Рішення № 72304918, 16.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7587/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (80100, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, серія, номер паспорту, РНОКПП суду невідомі), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської митниці ДФС (79000, м.Львів, вул. Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) про скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

1.Постанову в справі про порушення митних правил № 4419/20900/17 від 30 жовтня 2017 року заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича в частині притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил , передбачених ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , на суму 8500 ( вісім тисяч п'ятсот) гривень визнати неправомірною та скасувати.

2.Зобов'язати заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича, Львівську митницю ДФС надати суду для ознайомлення документацію ( письмові докази , відеозйомку про факт перетину кордону ) , про підтвердження права власності позивача та права користування, володіння даним автомобілем, та підтвердження що саме позивачем здійснено перетин кордону на даному автомобілі, так як у позивача є труднощі надання таких доказів суду по причині обмеження доступу до службової та конфіденційної інформації.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.10.2017 р. заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Ярославом Ігоровичем була винесена постанова №4419/20900/17 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , на суму 8500 грн. Відповідно до постанови позивач 23.02.2017 року о 02:06 прямував у приватну поїздку з республіки Польща до України через м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС автомобілем марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN НОМЕР_2, країна реєстрації Республіка Польща , смугою спрощеного митного контролю « зелений коридор» в митному режимі «транзит». А саме пропуск ввезеного 23.02.2017 року вищевказаного автомобіля було здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі « транзит», на строк , передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту -10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність АСМО « Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення за межі митної території України вказаного автомобіля, станом на 29.08.2017 р.

Зазначає, що до даного автомобіля, а тим більше перевезення його через кордон позивач жодного відношення не має, даний автомобіль не купляв, не переганяв через кордон , не керував автомобілем і жодних документів що стосуються придбання автомобіля та переїзду ним через кордон особисто не підписував. 23.02.2017 р. о 02:06 год. дійсно перетинав кордон України, але лише в якості пасажира, за кермом даного автомобіля був ОСОБА_5 До вищезазначеного автомобіля жодного відношення не має і тому не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону, що виключає його адміністративну відповідальність за це.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовну вимогу щодо скасування постанови про порушення митних правил підтримали та просили таку задовольнити. Надали пояснення, аналогічним у викладеному позові. Решту позовних вимог просили не розглядати.

Відповідач заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромний Я.І. в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердження про направлення на офіційну електронну скриньку відповідача судової повістки. Письмові пояснення, заперечення, відзив на позов від відповідача до суду не поступали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської митниці ДФС в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердження про направлення на офіційну електронну скриньку відповідача судової повістки. В матеріалах справи містяться письмові заперечення, в яких зазначено, що митним органом постанова про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є правомірною, оскільки позивачем порушено ч. 3 ст. 470 МК України.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність позов задовольнити частково.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромний Я.І. в судове засідання не прибув, відзиву на позов чи письмових заперечень суду не надав. В матеріалах справи міститься письмове заперечення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Львівської митниці ДФС, а тому суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Судом встановлено, що постановою у справі про порушення митних правил №4419/20900/17 від 30.10.2017 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Відповідно до постанови 23.02.2017 року о 02:06 ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку з республіки Польща до України через м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС автомобілем марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN НОМЕР_2, країна реєстрації Республіка Польща, смугою спрощеного митного контролю « Зелений коридор» в митному режимі «Транзит». 29.08.2017 р. ОСОБА_1 прибув на митний пост «Угринів» ЛМ ДФС у відповідності до листа-виклику Львівської митниці ДФС №5889/10/13-70/76/76 від 18.08.2017 р. Одночасно було встановлено відсутність АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення за межі митної території України вказаного автомобіля, станом на 29.08.2017 р.

Частиною 1 ст.381 МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові у справі про порушення митних правил №4419/20900/17 від 30.10.2017 р. зазначено, що «пропуск ввезеного 23.02.2017 року ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN НОМЕР_2, країна реєстрації Республіка Польща, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі « транзит» , на строк , передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту -10 діб ( у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб ).»

