Nоkia 6021» вартістю 175 гривень; мобільним телефоном «Nоkia 1112» вартістю 150 гривень, а всього майном, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6516 від 14.07.2015р., на загальну суму 665 гривен, в результаті чого заподіяли ОСОБА_13 та ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 400 665 гривень. Заволодівши вищевказаним чужим майном, ОСОБА_2 та особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, вийшли з будинку та повернулись до автомобіля «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому їх очікувала невстановлена особа, після чого на вказаному автомобілі з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

Потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_14 у судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Потерпілий ОСОБА_13 на задоволенні цивільного позову про стягнення на його користь з ОСОБА_2 та інших осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, матеріальної шкоди в розмірі 400000 грн. та моральної шкоди в розмірі 600000 грн. наполягав.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за ч. 4 ст. 187 КК України не визнав, в судовому засіданні пояснив, що розбійного нападу на ОСОБА_15 не скоював, тому надати пояснення за даним епізодом не може. В день та час скоєння розбійного нападу він був у сел. Комсомольське. Слідчий задавав йому питання, чому за день до розбійного нападу він з ОСОБА_16 їздили у м. Лозова. Він слідчому пояснював, що у м. Лозова його не було. Він з ОСОБА_16 їхав з сел. Комсомольське до м. Первомайський. ОСОБА_16 поїхав до м. Лозова, а він залишився у м. Первомайський, а саме за 3-4 кілометри від міста, де у нього була зустріч з людиною. У ОСОБА_16 пілінг телефону до м. Лозова та в зворотньому напрямку, а у нього - біля Первомайська. На зворотньому напрямку ОСОБА_16 його забрав з собою. Потім, коли ОСОБА_16 затримали, при обшуку разом зі зброєю знайшли маски від шлема. У ОСОБА_16 два мотоцикла, він під шлем завжди одягав шапку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 обвинувачений не визнав.

В якості доказу вчинення ОСОБА_2 вищезазначеного кримінального правопорушення стороною обвинувачення надано:

- протокол обшуку від 15.05.2015р. з фототаблицями, проведений за місцем мешкання ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено: ланцюжок з металу білого кольору в кількості 1 шт.; мобільний телефон «Sаmsung», модель Е2210, іmеі НОМЕР_7, без батареї в кількості 1 шт.; носій інформації, SD mеmоrу саrd саnon SDC-128 МН в кількості 1 шт.; фотоапарат Саnоn Рower ShotSX 120 1S в кількості 1 шт.; ноcій інформації «mісrо SD» Теаm на 1 гб., в кількості 1 шт.; sіm-карту «Lіfе» №72654 в кількості 1 шт.; sіm-карту «Lіfе» 2300238865801 в кількості 1 шт.; шкіряні перчатки без пальців 1 пару; картку від стартового пакету «Lіfе» НОМЕР_8 в кількості 1 шт.; картку від стартового пакету «Lіfе» НОМЕР_9 в кількості 1 шт.; рацію «Моtоrоlа» і 335 в кількості 2 шт.; мобільний телефон «Nоkіа» 1208, іmеі НОМЕР_10 з карткою «Lіfе» в кількості 1 шт.; мобільний телефон «Nоkіа» 1208, іmеі НОМЕР_11 з карткою«Lіfе», без батареї, в кількості 1 шт.; пластини з жовтого металу із зображенням в кількості 1 шт.; колоду карт «Вее» № 92; картку «Приватбанк» НОМЕР_12 в кількості 1 шт.; картку «Приватбанк» НОМЕР_13 в кількості 1 шт.; наручний годинник «Вrеitling» bеntеу в кількості 1 шт.; металевий циліндр в кількості 2 шт.; грошові кошти купюрами 100 грн. - 74 шт., купюрами по 50 грн. - 1 шт., купюрами по 20 грн. - 1 шт., на загальну суму 7470 грн.; посвідчення водія НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_2 - 1 шт.; трудову книжку на ім'я ОСОБА_2 - 1 шт.; бінокль «UFО» чорного та зеленого кольору в кількості 1 шт.; сумку-ранець «ТhеNоrtFасе» сірого та чорного кольору в кількості 1 шт.; набір шах в дерев'яній коробці в кількості 1 шт.; чорнові записи на аркуші з реквізитами картки банку в кількості 1 шт.; повістку про виклик до суду ОСОБА_2 в кількості 1 шт.; довідку про звільнення ОСОБА_2 в кількості 1 шт.; протокол затримання особи ОСОБА_2 від 26.09.2014р. на 3 арк.; повістку про виклик до суду ОСОБА_2 в кількості 1 шт.; квитанція №12779735 в кількості 1 шт.; заяву адвоката ОСОБА_18 від 12.11.2014р. в кількості 1 шт.; повідомлення Харківського СІЗО від 14.11.2014р. в кількості 1 шт.; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26.09.2014р. на 2 арк.; копію ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2014р.; копія ухвали Апеляційного суду Харківської області від 16.10.2014р. на 2 арк.; обвинувальний акт від 03.12.2014р. ОСОБА_2 на 4 арк.; клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_2 від 09.10.2014р. на 3 арк.; повістку на ім'я ОСОБА_2 в кількості 2 шт.; копії ухвал на 2 арк.; апеляційну скаргу на 7 арк.; фотокартку чоловіка 5 шт. на 1 арк.; індивідуальну картку амбулаторного хворого ОСОБА_2; наручний годинник з металу жовтого кольору в кількості 1 шт.; GРS навігатор «Ріоnееr» чорного кольору в кількості 1 шт.; історію розвитку дитини ОСОБА_2; персональний комп'ютер Аsus «ЕееТорРC», модель ЕТ161 ОРТ, серійний номер А7РЕАS004566, чорного кольору 1 шт.; брюки джинси темно-коричневого кольору із рукописними записами 1 шт.; аркуш паперу, фрагмент із рукописними записами 1 шт.; записну книжку «ТОР 2000» червоного та жовтого кольорів із рукописними записами; свідоцтво про народження ОСОБА_2; довідку про звільнення ОСОБА_2, поіменну картку ОСОБА_2; фотокопію посвідчення водія на ім'я ОСОБА_19; посвідчення Зміївського енергетичного ліцею на ім'я ОСОБА_20; перчатки із тканини 4 пари; перчатки тканинні в прозорому поліетиленовому пакеті 2 пари; хомути чорного кольору пластикові 3 шт.; хомути чорного кольору пластикові 10 шт.; електричні прибори для пайки з дерев'яними ручками 1 шт.; шапку в'язану чорного кольору 1 шт.; комплект автомобільної акустики DЕХDСІЗ06 в коробці; скакалку спортивну чорного кольору 2 шт.; мотузки білого кольору змотану; палицю обгорнуту у папір білого кольору 1 шт.; зв'язку ключів з 4 ключами; взуття чоловіче 3 пари (т.4 а.с.220-232);

