Рішення № 72307122, 19.02.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/17947/17

Пр. №2/521/1478/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Пасічник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Малиновський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту батьківства, виключення запису про батьківство та внесення змін до запису про батьківство,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 звернулася до суду із уточненим та доповненим в подальшому позовом до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Малиновський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Малиновський районний у м. Одесі ВДРАЦС ГТУЮ в Одеській області), про позбавлення батьківських прав та встановлення факту батьківства, посилаючись на те, що з 2009 року по червень 2014 рік її син - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від їх сумісного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у її сина та ОСОБА_4 народилась донька ОСОБА_3.

Зазначала, що після народження дитини її син, відповідачка та онучка почали жити разом із нею та її матір'ю - ОСОБА_7 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2002 року.

Стверджувала, що за час проживання однією сім'єю, її син та відповідачка вели спільне господарство і бюджет. В період вагітності відповідачки, ОСОБА_5 піклувався нею як чоловік, вони разом чекали народження доньки, після народження якої, ОСОБА_5 не тільки визнавав себе батьком дитини, а й дуже радів цьому, відвідував відповідачку в пологовому будинку, забрав її та доньку після виписки додому, піклувався за донькою.

09 серпня 2011 року, відповідачка зареєструвала народження доньки у Другому Малиновському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що у Книзі реєстрації народжень був зроблений актовий запис №673. Ім'я та по батькові дитини у Книзі реєстрації народжень було записано відповідачкою у відповідності до ч.1 ст.135 СК України, у зв'язку з чим, ОСОБА_4 отримувала на дитину допомогу як одинока мати.

Вказувала, що її син разом з відповідачкою планували пізніше оформити батьківство дитини, так як на час реєстрації народження доньки, батько дитини постійно був зайнятий на роботі і не міг разом прийти до органів державної реєстрації актів цивільного стану для написання відповідної заяви.

ІНФОРМАЦІЯ_3 її син ОСОБА_5 помер. При житті, ОСОБА_5 визнавав себе батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, збирався подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе її батьком. Однак, не встиг це зробити у зв'язку зі смертю.

Позивачка стверджувала, що після смерті сина, її невістка ОСОБА_4 деякий час продовжувала проживати з нею, її матір'ю та онучкою, втім, в жовтні 2015 року ОСОБА_4 повідомила, що їде на заробітки, зібрала свої речі та поїхала в невідомому напрямку. Після свого від'їзду ОСОБА_4 на зв'язок не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає, не приїжджає відвідувати доньку, жодної матеріальної допомоги не надає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Встановлення факту визнання ОСОБА_5 батьківства по відношенню малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідно позивачці для підтвердження родинних відносин з онукою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки дитина проживає разом з нею, знаходиться на її утриманні та вихованні.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2, відповідачка була позбавлена батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та позивачку було призначено опікуном малолітньої дитини.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 є біологічним батьком дитини, оскільки на час народження дитини, відповідачка у зареєстрованому шлюбі ні з ким не перебувала, а проживала з померлим, позивачка просила суд винести рішення, яким встановити факт того, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Одеси, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Одеси, громадянки України; Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис за №673 від 09 серпня 2011 року, складеного Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а саме виключити відомості про батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис за №673 від 09 серпня 2011 року,складеного Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області «ОСОБА_8, громадянин України», в графі «відомості про батька» зазначити: батько «ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець м. Одеса, Україна.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною та позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради про визнання батьківства, виключення з актового запису відомостей про батька дитини та внесення відомостей до актового запису про батька дитини були роз'єднані, та виділені в два окремих провадження (а.с.1).

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву про підтримання позовних вимог, просила суд їх задовольнити та слухати справу за її відсутності, не заперечувала проти розгляду справи в порядку заочного провадження у зв'язку з неявкою відповідачки (а.с.48).

Відповідачка в судове засіданні не з'явилася, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила (а.с. 75).

Представник органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с. 74).

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради, Малиновський районний у м. Одесі в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. До суду була направлена заява вказаного відділу про розгляд справи за відсутністю їх представника (а.с.33).

Представник Малиновського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с. 73).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, допитавши свідків, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 12, розділом третім Сімейного кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка є рідною матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 з жовтня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, відповідачкою у справі.

Встановлено, що у період спільного проживання з ОСОБА_5, відповідачка завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.13).

З змісту свідоцтва про народження дитини вбачається, що батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_8.

Судом встановлено, що 09 серпня 2011 року відповідачка зареєструвала народження доньки у Другому Малиновському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про що, у Книзі реєстрації народжень був зроблений актовий запис №673. Ім'я та по батькові дитини у Книзі реєстрації народжень було записано відповідачкою у відповідності до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується актовим записом про народження №673 від 09 серпня 2011 року (а.с. 55).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України для призначення допомоги від 09 серпня 2011 року, батько дитини ОСОБА_8, зазначений у свідоцтві про народження зі слів матері (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).

Встановлено, що після смерті ОСОБА_5, відповідачка ОСОБА_4 до жовтня 2015 року проживала та була зареєстрована разом з дитиною та позивачкою за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується атом та довідкою про склад сім'ї та реєстрації (а.с.17, 18).

Згідно висновку органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 30 жовтня 2017 року №2845/ 01-20 малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася без батьківського піклування, оскільки мати дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Дитина проживає з бабусею ОСОБА_2, яка її повністю утримує та матеріально забезпечує (а.с.22-24).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_2, відповідачка була позбавлена батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та позивачку було призначено опікуном малолітньої дитини (а.с. 68-72).

Вказаним рішенням було встановлено, що з жовтня 2015 року відповідачка ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, з дитиною не спілкується, від виховання доньки самоусунулась, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування доньки, станом здоров'я не цікавиться, не приділяє уваги розвитку особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей в найповнішому обсязі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, матеріальної допомоги не надає. Місце проживання відповідачки не відоме, що підтверджується висновком органу опіки та піклування від 30 жовтня 2017 року (а.с. 68-72).

Факт того, що ОСОБА_5 був батьком малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2017 року, висновком органу опіки та піклування, поясненнями свідків, а саме ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які в судовому засіданні підтвердили факт того, що померлий ОСОБА_5 при житті визнавав своє батьківство відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, піклувався про неї, матеріально утримував (а.с.22-24,36,37-38,39,40-41,42,43-44).

Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Статтею 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою собою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Приймаючи до уваги, що батьківство це факт походження дитини від певного чоловіка (батька) і в спірних правовідносинах є природнім, а не юридичним (на відміну від усиновлення), а тому виникає відносно дитини з моменту її народження, а судове рішення лише підтверджує даний факт для його юридичного оформлення.

Отже, суд вважає, щопозивачка обґрунтовано звернулася до суду з даним позовом, оскільки позовні вимоги відповідають інтересам дитини.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про встановлення факту батьківства підлягають задоволенню.

Згідно правової позиції у справі за № 6-617цс17 Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року, відповідно до статті 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

На підставі викладених норм сімейного права можна зробити наступні висновки. Законодавець у частині першій статті 20 СК України закріпив вичерпний перелік статей цього Кодексу і відповідно вимог, що випливають із сімейних відносин, до яких застосовується позовна давність. До цього переліку належить у відповідності до частини другої статті 129 СК України вимога про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком. Тому положення частини другої статті 129 СК України, яке є спеціальним, не може бути поширене на положення про визнання батьківства, передбачені у статті 128 СК України.

Судовий збір у справі становить 640,00 грн. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 128, 130 СК України, ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 223, 264, 280, 284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Малиновський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту батьківства, виключення запису про батьківство та внесення змін до запису про батьківство - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Одеси, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3, є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Одеси, громадянки України.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис за №673 від 09 серпня 2011 року, складеного Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції а саме виключити відомості про батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,актовий запис за №673 від 09 серпня 2011 року,складеного Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції «ОСОБА_8, громадянин України», в графі «відомості про батька» зазначити: батько «ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Одеса, громадянин України».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М.Сегеда