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_1, наданих 29.08.2017 року в.о. начальника ЛМ ДФС ОСОБА_6, позивач повідомляв, що при оформленні документів не був присутнім, на паспортному контролі з автомобіля не виходив, водій автомобіля зібрав паспорти і поніс на перевірку. Жодного автомобіля на іноземній реєстрації у позивача не було, де знаходиться зазначений в протоколі автомобіль позивачу невідомо.

У постанові у справі про порушення митних правил №4419/20900/17 від 30.10.2017 р. відповідачем жодним чином не враховано, не спростовано та не оцінено органом митниці надані позивачем письмові пояснення.

Відповідно до інформації про факти перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаціно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон (системи «Аркан»), 23.02.2017 року на легковому автомобілі марки «Опель» реєстраційний номер НОМЕР_3 державний кордон перетнули ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_1

Відповідно до копії витягу з ЄРДР, 14.11.2017 року за №12017140310000822 внесено відомості на підставі наданої 13.11.2017 року в Сокальське ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області заяви ОСОБА_1 про те, що 23.02.2017 р. під час перетину ним кордону в пункті пропуску «Угринів», що в с. Угринів Сокальського району, невідома особа підробила документи для митного оформлення транспортного засобу, а саме автомобіля марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3 на ім'я заявника.

Згідно з копією протоколу допиту потерпілого від 16.11.2017 року в межах кримінального провадження №12017140310000822 ОСОБА_1 надавав слідчому пояснення з приводу вищезазначених обставин.

У письмових запереченнях Львівська митниця ДФС України посилається на видрук із єдиної автоматизованої інформаційної системи Департаменту митної справи ДФС України, згідно з якою транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ T270CDI» реєстраційний номер НОМЕР_4 ввіз на митну територію України через міжнародний пункт пропуску «Угринів» ЛМ ДФС саме ОСОБА_1, тобто посилається на перевезення через митний кордон України зовсім іншого автомобіля.

Згідно наданих Львівською митницею ДФС України електронного журналу пасажирського ПП та даних диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, 23.02.2017 р. автомобіль марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3 через митний кордон України переміщав ОСОБА_8, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до копії паспорта позивача серії КС №448804, виданого 30.11.2005 року Червоноградським МВ УМВС України у Львівській області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Тобто, у електронному журналі пасажирського ПП, даних диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску зазначено зовсім іншу особу (не співпадає по-батькові) та іншу адресу проживання особи правопорушника, відмінні від даних позивача по справі ОСОБА_1.

Крім цього, у межах розслідування кримінального провадження №12017140310000822 листом ст. слідчого СВ Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Андрієцької Г.Й. повідомлено, що «…встановити місцезнаходження автомобіля марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3 не представилось можливим, так як слідством було встановлено, що після перетину кордону ОСОБА_5 залишив вказаний автомобіль на одній з АЗС м. Червоноград Львівської області згідно домовленості із замовником». Тобто, даний лист також підтверджує те, що автомобіль марки «OPEL VEKTRA» реєстраційний номер НОМЕР_3 перевозив ОСОБА_5

Відповідачем не надано доказів того, що саме ОСОБА_1 переміщував через державний кордон України вищезазначений автомобіль, відтак відсутні докази на підтвердження обов'язку останнього вивезення даного транспортного засобу із митної території України.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Суд враховує, що представником відповідача не представлено належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України. Відповідач не виконав обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення. Надані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Львівською митницею ДФС докази на обґрунтування правомірності винесення постанови свідчать про вчинення зазначених порушень іншою особою, а не позивачем ОСОБА_1. Тому суд вважає позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Я.І., Львівську митницю ДФС вчинити певні дії - суд вважає за необхідне у відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України залишити дану позовну вимогу без розгляду так як позивач та його представник просили суд таку не розглядати.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Тому сплачений ОСОБА_1 судовий збір підлягає поверненню останньому.

Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 240, 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (80100, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, серія, номер паспорту, РНОКПП суду невідомі), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської митниці ДФС (79000, м.Львів, вул. Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875) про скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №4419/20900/17 від 30.10.2017 р. і закрити цю справу про адміністративне правопорушення.

Позовну вимогу ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Скоромного Ярослава Ігоровича, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської митниці ДФС про зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 грн., а судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.