- ухвала Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2015р. про надання дозволу на проведення обшуку (т. 4 а.с.233-237);

- протокол від 26.05.2015р. про отримання зразків слини у ОСОБА_2 для проведення експертизи (т. 4 а.с.170);

- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 105 від 22.06.2015 року, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи можливо встановити ДНК-профіль зі зразка слини ОСОБА_2; якщо так, то чи співпадає ДНК-профіль ОСОБА_2 з ДНК-профілем, який виявлений на наступних речових доказах по даному кримінальному провадженню: масках для обличчя з прорізами для очей (балаклавах) у кількості 5 штук, сжимній стрічці білого кольору, тряпічних перчатках у кількості 4 пар, вилучених 15.05.2015р. в ході проведення огляду території домоволодіння АДРЕСА_11; 4 матерчатих чохлах з підголовників з салону автомобілю та матерчатої перчатки з водійської двері, вилучених 15.05.2015р. в ході проведення огляду автомобілю "Рено Логан" реєстраційний номер НОМЕР_1; тканевих перчатках, вилучених 15.05.2015р. в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2; 2 парах тканевих перчатках, вилучених 15.05.2015р. в ході проведення огляду автомобілю «CНRYSLЕR РТ СRUISЕR», реєстраційний номер НОМЕР_6, з бокових карманів правої та лівої передніх дверей; хомутах та електричному дроті, вилучених 15.05.2015р. в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_9.

З висновку зазначеної експертизи вбачається, що встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини гр. ОСОБА_2 (об'єкт № 1). Генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_2 збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на рукавичці світло-зеленого кольору та шапці "II", а також містяться серед змішаних генетичних ознак, встановлених на одній рукавичці з водійської двері. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку слини гр. ОСОБА_2 та генетичних ознак клітин, виявлених на рукавичці світло-зеленого кольору, складає 3,01 х 10?21. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3,31 х 10 20 (тобто не частіше ніж у 1 з 331 квінтильйонів осіб). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку слини гр. ОСОБА_2 та генетичних ознак клітин, виявлених на шапці "II" в об'єкті № 3, складає 2,3 х 10?22. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,17 х 10 21 (тобто не частіше ніж у 1 з 4 секстильйонів осіб). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку слини гр. ОСОБА_2 та генетичних ознак клітин, виявлених на шапці "II" в об'єкті № 4, складає 8,86 х 10?18. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,13 х 10 17 тобто не частіше ніж у 1 з 112 квадрильйонів осіб. Генетичні ознаки клітин, виявлених на шапках "І" (об'єкти №№ 1, 2), "V" (об'єкти №№ 9, 10), на рукавичці чорного кольору в об'єкті № 16, збігаються між собою і не збігаються з генетичними ознаками зразка слини гр. ОСОБА_2 Генетичні ознаки клітин, виявлених на парі рукавичок (об'єкт № 2), не збігаються з генетичними ознаками гр. ОСОБА_2 Генетичні ознаки клітин, виявлених на чохлі підголівника з правого заднього крісла (об'єкт № 4), належать невстановленій особі жіночої генетичної статі та не збігаються з генетичними ознаками гр. ОСОБА_2 Генетичні ознаки клітин, виявлених на чохлі підголівника переднього правого крісла (об'єкт № 2) та на рукавичці чорного кольору в об'єкті № 18, є змішаними, містять генетичні ознаки більш ніж однієї особи, серед яких не містяться генетичні ознаки гр. ОСОБА_2 Генетичні ознаки клітин, виявлених на шапці "III" в об'єкті № 5, на шапці "IV" в об'єкті № 8, чохлі з заднього крісла зліва (об'єкт № 1), парі рукавичок червоного та білого кольорів (об'єкти №№ 8, 9), парі рукавичок чорного кольору (об'єкти №№ 6,7), фрагменті полімерного матеріалу (об'єкт № 1), фрагменті дроту (об'єкт № 7), не встановлені в зв'язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу, тому порівняння вказаних об'єктів не проводилось. Генетичні ознаки клітин, виявлених на шапці "IV" в об'єкті № 7, парі рукавичок білого кольору (об'єкти №№ 11, 12), парі рукавичок оранжевого кольору (об'єкти №№ 13, 14), рукавичці чорного кольору в об'єкті № 15, рукавичці чорного кольору в об'єкті № 17, парі рукавичок чорного кольору (об'єкти №№ 4, 5), рукавичці світло-зеленого кольору в об'єкті № 11, чохлі з водійського крісла (об'єкт № 3), є змішаними, містять генетичні ознаки більш ніж двох осіб, та є непридатними для ідентифікації. У зв'язку з цим порівняння вказаних об'єктів не проводилось. На фрагментах полімерного матеріалу (об'єкти №№ 2 - 6), на шапці "III" в об'єкті № 6, на двох парах рукавичок чорного кольору (об'єкт № 1) та фрагменті полімерного матеріалу білого кольору (об'єкт № 19) клітин з ядрами не виявлено. У зв'язку з цим порівняння вказаних об'єктів не проводилось. Походження клітин, виявлених на шапках "І" (об'єкти №№ 1, 2), "V" (об'єкти №№ 9, 10), на рукавичці чорного кольору в об'єкті № 16, на парі рукавичок (об'єкт № 2), на чохлі підголівника з правого заднього крісла (об'єкт № 4), на чохлі підголівника переднього правого крісла (об'єкт № 2) та на рукавичці чорного кольору в об'єкті № 18 від гр. ОСОБА_2 виключається (т. 4 а.с.172-180).

Вищенаведені докази не підтверджують причетність ОСОБА_2 до інкримінованого кримінального правопорушення.

- висновок судової товарознавчої експертизи № 6516 від 14.07.2015р. про вартість підвісу та мобільних телефонів «Nоkia 6021», «Nоkia 1112», яка склала 665,00 грн., та які були вилучені у ОСОБА_21 (т. 4 а.с.182-188), однак даний доказ підтверджує, що до вчинення злочину причетна інша особа, а саме ОСОБА_21, та не має відношення до ОСОБА_22;

- довідка перевірки абонентського номеру ОСОБА_2 НОМЕР_14 (т. 4 а.с.157-165), однак даний доказ підтверджує лише факт перебування ОСОБА_2 в період з 12.05.2015 року по 15.05.2015 року, а саме 13.05.2015 року, у Лозівському районі за день до вчинення кримінального правопорушення, та без взаємозв'язку з іншими доказами не може слугувати підтвердженням скоєння саме ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні були допитані свідки, а саме:

- свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснила, що 14.05.2015р. приблизно з 18.00 год. до 21.00 год. ОСОБА_2 був у неї вдома за адресою: АДРЕСА_12. На той час вони перебували у цивільному шлюбі;

- свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні пояснив, що 14 чи 15 травня 2015 року близько 21.00 год. він був у магазині, купив продукти та пішов у гості. По дорозі зустрів ОСОБА_2 Через 2 дня йому стало відомо про те, що ОСОБА_2 забрали до міліції;

- свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 особисто не знає, він колись товаришував з його братом. ОСОБА_2 знав, як одного з жителів селища, спілкувався з ним дуже рідко. Будь-яких злочинів з ним не скоював. Також пояснив, що на досудовому розслідуванні він давав слідчому неправдиві пояснення, а саме про те, що спільно з ОСОБА_2 та іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, скоював розбійний напад. Його змусили надати такі пояснення працівники міліції, які застосовували відносно нього фізичний та психологічний тиск;

- свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що його змусили надати проти ОСОБА_2 пояснення працівники міліції, які застосовували відносно нього фізичний та психологічний тиск ніяких злочинів разом з ним він не вчиняв.

Суд зазначає, що допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_16, ОСОБА_21 пояснили, що оговорили ОСОБА_22

Показання свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_21 стороною обвинувачення не спростовано, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України іншими доказами не підтверджена.

Крім того, згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме, що ОСОБА_2, при невстановлених обставинах, дізнався про те, що на території дачного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_13, зберігається надувний резиновий човен. Дізнавшись вказану інформацію, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище. З метою реалізації зазначеного злочинного умислу ОСОБА_2 в період часу з 16 по 17 березня 2015 року, точні дата та час не встановлені, діючи умисно, з корисливих мотивів, прибув до будинку АДРЕСА_13, де шляхом вільного доступу, через наявний прохід в паркані, проник на літню площадку, яка розташована на території вказаного домоволодіння, всередині якої зберігався надувний резиновий човен марки «ВRІG», в комплекті з двома веслами і насосом, що належить гр. ОСОБА_25 Після цього ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, таємно викрав вищевказаний резиновий човен в комплекті з двома веслами та насосом, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6517 від 13.08.2015р. - 12500 гривень. Заволодівши вищевказаним чужим майном, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, звернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_25 матеріальну шкоду в розмірі 12 500 гривень.

Потерпілий ОСОБА_25 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе щодо епізоду по крадіжці резинового човна не визнав, у судовому засіданні пояснив, що людина з його селища продавала човен. Він виявив бажання купити його, а перед цим, зі згоди власника човна, вирішив перевірити його на воді. Погрузив човен в автомобіль та поїхав переодягнутися для поїздки на рибалку на цьому човні. Переодягнувшись та взявши рибацьке спорядження, він виїхав на автомобілі на рибалку, але по дорозі його затримали працівники міліції та вилучили човен.

В якості доказу вчинення ОСОБА_2 вищезазначеного кримінального правопорушення стороною обвинувачення надано:

- протокол огляду місця події від 11.05.2015р. з фототаблицями за адресою: АДРЕСА_13, де зберігався надувний резиновий човен марки «ВRІG», в комплекті з двома веслами і насосом (т. 4 а.с.188-189);

- фотографії надувного резинового човна марки «ВRІG», в комплекті з двома веслами, наданими потерпілим ОСОБА_25 (т. 4 а.с.190-193);

- заява ОСОБА_26 від 15.05.2015р., в якій він зазначає, що не заперечує проти проведення огляду його автомобіля «Rеnаult Тrаffіс»,

- протокол огляду місця події від 15.05.2015р., з якого вбачається, що в ході огляду автомобіля «Rеnаult Тrаffіс», реєстраційний номер НОМЕР_3 встановлено та вилучено: резиновий човен темно-зеленого кольору, весла розбірні - 2 шт., насос, светр сірого кольору (т. 4 а.с.194);

- протокол огляду предмету від 22.06.2015р. з фотоілюстраціями, а саме надувного резинового човну марки «ВRІG», в комплекті з двома веслами і насосом (т. 4 а.с.194-196);

- зберігальна розписка потерпілого ОСОБА_25 про отримання надувного резинового човна марки «ВRІG», в комплекті з двома веслами і насосом (т. 4 а.с.197);

- висновок судової товарознавчої експертизи № 6517 від 13.08.2015р., відповідно до якого вартість надувного резинового човну марки «ВRІG» з урахуванням зниження якості від зносу у період часу з 16 по 20 березня 2015 року складала 12500 грн. (т. 4 а.с.198- 202).

