Ухвала суду № 72306194, 20.02.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5065/17

кримінальне провадження

№1-кп/489/208/18

УХВАЛА

Іменем України

20 лютого 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1, 1998 року 03 місяця 07 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_2, 1994 року 06 місяця 12 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, 1-й мікрорайон, 30, кв. 7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора Процюка А.О.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9

встановив:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.12.2017 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою, який спливає 26.02.2018.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів так як ризики переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду і вчинення ним інших кримінальних правопорушень не зменшилися, проти чого обвинувачений та його захисник заперечували, вказуючи на недоведеність ризиків, та просили застосувати більш м’який запобіжний захід.

У обґрунтування клопотання прокурором вказано, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Він може переховуватися від суду або не являтися на виклики суду, так як постійного місця проживання в місті Миколаєві не має. Також немає міцних соціальних та родинних зав’язків, офіційно не працює, а в місто Миколаїв приїхав переслідуючи мету незаконного збагачення у спосіб заволодіння грошовими коштами громадян шахрайським шляхом. Знаходячись в м.Миколаїві вчинив більше 39 злочинів, що підтверджується вилученими в ході обшуку договорами про надання послуг по підбору, замовлення та доставки побутової техніки, актами прийому передачі та товарними чеками. Це вказує на умисні протиправні дії ОСОБА_2, який мав намір продовжити вчиняти нові злочини на території м.Одеси, де 16.09.2017 і був затриманий.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не відпали.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, в пункті 103 справи «ОСОБА_10 проти України» (заява № 50264/08) Європейський суд з прав людини вказав, що тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що він є виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі заходи, було розглянуто і визнано недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, що можуть вимагати того тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідність позбавлення волі національному законодавству є недостатньою умовою; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Залишається ризик переховування обвинуваченого від суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні ряду епізодів корисливого злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, міцних соціальних зв’язків немає, проживає в Харківській області та не має постійного місця проживання в місті Миколаєві, а в ході досудового розслідування оголошувався в розшук.

За таких обставин, є доведеним наявність вказаного ризику, і те, що йому неможливо запобігти при вжитті більш м’яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень то такий ризик за час знадходження кримінального провадження в суді зменшився, а тому відсутні підстави вважати, що він має місце на теперішній час. Такого висновку суд дійшов в ухвалі від 29.12.2017.

З огляду на наведене, клопотання захисника та обвинуваченого про застосування більш м’якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів – до 20 квітня 2018 року (включно).

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про застосування більш м’якого запобіжного заходу – відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Коваленко