Постанова № 72304548, 19.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5583/17 Номер провадження 22-ц/786/581/18Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого: Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Панченка О.О.,

секретар: Діхтяр Т.В.

розглянувши у письмовому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 січня 2018 року, повний текст якого виготовлено 22.01.2018 року,

у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в порядку ст.16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України. У позові підприємство просило стягнути з відповідача на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 4148, 11 грн., в тому числі заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01.10.2016 року по 30.04.2017 року в розмірі 3758, 83 грн., пеню в розмірі 266, 66 грн., 3% річних в розмірі 29,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 93,35 грн. Також просило стягнути сплачений судовий збір.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 17 січня 2018 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" заборгованість у розмірі 4148, 11 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" судовий збір в розмірі 1600 грн.

Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

ОСОБА_2 у своїй скарзі вказує на те, що після закінчення терміну дії укладеного між сторонами договору №1707, він у позивача послуг з теплопостачання не замовляв та не укладав договір купівлі-продажу; вважає, що доказів самовільного відключення від мережі теплопостачання надано не було, окрім того, таке відключення є його правом, як власника приміщення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 26.12.2000 року є власником 7/25 частини нежитлового приміщення по вул. Панянка 36 у м. Полтаві, загальною площею 144,9 кв.м. Інвентаризацією від 01.08.2014 року встановлено: корисна площа приміщень змінилася у зв»язку з переобміром та влаштуванням ОСОБА_2 перегородок і становить 135,1 кв.м, що, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773 (зі змінами та доповненнями) не є самовільним. (а.с.32-33).

Далі судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що згідно договору (з відповідними додатками) про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 30 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», останнє взяло на себе зобов'язання надавати послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будівлю розташовану у м. Полтаві по вул. Панянка 36, а споживач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Октябрського районного суду від 01.02.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 грудня 2016 року внесено зміни в укладений між сторонами договір, в тому числі і в додаток № 1 до договору. Внесення змін в додаток № 1 викликано тим, що до внесення змін в договір в редакції додаткової угоди № 3, обсяг теплової енергії розраховувався розрахунковим способом, з урахуванням температури зовнішнього повітря (порядок розрахунку викладено в додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 2 до договору). Після внесення змін в договір за рішенням суду в редакції додаткової угоди № 3 з додатком № 1, розрахунок обсягу (кількості) теплової енергії викладено в новому порядку, з урахуванням теплової енергії, яка втрачається з приміщення відповідача через неізольовані транзитні трубопроводи, які проходять через приміщення відповідача.

Отже, відповідно до умов зазначеного вище договору, з врахуванням внесених змін, споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі виставленого рахунку (п. 15 договору в редакції додаткової угоди № 2).

Договір, укладений між позивачем та відповідачем 30 грудня 2010 року розірвано не було.

Згідно пункту 22 вказаного договору. Останній укладений на період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року, в частині розрахунків до їх повного завершення. Крім того договір вважається продовжений на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено від сторін. (а.с. 5).

Ухвалюючи рішення місцевий суд виходив з того, що відповідач є власником нежитлового приміщення за вказаною адресою, а з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надавалися послуги з відпуску теплової енергії у вигляді горячої води, котрі врегульовані договором, а тому відповідач ОСОБА_2 зобов»язаний виконувати договір у відповідності до його умов та законодавства.

Колегія суду в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст.ст. 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов'язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов'язується забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 17, 18, 20, 30 Правил надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги. Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов»язання за договором про надання послуг теплопостачання від 30 грудня 2010 року року, належним чином не виконав, однак, приймав надані ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» послуги теплопостачання. В результаті неналежного виконання умов договору з боку відповідача, за період з 01.10.2016 по 30.04.2017, утворилася заборгованість в розмірі 3 758,83 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість в період з 01.10.2016 по 30.04.2017 в загальному розмірі становить 4 148 грн. 11 коп., в тому числі : заборгованість в сумі 3 758 грн. 83 коп., нарахована пеня - 266 грн. 66 коп., три проценти річних - 29 грн. 27 коп., інфляційні витрати - 93 грн. 35 коп.

В ході судового розгляду відповідач вказану позивачем суму заборгованості ніяким чином не не спростував.

Таким чином, з урахуванням наведених положень закону, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованим і таким, що відповідає обставинам справи.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що дія договору від про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 30 грудня 2010 року закінчилася ще 31.12.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 22 вказаного договору. Останній укладений на період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року, в частині розрахунків до їх повного завершення. Крім того договір вважається продовжений на кожен наступний рік,якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено від сторін. (а.с. 5).

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, тому колегія суддів вражає, що висновки місцевого суду в повній мірі ґрунтуються на законі та місцевим судом було правильно встановлено характер правовідносин сторін у справі та застосовано норми процесуального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги зводяться до власного вибіркового тлумачення норм процесуального права без повного і системного їх аналізу, не спростовують висновків місцевого суду, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення місцевого суду, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: /підпис/ В.М. Триголов

Судді: /підписи/ А.І. Дорош

О.О. Панченко

Копія вірно

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області В.М. Триголов