Вказані докази не підтверджують вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_2

Крім того, надана довідка перевірки абонентського номеру ОСОБА_2 - НОМЕР_14 (т. 4 а.с.157-164).

Однак даний доказ підтверджує лише факт перебування ОСОБА_2 у Зміївському районі в день вчинення кримінального правопорушення, та без взаємозв'язку з іншими доказами не може слугувати підтвердженням скоєння саме ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України.

Допитані у судовому засіданні:

- свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що навесні у денний час ОСОБА_2 подзвонив йому та попросив човен для поїздки на рибалку. Даний човен він придбав приблизно за місяць до того у свого знайомого ОСОБА_37, який проживає у сел. Комсомольськ за 100 доларів США. Потім ОСОБА_2 приїхав з ОСОБА_26 на автомобілі «Рено» та взяв з його дозволу човен.

- свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_28 забрали ОСОБА_2 на рибалку. Щодо човна пояснив, що він їм був необхідний для рибалки. ОСОБА_2 сказав, що у знайомого ОСОБА_27 є човен, заїхали до гаражу ОСОБА_27, взяли човен.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні пояснив, що був на рибалці з ОСОБА_26, потім повернулись, щоб ОСОБА_26 взяв інше рибацьке знаряддя. Далі ОСОБА_26 забрав його, вони заїхали за ОСОБА_2, а потім поїхали на рибалку. Спущений човен був у автомобілі. Кому належить човен, не знає.

Крім того, згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме, що 15.05.2015 року близько 14.00 години співробітниками УКР ГУМВС України в Харківській області при проведенні безперервного переслідування особи, підозрюваної у вчиненні розбійного нападу, скоєного з 14 на 15 травня 2015 року за адресою: АДРЕСА_9, неподалік від АДРЕСА_1, було зупинено автомобіль марки «Rеnаult Тrаffіс», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_26, в салоні якого знаходився громадянин ОСОБА_2, причетний до вчинення вищевказаного розбійного нападу, та громадянин ОСОБА_28 Після цього на законну вимогу працівників правоохоронних органів, а саме оперуповноваженого УКР ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_30 і оперуповноваженого УКР ГУМВС України Харківській області підполковника міліції ОСОБА_31, які знаходились при виконанні службових обов'язків та пред'явили службові посвідчення працівників міліції ГУМВС України в Харківській області, вийти з салону автомобіля марки «Rеnаult Тrаffіс», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронних органів, не бажаючи виконувати їх законні вимоги, вистрибнув з салону вказаного автомобіля, намагаючись втекти. При спробі присікти втечу ОСОБА_2 оперуповноваженими УКР ГУМВС України Харківській області підполковником міліції ОСОБА_31 та майором міліції ОСОБА_30, ОСОБА_2, маючи умисел на умисне заподіяння працівнику правоохоронних органів тілесних ушкоджень, умисно ліктьовим суглобом наніс не менше двох ударів майору міліції ОСОБА_30 в область голови, чим заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1921-ая/15 від 18.05.2015 року, синці на голові, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за ч. 2 ст. 345 КК України не визнав, в судовому засіданні щодо спричинення тілесних ушкоджень працівнику міліції обвинувачений пояснив, що він зі знайомими їхав на рибалку, на перехресті їм перегородив дорогу автомобіль, не службовий, а звичайний легковий, з якого вискочили 4 чоловіка у цивільному одязі, його без будь-яких пояснень та відповідей на його запитання витягли з автомобіля, повалили на землю, наділи наручники. Коли його вже підняли з землі, тоді він побачив працівників міліції у масках та жилетах. Всього було 3 автомобіля, у яких в тому числі були працівники міліції у форменому одязі. Його відвезли у квартиру, потім вивезли до лісу, чекали слідчого. Години через 2-2,5 приїхав слідчий з Харкова. Опір працівникам міліції він не чинив. Умисно тілесні ушкодження працівникам міліції не наносив.

