Вирок № 72306382, 20.02.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3996/17

Провадження № 1-кп/500/154/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Волкова Ю.Р.,

за участю: секретарів судового засідання Кріпакової К.Т., Яковенко І.А.,

учасники судового провадження:

прокурор Мерданський В.В.,

обвинувачені: ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисник адвокат Іосип Т.М.

провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160150000487, за обвинуваченням

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

08.12.2000 р. Ізмаїльським МС Одеської області, за ст. 140 ч. 1, 145 ч. 1, 42, 46-1 КК України 1960 р. з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

22.05.2001 р. Ізмаїльським МС Одеської області,за ст. 140 ч. 3, 140 ч. 2, 145 ч.1, 213 ч. 3, 42 КК України 1960 р.;

08.12.2005 р. Ізмаїльським МС Одеської області за ст. 186 ч. 2, 69 КК України;

30.03.2007 р. Ізмаїльським МС Одеської області, за ст. 289 ч.2, ст. 121 ч.2, 70 КК України;

14.03.2008 р. Ізмаїльським МС Одеської області, за ст. 289 ч. 2, ст. 121 ч.2, ст. 15, ст. 262 ч. 3, ст. 70 КК України, звільненого 25.10.2013 року за ст. 81 КК України умовно-достроково на 6 місяців;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Матроска Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2017 року біля 12 години ОСОБА_2, знаходячись у гостях у свого знайомого ОСОБА_1, де останній запропонував йому здійснити крадіжку бухти зі стальним листом, яку він помітив у городі домоволодіння, розташованому по АДРЕСА_3. На пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_2 погодився.

Далі, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи згідно раніше досягнутої домовленості, умисно, з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, 16 січня 2017 року біля 20 години прибули у АДРЕСА_3.

Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості, доводячи свій спільний злочинний умисел до логічного завершення, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли би помітити та перешкодити їх злочинному наміру, скерованому на таємне викрадення чужого майна, підійшли до дерев'яного паркану, який огороджує зазначене вище домоволодіння, та виламали дві дерев'яні дошки, в наслідок чого у паркані утворився отвір, через який вони проникли до подвір'я зазначеного вище домоволодіння.

Знаходячись на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_3 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, під парканом виявили та викрали бухту зі стальним листом, для виготовлення кілець для бочок, довжиною 45 м., шириною 50 мм., вагою 70 кілограм, вартістю 19 гривень за 1 кг., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1330 гривень.

В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 лютого 2017 року біля 17 години ОСОБА_2, знаходячись у гостях у ОСОБА_1, запропонував останньому здійснити крадіжку металевої арматури, яку він помітив у городі свого сусіда в АДРЕСА_4. На пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_1 погодився.

При цьому ОСОБА_2 з ОСОБА_1 розподілили між собою ролі, які вони повинні були виконувати під час вчинення крадіжки. Відповідно до яких, ОСОБА_1 повинен був чекати ОСОБА_2 біля зазначеного будинку, поки він буде вчиняти крадіжку, а також попередити його у разі появлення господаря домоволодіння, а ОСОБА_2 у свою чергу повинен був проникнути до подвір'я домоволодіння та викрасти майно.

Далі, ОСОБА_1, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, разом з ОСОБА_2, діючи згідно раніше досягнутої домовленості та розподілених ролей, умисно, з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, 21 лютого 2017 року біля 20 години прибули у АДРЕСА_4.

Після чого ОСОБА_2, діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості та розподілених ролей, доводячи свій спільний злочинний умисел до логічного завершення, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли би помітити та перешкодити їх злочинному наміру, скерованому на таємне викрадення чужого майна, підійшов до паркану, який огороджує зазначене вище домоволодіння, перестрибнув через нього, в наслідок чого проник до подвір'я, зазначеного вище домоволодіння, де виявив та таємно викрав 120 штук металевих арматур, діаметром 12 мм. та довжиною 2 метри кожна, вартістю 14 гривень 95 копійок за 1 погонний метр, які під час викрадення передав через паркан ОСОБА_1, після чого переліз назад через паркан, й разом з останнім з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 3588 гривень.

