Постанова № 72304598, 19.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1/18 Номер провадження 22-ц/786/548/18Головуючий у 1-й інстанції Ланна Я.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2018 року (час постановлення ухвали невідомий; дата виготовлення повного тексту судового рішення - 03 січня 2018 року) про забезпечення позову та ухвалу цього ж суду від 05 січня 2018 року (час постановлення ухвали невідомий; дата виготовлення повного тексту судового рішення - 05 січня 2018 року) про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, усунення права на спадкування за законом, зміну черговості одержання права на спадкування за законом, третя особа: Чутівська державна нотаріальна контора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_7, представника ОСОБА_4, про забезпечення позову. Заборонено державному нотаріусу Чутівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 видавати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 у спадковій справі № 22/2017 до набрання законної сили рішенням суду у справі №550/1/10, провадження № 2/550/57/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа: Чутівська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, усунення права на спадкування за законом, зміну черговості одержання права на спадкування за законом. Допущено ухвалу до негайного виконання (а.с.42-43).

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №550/1/18 (провадження №2/550/57/18) за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа: Чутівська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, усунення права на спадкування за законом, зміну черговості одержання права на спадкування за законом. Призначено підготовче судове засідання (а.с.47-48).

В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_2, представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2018 року про забезпечення позову та ухвалу судді цього ж суду від 05 січня 2018 року про відкриття провадження у справі та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову та направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг вказує, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали про забезпечення позову не залучив до участі у справі ОСОБА_3, не встановив наявність спадкоємця ОСОБА_10 та безпідставно встановив наявність спору між сторонами, предметом якого є усунення ОСОБА_10 від права на спадкування за законом, а під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі суддя суду першої інстанції не встановив місцезнаходження майна ОСОБА_6 чи останнє відоме зареєстроване її місце проживання або перебування чи постійне її заняття (роботи).

У відзиві на апеляційні скарги адвокат ОСОБА_7, представник ОСОБА_4, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, посилаючись на необґрунтованість їхніх доводів. Щодо вжитих заходів забезпечення позову стверджується, що вони очевидно не є тотожними змісту позовних вимог, а вжиті судом заходи забезпечення є цілком співмірними заявленим вимогам та забезпечать ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову.

У прізвищі відповідачки була допущена помилка, яка виправлена шляхом подання суду уточненої позовної заяви, у зв'язку з чим твердження відповідачки про незалучення її до участі у справі є безпідставними.

Відносно тверджень про порушення правил територіальної підсудності зазначається, що позовна заяви подана у відповідності до вимог ч.9 ст.28 ЦПК України, тобто з останнім відомим місцем реєстрації відповідачки.

Суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно до п.2 та п.5 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, а також скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2018 року ОСОБА_7, представник ОСОБА_4, звернулась до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_10 про встановлення юридичного факту, усунення від права на спадкування, зміну черговості одержання права на спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог стверджувалося, що позивачка є рідною тіткою ОСОБА_9. Відповідачка є рідною донькою ОСОБА_9, тобто спадкоємцем першої черги. Останні роки життя ОСОБА_9, зважаючи на його безпорадний стан (він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС), проживав постійно із позивачкою у її садибі, вона його доглядала та утримувала у межах своїх можливостей, тоді як відповідачка, його донька, не дивлячись на її можливості, не спілкувалася з ним взагалі, будь-якої допомоги не надавала. ОСОБА_9 помер 24 жовтня 2016 року, заповіту на випадок смерті не залишив.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_9, встановивши, що вони є рідними тіткою і племінником, усунути ОСОБА_6 від права на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 та змінити черговість одержання права на спадкування після померлого та надати ОСОБА_4 право на прийняття спадщини разом із спадкоємцями першої черги (а.с.3-8).

Також, у січні 2018 року ОСОБА_7, представник ОСОБА_4, звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, просила забезпечити позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 шляхом встановлення заборони державному нотаріусу Чутівської державної нотаріальної контори Полтавської області ОСОБА_8 видавати свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 по спадковій справі № 22/2017 до набранням законної сили рішенням по даній справі, обґрунтовуючи свою заяву тим, що невжиття такого способу забезпечення позову істотно ускладнить та унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову та позбавить позивача на ефективний захист свого права. (а.с.35-37).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2018 року про забезпечення позову, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Задовольняючи заяву ОСОБА_7, представника ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір, предметом якого є усунення відповідача ОСОБА_6 від права на спадкування, тому існує ризик невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, в разі коли відповідачу буде видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9 і захід забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, є адекватним змісту позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить реальне виконання судового рішення.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який отримав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про нотаріат» з метою захисту майнових прав та законних інтересів спадкоємця, якщо нотаріусу невідомо про факт наявності інших спадкоємців або про їх місцезнаходження чи місце роботи, нотаріус має право здійснити будь-які заходи щодо їх розшуку, а саме всебічно посприяти у проведенні всіх належних процедур, щодо оформлення спадкових прав на ім'я належних спадкоємців.

Згідно п. 4.14. Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

П. 4.13. Порядку визначає, що видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Таким чином, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вже визначено, що нотаріуси відкладають видачу свідоцтва про право на спадщину в разі виникнення судового спору між спадкоємцями.

У зв'язку з наведеним судове рішення про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу вчиняти нотаріальну з видачі свідоцтва про право на спадщину є дублюванням повноважень нотаріуса та, певною мірою, втручанням у його діяльність.

З огляду на встановлене апеляційним судом слід дійти висновку, що ухвала Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2018 року не є співмірною із заявленими вимогами та суперечить закону, у зв'язку з чим її слід скасувати і постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_7, представника ОСОБА_4, про забезпечення позову.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Згідно ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст..151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову (а.с.35-36), вона не відповідає вимогам ст..151 ЦПК України, а саме не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, отже суд першої інстанції мав повернути заяву заявнику у відповідності до ч.9 ст.153 ЦПК України.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року про відкриття провадження, апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи- відповідача.

При вирішенні питання про відкриття провадження суддя суду першої інстанції виходив з того, що останнім відомим місцем проживання відповідачки у с.Филенки, яке територіально відноситься до юрисдикції Чутівського районного суду Полтавської області.

Після надходження позову до суду на виконання вказаної норми Закону, судом першої інстанції 03.01.2018 року направлено запит до Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_6 (а.с.44) і 04.01.2018 року орган державної влади надав відповідь, що ОСОБА_6 на території сільської ради не зареєстрована (а.с.46).

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що матеріали справи містять повідомлення державної нотаріальної контори Полтавської області від 12.09.2017 року за № 02-14/1018, де вказано, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 в Чутівській ДНК заведена справа за № 22/2017 за заявою від 16.02.2017 року ОСОБА_4 і заявою від 22.03.2017 року ОСОБА_3, інших заяв про прийняття та відмову від спадщини не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.12).

Перевіряючи зареєстроване місце проживання відповідача, суд першої інстанції мав би звернути увагу на помилку, допущену у прізвищі відповідача - «ОСОБА_6.» замість «ОСОБА_3.».

Згідно ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідомі, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання або перебування.

За змістом цієї норми суд, виконуючи вимоги п.2 ч.1 ст.187 ЦПК України, має отримати відомості про те, що за вказаною позивачем адресою відповідач був зареєстрований у встановленому порядку, проте знятий з реєстрації і вибув до іншого місця проживання (перебування), яке невідоме.

Отримана судом відповідь на запит (а.с.46) не містить інформації про те, що ОСОБА_6 була раніше зареєстрована на території Филенківської сільської ради.

За таких обставин у судді суду першої інстанції не було законних підстав вважати встановленим, що останнім відомими зареєстрованим місцем проживання відповідача є с.Филенкове, вул.. Ковпака,12 (а.с.47).

Матеріали справи не містять уточненої позовної заяви, як стверджується у відзиві на апеляційні скарги, окрім судом першої інстанції не вирішене питання щодо заміни відповідача у справі.

Як вбачається з долученої до апеляційної скарги копії паспорта ОСОБА_3, зареєстрованим місцем її проживання є: АДРЕСА_1 (а.с.69-70), отже відповідно до загального правила (ст..27 ЦПК України) справа підлягає розгляду Октябрським районним судом м.Полтави.

Таким чином, ухвала судді Чутівського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до Октябрського районного суду м.Полтави за належною (встановленою) підсудністю.

Керуючись ст.367, п.2, п.7 ч.1 ст. 374, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2018 року про забезпечення позову скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_7, представника ОСОБА_4, про забезпечення позову.

Ухвалу судді Чутівського районного суду Полтавської області від 05 січня 2018 року про відкриття провадження скасувати і справу направити для розгляду до Октябрського районного суду м.Полтави за належною (встановленою) підсудністю.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2018 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов