Рішення № 72305394, 06.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7799/17

пр.№ 2-а/464/13/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Бучин Андрія Ігоровича, Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код юридичної особи 41239834, місце знаходження: м.Львів, вул.Перфецького, буд.19) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бучин А.І. та скасувати постанову серії БР № 425931 від 02 листопада 2017 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 05 листопада 2017 року інспектором патрульної поліції винесена постанова про накладення на неї стягнення в розмірі 1 700 грн. за порушення вимог п.8.5.1 ПДР України, а саме невиконання вимог дорожньої розмітки 1.30, що позначає місця стоянки автомобілів, які перевозять інвалідів. Дану постанову вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Припаркувавши свій автомобіль НОМЕР_1, біля супермаркету «ВАМ», що по вул.Б.Хмельницького, 214 у м.Львові, до неї підійшов інспектор та вказав на дане порушення, однак розмітка була стертою та не відповідала діючим стандартам України, що регламентують нанесення та експлуатацію дорожньої розмітки, а тому при паркуванні авто вказану розмітку вона не побачила. Не взявши її пояснення до уваги, інспектор склав постанову із накладенням штрафу в розмірі 1 700 грн. Вказану постанову вона оскаржувала начальнику Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, однак в задоволенні такої було відмовлено. На підставі наведеного, просить позов задовольнити.

02.02.2018 р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких ОСОБА_1 зазначає, що згідно вимог ДСТУ 2587:2010 видимість дорожньої розмітки наведена в п.5.2.8: Білизна розмітки повинна бути не менше, ніж 0,6 на дорожніх покриттях з чорними в'яжучими і не менше, ніж 0,7 на цементобетонних покриттях згідно Державних будівельних норм України. Як видно з фото від 05.11.2017 р., покриття у м. Львові по вул. Б.Хмельницького, 214 - цементобетонна бруківка, отже, щоб видимість була забезпечена, розмітка не повинна бути стерта, більше, ніж 30%. Враховуючи той факт, що у відповіді на запит, зазначено Управлінням патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, що буде скеровано вимогу щодо поновлення дорожньої розмітки на вказаній території, ними фактично визнано погану видимості такої.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, звернулась в суд із заявою, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач інспектор Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Бучин А.І. в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому згідно із вимогами ч.1 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу по суті у його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

05 листопада 2017 р. інспектором УПП у м. Львові ДПП Бучин А.І. винесено постанову серії БР №425931, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 05.11.2017 р. о 14.50 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконала вимог дорожньої розмітки 1.30, що позначає місця стоянки автомобілів, які перевозять інвалідів, чим порушила п.8.5.1 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції та представником Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, а також не спростовано доводів, на які вона посилається у адміністративному позові та додаткових поясненнях.

Згідно зі ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії БР №425931 від 05.11.2017 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Бучин Андрія Ігоровича, Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код юридичної особи 41239834, місце знаходження: м.Львів, вул. Перфецького, буд.19) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №425931 від 05.11.2017 року, винесену відносно ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за ч. 5 ст.122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Теслюк Д.Ю.