16 квітня 2017 року біля 18:00 годин ОСОБА_1, діючи умисно, повторно з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, заздалегідь приготувавшись до вчинення злочину, а саме взявши з собою плоскогубці та велосипед марки «Україна», знаходячись в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Локомотивна навпроти будинку № 9, переконавшись у відсутності сторонніх людей, які могли би помітити та перешкодити його злочинному наміру, скерованому на таємне викрадення чужого майна, підійшов до залізобетонного стовпу, який розташований навпроти зазначеного вище домоволодіння, де шляхом вільного доступу до повітряної лінії телефонного зв'язку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Одеської філії, РТЦ № 616, у м. Ізмаїл, за допомогою раніше приготованих плоскогубців, зрізав фрагмент низко звисаючого кабелю телефонного зв'язку марки ТПП 10*2*0.4.10

Далі, ОСОБА_1 діючи умисно, з метою доведення до логічного завершення свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, відійшов від залізобетонного стовпу біля якого він зрізав фрагмент кабелю, та почав змотувати його на руку, дроблячи на відрізки, у цей час до нього підійшов працівник Ізмаїльського відділення поліції, який затримав його на місці вчинення злочину.

В наслідок чого ОСОБА_1 своїми умисними злочинними діями, здійснив крадіжку фрагменту кабелю телефонного зв'язку марки ТПП 10*2*0.4, довжиною 30 метрів, чим спричинив Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» Одеської філії, РТЦ № 616, у м. Ізмаїл, матеріальну шкоду на загальну суму 352 гривні 89 копійки.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що злочини скоїв як сам, так і разом з ОСОБА_2 за описаних вище обставин. Він повністю згоден з обставинами, які викладені в обвинувальному акті, згоден з об'ємом та вартістю викраденого майна.

В судовому засіданні він пояснив, що 15 січня 2017 року, знаходячись у гостях у свого знайомого ОСОБА_2 запропонував йому здійснити крадіжку бухти зі стальним листом, яку він помітив у городі домоволодіння, розташованому по АДРЕСА_3. На його пропозицію ОСОБА_2 погодився. Далі, він разом з ОСОБА_2 16 січня 2017 року біля 20 години прибули у АДРЕСА_3. Після чого він з ОСОБА_2 підійшли до дерев'яного паркану, який огороджує зазначене вище домоволодіння, та виламали дві дерев'яні дошки, в наслідок чого у паркані утворився отвір, через який вони проникли до подвір'я. Знаходячись на подвір'ї під парканом виявили та викрали бухту зі стальним листом, для виготовлення кілець для бочок, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд. 20 лютого 2017 року біля 17 години він, знаходячись у гостях у ОСОБА_2, запропонував останньому здійснити крадіжку металевої арматури, яку він помітив у городі свого сусіда в АДРЕСА_4, на що ОСОБА_2 погодився. 21 лютого 2017 року біля 20 години вони прибули у АДРЕСА_4. Після чого він підійшов до паркану, який огороджує зазначене вище домоволодіння, перестрибнув через нього, в наслідок чого проник до подвір'я, зазначеного вище домоволодіння, де виявив та таємно викрав 120 штук металевих арматур, діаметром 12 мм. та довжиною 2 метри кожна, вартістю 14 гривень 95 копійок за 1 погонний метр, передав через паркан ОСОБА_2, після чого переліз назад через паркан, й разом з останнім з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. 16 квітня 2017 року біля 18:00 годин він взявши з собою плоскогубці та велосипед марки «Україна», знаходячись в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Локомотивна навпроти будинку № 9, підійшов до залізобетонного стовпу, за допомогою раніше приготованих плоскогубців, зрізав фрагмент кабелю телефонного, відійшов від залізобетонного стовпу біля якого він зрізав фрагмент кабелю, та почав змотувати його на руку, дроблячи на відрізки, у цей час до нього підійшов працівник Ізмаїльського відділення поліції, який затримав його на місці вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і пояснив, що злочини скоїв як сам, так і разом з ОСОБА_1 за описаних вище обставин. Він повністю згоден з обставинами, які викладені в обвинувальному акті, згоден з об'ємом та вартістю викраденого майна.