Потерпілий ОСОБА_30 у судовому засіданні пояснив, що 15.05.2015 року за вказівкою керівництва він з оперуповноваженими та 2 співробітниками спец.підрозділу «Сокол» поїхали до сел. Комсомольський Зміївського району за місцем мешкання ОСОБА_2 Вони побачили, що ОСОБА_2 з двома чоловіками сів у мікроавтобус, можливо марки «Рено». Вони на двох автомобілях поїхали за ним, один під'їхав до водія мікроавтобуса, показав службове посвідчення та попросив припаркуватись. Один з автомобілів припаркувався спереду мікроавтобуса, інший - позаду нього. Він з оперативним співробітником ОСОБА_31 та співробітником «Сокол», підійшли до пасажирської передньої двері мікроавтобусу та, показавши службове посвідчення, попросили вийти з транспортного засобу. Вийшов громадянин, а за ним вискочив ОСОБА_2 ОСОБА_31 намагався його зупинити, між ними почалась боротьба. Вони з співробітником «Сокол» підійшли до ОСОБА_31 з ОСОБА_2 та намагались зупинити останнього. Під час боротьби ОСОБА_2 не навмисно зачепив йому область голови. Він втратив рівновагу та вони впали на землю. До них підбіг ОСОБА_32 і після цього вони заблокували ОСОБА_2 Також свідок пояснив, що він був одягнений у цивільному одязі, будь-яких предметів в руках у ОСОБА_2 не бачив. Претензій до обвинуваченого не має, тілесні ушкодження він наніс йому ненавмисно.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснив, що 15.05.2017р. була вказівка керівництва виїхати до смт. Комсомольський Зміївського району та затримати ОСОБА_2, який скоїв розбійний збройний напад на території м. Лозова. Коли було встановлено місце мешкання ОСОБА_2, він сів до автомобіля «Рено», вони почали пересуватись по м. Комсомольський. Він з оперуповноваженим ОСОБА_30 рухався на автомобілі, за ними рухався ще один автомобіль зі співробітниками поліції. Зрівнявшись з автомобілем «Рено» ОСОБА_30 показав водію службове посвідчення та сказав зупинитись. Після зупинки автомобіля ОСОБА_30 пішов до пасажирських дверей, а він з ОСОБА_34 підійшли до водія мікроавтобусу. Зі слів ОСОБА_31 йому відомо про те, що у руках ОСОБА_2 був якийсь предмет. Не бачив, як ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_30. На голові ОСОБА_30 бачив червону подряпину.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснив, що 2,5 роки назад він був задіяний у заході по затриманню ОСОБА_2 у Зміївському районі с. Комсомольський. Він знаходився у автомобілі з колегою ОСОБА_31 та співробітником «Сокол», який був одягнений у формений одяг. Вони переслідували мікроавтобус «Рено». Спереду на пасажирському сидінні їхав ОСОБА_30, і коли водій зрівнявся з мікроавтобусом, він показав посвідчення та попросив водія мікроавтобуса зупинитись. Вони заблокували проїзд мікроавтобусу ззаду та спереду. Він підійшов до водія, представився та показав йому своє посвідчення, а ОСОБА_31 пішов до пасажирської двері. Зі слів ОСОБА_30 він зрозумів, що відбувся якийсь конфлікт, та бачив садна на його голові. Також свідок пояснив, що він був у Харкові, коли отримав вказівку на затримання ОСОБА_2. Було орієнтування, що ОСОБА_2 приймав участь у розбійному збройному нападі. У форменому одязі були лише співробітники «Сокол». Водій та пасажири мікроавтобусу вийшли з транспортного засобу самостійно. Наручники на них не надівали, на землю не клали.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні пояснив, що був на рибалці з ОСОБА_26, потім повернулись, щоб ОСОБА_26 взяв інше рибацьке знаряддя. Далі ОСОБА_26 забрав його, вони заїхали за ОСОБА_2, а потім поїхали на рибалку. По дорозі їм перегородив шлях автомобіль, їх витягли, повалили на землю обличчям донизу, наділи наручники. Його з ОСОБА_26 вивезли за територію селища, приблизно через 0,5-1 годину їх підвезли до будинку, де мешкає ОСОБА_2. Не бачив, щоб працівники міліції пред'являли свої посвідчення та як саме проходило затримання ОСОБА_2. Також не бачив, що ОСОБА_2 у руках тримав напилок. Працівників міліції у форменому одязі побачив лише тоді, коли їх посадили у їх автомобіль.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_28 забрали ОСОБА_2 на рибалку, по дорозі він почув сигнал, після чого їх підрізав автомобіль «Ніва Шевроле», з якого вибігли чоловіки у цивільному одязі, витягли їх, повалили на землю, наділи наручники. Не бачив, щоб ОСОБА_2 вдарив працівника міліції. Працівники міліції посвідчення не пред'являли. Напилок в руках ОСОБА_2 не бачив.

В якості доказу вчинення ОСОБА_2 вищезазначеного кримінального правопорушення стороною обвинувачення надано:

- висновок судово-медичної експертизи № 1921-ая/15 від 18.05.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_30 причинені легкі тілесні ушкодження: синці на голові, які утворились від ударної дії тупих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею та могли бути отримані за 1-5 діб до огляду (т. 4 а.с. 91).

