Ухвала суду № 72307797, 20.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3003/14-ц

Номер провадження 6/623/1/2018

УХВАЛА

іменем України

13 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі : головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю секретаря Ардашевої Я.В.,

представника Ізюмського МР ВДВС ГТУЮ у Харкіській області ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про відсрочку та розстрочку виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року № 623/3003/14-ц,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеною заявою і вказує, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення компенсації вартості частки у спільному майні з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля в сумі 64377,10 грн. та судові витрати у справі в сумі 2181, 27 грн.

Вказане рішення знаходиться на виконанні у відділі виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Зазначає, що стягувач ОСОБА_2 від прийняття участі у продажі автомобілю постійно ухиляється.

В зв’язку з тим, що він має єдине джерело доходів, а саме пенсію, яка у січні 2017 року складала 911, 98 грн., а з лютого 2017року – 1269, 18 грн., він не має коштів переоформити автомобіль на себе, продати його та сплатити кошти за рішенням суду стягувачеві.

Однак він добровільно, починаючи з 26.03.2016 року сплачує на користь ОСОБА_2 кошти на виконання рішення суду.

Просить відкласти провадження примусових виконавчих дій на виконання рішення суду від 05 жовтня 2015 року до вирішення питання в суді.

Зупинити вчинення виконавчих дій на виконання рішення суду від 05 жовтня 2015 року на період надання судом відстрочки та розстрочки.

Відстрочити примусове виконання рішення від 05 жовтня 2015 року

Розпочати добровільне виконання рішення від 05 жовтня 2015 року з 16.01.2017 року по 16.06.2017 року (включно) по 100 грн. щомісячно, з 16.07.2017 року по 16.12.2017 року(включно) по 200 грн. Щомісячно, потім по 1000-2000 грн. щомісячно з остаточним виконанням рішення суду до 30 липня 2018 року.

Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву, просив, враховуючи його майновий стан задовольнити його заяву, надавши можливість виконати рішення суду добровільно. Наполягав на тому, що стягувач ОСОБА_2 ухиляється від продажу автомобілю, а в нього немає коштів на переоформлення автомобіля на себе, згідно рішення суду, оскільки єдиним джерелом його доходів є пенсія. Крім того як тільки він переоформить автомобіль на своє ім’я ВДВС буде накладено на автомобіль арешт. Незважаючи на це він добровільно сплачує стягувачеві по 100 грн. щомісячно та вже сплатив 1000 грн., крім того 05 січня 2017 року він добровільно сплатив ОСОБА_2 2132,20 грн., а на грудень 2017 року він сплатив стягувачу 30077, 5 грн., залишилось сплатити 34 000 грн.

Представник стягувача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволенні заяви, посилаючись на те, що боржник ОСОБА_4 не навів виняткових обставин для відстрочки та розстрочки рішення суду, не вказав яким чином і з яких джерел він буде погашати борг, а його майновий стан.

Представник Ізюмського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 в судовому засіданні при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер АХ 2271ЕВ в сумі 64377,10 грн.

Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля Ford Mondeo, зареєстрованого 24.07.2013 року на ім’я ОСОБА_2 у ВРЕР ДАІ м. Ізюм, ГУМВС України в Харківській області.

Визнано за ОСОБА_4 право особистої власності на автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер АХ 2271ЕВ, 2001 року випуску, зареєстрованого 24.07.2013 року на ім’я ОСОБА_2 у ВРЕР ДАІ м. Ізюм, ГУМВС України в Харківській області.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі в сумі 2181,27 грн.

На виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження ВП № 50752385 та державним виконавцем проводяться виконавчі дії щодо виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Під відстрочкою виконання рішення розуміється перенесення строку його виконання на новий строк, визначений судом.

Розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Згідно з вимогами статей 12-13, 435 ЦПК саме заявники зобов’язані довести зазначений локальний предмет доказування та відповідно до ст. 435 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Посилання заявника ОСОБА_4 про ухилення стягувача ОСОБА_2 від продажу спірного автомобіля є безпідставним, оскільки рішенням суду припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля Ford Mondeo.

Вказане рішення суду набрало чинності 14 березня 2016 року.

За вказаним рішенням заявник набув право особистої власності на автомобіль, тобто набув право на майно, а стягувач ОСОБА_2 була позбавлена права власності на спільне майно, натомість мала отримати грошову компенсацію вартості такого майна.

Суд враховує, що скрутне матеріальне становище не завжди має характер особливих або виняткових обставин, оскільки заявник не надав доказів, які підтверджували б винятковість причин неможливості сплати коштів за цим рішенням суду, а скрутне матеріальне становище, зокрема, посилання заявника на дефіцит коштів на переоформлення автомобілю на своє ім’я та сплату компенсації вартості спільного майна, не є винятковою обставиною

Суд враховує, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Суд вирішуючи питання про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду, виходить із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, яке набрало чинності, вимог заявника ОСОБА_4 про сплату ним добровільно в рахунок виконання рішення суду з 16.01.2017 року по 16.12.2017 року (включно) по 100 грн. щомісячно, з 16.07.2017 року по 16.12.2017 року(включно) по 200 грн. щомісячно, потім по 1000 грн. з остаточним виконанням рішення до 30 липня 2018 року вважає що заява не підлягає задоволенню, оскільки направлена на ухилення від виконання рішення суду і не має конкретних джерел для виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 12-13, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_4 про відстрочку та розстрочку виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року № 623/3003/14-ц залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 20 лютого 2018 року.

Суддя: П. П. Винниченко