В судовому засіданні він пояснив, що 15 січня 2017 року до нього прийшов ОСОБА_1, запропонував йому здійснити крадіжку бухти зі стальним листом, яку він помітив у городі домоволодіння, розташованому по АДРЕСА_3. На його пропозицію він погодився. Далі, віно разом 16 січня 2017 року біля 20 години прибули у АДРЕСА_3. Після чого він з ОСОБА_1 підійшли до дерев'яного паркану, який огороджує зазначене вище домоволодіння, та виламали дві дерев'яні дошки, в наслідок чого у паркані утворився отвір, через який вони проникли до подвір'я. Знаходячись на подвір'ї під парканом виявили та викрали бухту зі стальним листом, для виготовлення кілець для бочок, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд. 20 лютого 2017 року біля 17 години він ОСОБА_1, знаходячись у гостях у нього в гостях запропонував здійснити крадіжку металевої арматури, яку він помітив у городі свого сусіда в АДРЕСА_4, на що він погодився. 21 лютого 2017 року біля 20 години вони прибули у АДРЕСА_4. Після чого ОСОБА_1 підійшов до паркану, який огороджує зазначене вище домоволодіння, перестрибнув через нього, в наслідок чого проник до подвір'я, зазначеного вище домоволодіння, де виявив та таємно викрав 120 штук металевих арматур, діаметром 12 мм. та довжиною 2 метри кожна, вартістю 14 гривень 95 копійок за 1 погонний метр, передав через паркан йому, після чого вони з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Окрім визнання обвинуваченими своєї провини її винність підтверджується наступним дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином. Від потерпілих до суду надійшла заява, якою вони просять здійснити судовий розгляд за їх відсутності, претензій до обвинувачених не мають. Цивільні позові від потерпілих не надходили. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без їх участі.

Протоколом огляду місця події від 22 лютого 2017 року.

Протоколом огляду місця події від 16 квітня 2017 року.

Протоколом огляду місця події від 18 квітня 2017 року.

Довідками про вартість викраденого майна.

Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 27 червня 2017 року, з якого вбачається, що останній пояснив та показав за яких обставин він скоїв злочини.

Протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 27 червня 2017 року, з якого вбачається, що останній пояснив та показав за яких обставин він скоїв злочини.

Протоколами огляду предметів від 29 червня 2017 року, з яких вбачається, що оглянутий велосипед, плоскогубці та фрагменти кабелю.

Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.ст. 15 ч. 2 - 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, оскільки ОСОБА_1 вчинив:

●закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (крадіжка) - злочин, передбачений ст. 15 ч. 2 - 185 ч. 2 КК України,

● таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше сховище, вчинене повторно, тобто крадіжку - злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше сховище, вчинене повторно, тобто крадіжку - злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчинених злочинів, роль і участь кожного з обвинувачених в їх здійсненні, дані, які характеризують особу обвинувачених, висновок органу пробації, обставини, які обтяжують і пом'якшувальні покарання.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинувачених, судом встановлено не було.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинувачених, суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченими, щире розкаяння в скоєнні злочину, сприяння в його розкритті, повне відшкодування матеріального збитку., явку з повинною.

Обставин, які б згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого (обвинувачених) (обвинуваченої), судом встановлено не було.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинувачених, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробувальним терміном.

Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст. 15 ч. 2 - 185 ч. 2, 185 ч. 3 і призначити йому покарання:

●за с ст. 15 ч. 2 - 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки,

●за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити шляхом часткового складання призначених покарань і остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирати.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши випробувальний термін два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши випробувальний термін один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 періодично являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у справі, на які накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 29 червня 2017 року - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя