Рішення № 72305169, 05.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6905/17

пр.№ 2-а/464/12/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2018 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Бучацького відділення поліції Теребовлянського відділу поліції в Тернопільській області (м.Бучач, вул.Міцкевича, 6) Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108720, м.Тернопіль, вул.Валова,11) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії БР № 812527 від 03 жовтня 2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 03 жовтня 2017 року інспектором патрульної поліції Бучацького відділення поліції Теребовлянського відділу поліції в Тернопільській області винесена постанова про накладення на нього стягнення в розмірі 425 грн. за порушення вимог п.9.8 ПДР України, а саме рух транспортним засобом поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар. Дану постанову вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Дорогою із села Жизномир до місця, де його було зупинено інспектором, не було жодного вказівника про те, що межі села Жизномир вже закінчились, або почалась заміська дорога, тому у нього не було підстав для увімкнення ближнього світла фар. Вказані пояснення інспектор патрульної поліції не взяв до уваги та склав постанову відносно нього із накладенням адміністративного стягнення. Окрім цього, у адміністративному позові вказав на інші порушення, допущені інспектором під час складання постанови про адміністративне правопорушення.

12.01.2018 р. від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись на те, що твердження позивача про те, що його було зупинено в межах населеного пункту, оскільки з села Жизномир до місця, де його зупинив інспектор, не було жодного вказівника про те, що межі села Жизномир вже закінчились, або почалась заміська дорога, не може братись до уваги, оскільки Розділ 5 додатка 1 ПДР чітко передбачає, що знаки 5.45 і 5.46 (тобто «білі» знаки «початок населеного пункту» і «кінець населеного пункту») повинні встановлюватися «на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги». Та ж сама вимога міститься і в стандартах, що регулюють установку дорожніх знаків. Ділянка дороги, де було зупинено позивача, не є забудованою, а тому не підпадає під визначення населеного пункту, дане п.1.10 ПДР. Тому відсутність знаку 5.45 чи 5.46 в даному випадку відповідає вимогам підрозділу 5 розділу 33 ПДР і стандартів, відповідно до яких він повинен бути встановлений на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Також зазначає, що при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності, не заявляв жодних клопотань та не давав пояснень по факту скоєння адміністративного правопорушення. З врахуванням вищенаведеного, вважає, що дії інспектора щодо винесення оскаржуваної постанови були правомірними, постанова винесена у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно, позов до задоволення не підлягає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, звернувся в суд із заявою, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Бучацького відділення поліції Теребовлянського відділу поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився. 18.12.2017 р. на адресу суду надійшла заява начальника вказаного відділення, в якій просить розглядати справу у відсутності представника.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився. 23.01.2018 р. на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

03 жовтня 2017 р. інспектором Бучацького ВП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову серії БР №812527, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З даної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 03.10.2017 р. близько 14.30 год., рухався на автомобілі марки «Jeep Cherokee» на автодорозі Бучач-Возилів без включеного ближнього світла, чим порушив п.9.8. ПДР України (а.с.4).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Представниками відповідачів не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. В оскаржуваній постанові серії БР №812527 від 03.10.2017 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії БР №812527 від 03.10.2017 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Бучацького відділення поліції Теребовлянського відділу поліції в Тернопільській області (м.Бучач, вул.Міцкевича, 6) Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108720, м.Тернопіль, вул.Валова,11) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №812527 від 03.10.2017 року, винесену відносно ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за ч. 2 ст.122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Теслюк Д.Ю.