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, сховище.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчій, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд, враховуючи, що допустимими і такими, що можуть використовуватися як докази в кримінальному провадженні є тільки фактичні дані, отримані в порядку та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, вважає не доведеним пред'явлення ОСОБА_2 зазначеного обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України, з наступних підстав.

Згідно положень ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Диспозицією ч. 4 ст. 187 КК України передбачена, зокрема, кримінальна відповідальність за вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), та погрозою застосування такого насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднане з проникненням у житло, спрямоване на заволодіння майном в особливо великих розмірах.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні; тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідності до ст. 3 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Суд, враховуючи, що допустимими і такими що можуть використовуватися як докази в кримінальному провадженні є тільки фактичні дані, отримані в порядку та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, вважає не доведеним також пред'явлення ОСОБА_2 зазначеного обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України по епізоду викрадення майна гр. ОСОБА_25, з наступних підстав.

Згідно положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Показання свідків ОСОБА_27, ОСОБА_26, ОСОБА_28 стороною обвинувачення не спростовано, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України іншими доказами не підтверджена.

Суд, враховуючи, що допустимими і такими що можуть використовуватися як докази в кримінальному провадженні є тільки фактичні дані, отримані в порядку та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, також вважає і не доведеним пред'явлення ОСОБА_2 зазначеного обвинувачення за ч. 2 ст. 345 КК України, з наступних підстав.

Згідно положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Диспозицією ч.2 ст.345 КК України передбачена, зокрема, кримінальна відповідальність за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Проте з пояснень потерпілого ОСОБА_30 вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 наніс йому ненавмисно.

Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_28 пояснили, що були зупинені працівниками міліції у цивільному, які витягли їх, повалили на землю, наділи наручники. Вони не бачили, щоб ОСОБА_2 вдарив працівника міліції, також не бачили у нього в руках напилку.

Показання вказаних свідків стороною обвинувачення не спростовано, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України іншими доказами не підтверджена.

Виходячи із вказаних положень Конституції України та загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, та встановивши, що під час судового провадження не здобуто та не надано безсумнівних доказів, які б свідчили про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень за ч.4 ст.187 КК України по відношенню до ОСОБА_13, ОСОБА_14, за ч. 2 ст. 345 КК України по відношенню до ОСОБА_30, за ч.3 ст.185 КК України по епізоду викрадення майна гр. ОСОБА_25, суд вважає за необхідне виправдати його за даними статтями.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкі злочини.

Дослідженням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, в тому числі за особливо тяжкий злочин проти власності, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем якого характеризується позитивно (т.3 а.с.146, т. 4 а.с.240-252).

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття. Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, є рецидив злочинів.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Із врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, наявністю обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочинів, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 підлягає засудженню на строк в межах санкції відповідної статті КК України.

Крім того, суд враховує, що виправлення і попередження скоєння нових злочинів ОСОБА_2, який знаходився під вартою в періоди з 26 вересня 2014 року по 28 вересня 2014 року, з 10 жовтня 2014 року по 12 листопада 2014 року та з 15 травня 2015 року по 15 січня 2017 року, та відчув каральну та виховну функцію кримінального покарання, можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який суд вважає за доцільне залишити до набрання вироком законної сили.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов на суму: матеріальної шкоди - 60753 грн., моральної - 3000 грн.

Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов на суму: матеріальної шкоди - 45700 грн., моральної - 10000 грн.

В судовому засіданні вказані цивільні позови обвинувачений визнав, тому суд вважає можливим їх задовольнити та стягнути з обвинуваченого вищезазначені суми, про що не заперечував і сам обвинувачений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України по епізоду викрадення майна гр. ОСОБА_25, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 345 КК України та виправдати його в зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень за даними статтями.

Засудженому ОСОБА_2 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 60753,00 грн. та моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 45700,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати по справі за проведення судових товарознавчих експертиз № 142 від 05.10.2014 року в розмірі 491,40 грн., №3219 від 02.10.2014р. в розмірі 489,00 грн., № 3217 від 01.10.2014 року в розмірі 489,00 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Долю речових доказів по епізодам крадіжки у потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 вирішити під час розгляду кримінального провадження відносно особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

-кросівки фірми «Аdidas», чорно червоний рюкзак підозрюваного ОСОБА_2, які перебувають на зберіганні в камеру зберігання речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - передати обвинуваченому ОСОБА_2;

-металеву фомку у вигляді гвоздодера з резиновою ручкою, загальною довжиною 30 см., з двома зубцями в кінці по 1 см. кожен та з проміжною частиною близько 1 см., пластикову фішку таксиста жовтого кольору з магнітним кріпленням, дві пари робочих рукавичок чорного кольору в білу цяточку, які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - знищити;

- два фрагменти липкої стрічки зі слідами рукавички, два відрізки липкої стрічки зі слідами взуття, аркуш формату А 4, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки ВАЗ 21099, легковий седан-В, р.н. НОМЕР_4, номер шасі НОМЕР_15, білого кольору, 1997 р.в., дата реєстрації 28.11.2009р., який зареєстрований на ОСОБА_36, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_16, який зберігається на штраф майданчику Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - передати володільцеві;

-мобільний телефон марки «LD» ІМЕІ НОМЕР_5 без сім карти та карти пам'яті; золоту обручку 583 проби, вагою 10 гр., розмір 19; золоту обручку 583 проби, вагою 2 гр., розмір 18; золоту каблучку 583 проби з червоним рубіном овальної форми, вагою 10 гр., розмір 19. золоту каблучку у вигляді пера 585 проби, вагою 2 гр., розмір 20. золотий ланцюжок в вигляді дрібних плескатих кілець 583 проби, вагою 3 гр.; золоту каблучку 585 проби з двома простими камінцями білого кольору зверху, вагою 1,5 гр., розмір 16,5; золотий хрестик у вигляді образу «Ісуса Хреста» 585 проби, вагою 2 гр.; золоті сережки 583 проби, з червоним рубіном в середині - 2 шт., загальною вагою 3 гр.; срібний ланцюг тоненький вагою 2 гр.; срібну ладанку з написом «Наталія» вагою 2 гр.; срібне кільце з маленькими каменями вагою 2 гр.; срібний браслет розірваний вагою 3 гр.; срібне кільце з трьома полосами вагою 2,5 гр.; срібні сережки з каменем і білим золотом вагою 4 гр.; срібне кільце у вигляді листя вагою 3 гр.; срібне кільце з гострим краєм вагою 3 гр.; біжутерію - сережки з зеленим каменем вагою 3 гр.; срібний перстень з красним каменем вагою 3 гр.; біжутерію - 2 цепочки у вигляді зігнутих кілець загальною вагою 6 гр.; біжутерію - сережки та кільце з набору загальною вагою 6 гр.; чорну жіночу дубленку, коричневу чоловічу кожзам куртку, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 - залишити останній;

- золотий ланцюг 583 проби, плетіння в вигляді плетеного кільця приплюснутої форми, вагою 5 гр.; золотий кулончик в вигляді ікони 585 проби, вагою 1,5 гр.; шкіряні чоловічі чорні перчатки - 1 пару; рюкзак чорно синього кольору; накидку з рюкзака жовтого кольору; 2 дезодоранти, а саме: «Сіgаrеtо» та «Рlаtіnum»; чорну чоловічу бейсболу; муляж гранати Ф 1, - передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити останньому;

- золотий ланцюжок у вигляді маленьких циліндрів які з'єднанні між собою золотими кругами, 585 проби, вагою 3,9 гр.; золоту ладанку з гравірованим зображення «Божої матері», 585 проби, вагою 1 гр.; золоту підвіску у вигляд яблука, з білим золотом 583 проби, з трьома діамантами, вагою 2 гр.; золоту каблучку 585 проби, в середині якої мається діамант 1-кр57-0,09-4/5А, вагою 4,02 гр.; золотий хрестик без зображень, по бокам мається біле золото, в середині знаходиться діамант 1-кр57-0,09-4/5А, золото 585 проби, вагою 1,5 гр.; золотий пірсинг на пупок у вигляді сонця, 585 проби, на кінцях сонця маються камінці цирконію, вагою 2,13 гр.; сережки серебряні 916 проби з позолотою, у вигляді знаку оклику, 2 шт., загальною вагою 6 гр.; каблучку з серебра 916 проби з позолотою і жовтим каменем, вагою 4 гр.; чалму срібну з каменем цирконію вагою 7 гр.; срібне кільце з каменем цирконію вагою 4 гр.; срібні сережки у вигляді прямокутника вагою 2 гр.; срібні сережки з каменем цирконію вагою 4 гр.; праску «Zеlmmer»; 1 пляшку настойки 0,5 л.; значок нагрудний «Почесна грамота», передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити останній;

-надувний резиновий човен марки «ВRІG», в комплекті з двома веслами і насосом, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_25 - залишити останньому.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя О.Г. Попов

Судді О.А.Ткаченко

Т.О. Каращук