Постанова № 72304622, 24.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/1204/13-ц Номер провадження 22-ц/786/145/18Головуючий у 1-й інстанції Горулько О. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року

по справі за поданням державного виконавця - начальника Решетилівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Кошкалди С.В. про тимчасове обмеження права на виїзд з України боржника-фізичної особи ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2017 року начальник Решетилівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Кошкалда С.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов'язань, покладених на неї згідно виконавчого провадження № 46914683 з примусового виконання виконавчого листа № 2/546/46/14, виданого 13.03.2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 117171,70 грн.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року подання державного виконавця було задоволено.

Встановлено тимчасове обмеження права на виїзд з України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника-фізичної особи ОСОБА_2 до виконання зобов'язання за рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22.02.2015 року про стягнення з неї на користь ОСОБА_4 грошової компенсації різниці вартості спільного майна в сумі 117171,70 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування вказаного судового рішення та відмову у задоволенні подання про обмеження її у праві виїзду за межі України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні подання державного виконавця, виходячи з таких підстав.

У відповідності до положень п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р. справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

По справі встановлено, що з 18 березня 2015 року на виконанні в Решетилівському РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 46914683 з примусового виконання виконавчого листа № 2/546/46/14, виданого 13.03.2015 року Решетилівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 117171,70 грн.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що остання протягом тривалого часу ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду, не вчиняє достатніх дій, направлених на погашення боргу.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає нормам матеріального та процесуального права, що регулюють вирішення спірного питання.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

За правилами ст. 377-1 ЦПК України у редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України«Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що необхідною умовою для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, коли боржник має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте. належних та допустимих доказів того, що боржник ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання судового рішення матеріали справи не містять.

Натомість з квитанцій, які надані боржником, вбачається, що нею щомісячно здійснюються платежі у погашення заборгованості за судовим рішенням на депозитний рахунок Решетилівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, що спростовує доводи державного виконавця про підстави обмеження ОСОБА_2 у здійсненні права на виїзд за межі України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України .

Оскільки державним виконавцем не доведено, а судом не встановлено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити з цього питання нове судове рішення.

У задоволенні подання державного виконавця - начальника Решетилівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Кошкалди С.В. про тимчасове обмеження права на виїзд з України боржника - фізичної особи ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ О.О. Панченко

О.В. Прядкіна

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО.

Суддя С.Б. Бутенко