Рішення № 72304089, 14.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/6757/17

пр..№ 2/336/538/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківськи5 районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування.

В позові зазначив, що 11.10.2016 року між сторонами укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № ROHTNS-169В961.

17.05.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивач отримав забій головного мозку, перелом склепіння основи черепа, епідуральну гематому, забій двох легень, забій нирок, перелом 12 ребра справа.

21.05.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування, але відповідач у виплаті страхового відшкодування відмовив.

Посилаючись на наведене, просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 60000,00 грн. та судовий збір у розмірі 600 грн. Учасники справи в судове засідання не з’явились, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача надав відзив на позов, заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що згідно п. 1.3.4. умов страхування до договору страхування страховик має право відмовити у здійсненні страхової виплати у випадках, передбачених розділом 4 Умов страхування. Підпунктом 9 п. 4.2. розділу 4 умов страхування до договору страхування передбачено, що не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата застрахованою особою працездатності, внаслідок нещасного випадку, які відбулися внаслідок порушення застрахованою особою, зокрема, правил дорожнього руху. З огляду на те, що факт порушення позивачем ОСОБА_2 дорожнього руху встановлений судом, у виплаті страхового відшкодування було відмовлено. З цих підстав просив залишити позов без задоволення.

У відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, у зв’язку із чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2016 року між сторонами укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № ROHTNS-169В961, за умовами якого страховими випадками є наступні події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії договору страхування та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо).

Застрахованою особою за договором добровільного страхування від нещасних випадків № ROHTNS-169В961 є позивач ( а.с. 12-13).

У кримінальному провадженні щодо розгляду клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 встановлено, що 17.05.2017 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись зі сторони смт. Млинів Рівненської області в напрямку м. Рівне по автодорозі Рівне-Перемишляни на відстані 70 метрів від мосту через річку Стубла, що поблизу с. Сатиїв Дубенського району Рівненської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого не справився з керуванням свого транспортного засобу, втратив можливість керувати ним та допустив з‘їзд автомобіля з проїзної частини дорого в кювет з подальшим його перекиданням.

Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи №3.1-446/17 від 27 червня 2017 року, ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 12.1, 12.6 ОСОБА_2 дорожнього рух України.

Ці порушення знаходяться в причинному зв‘язку з виникненням даної ДТП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09.08.2017 року за клопотанням прокурора Воробей В.В. звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв‘язку із примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження закрито.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав. Пояснив, що усе, викладене в клопотанні відповідає дійсності, фактичні обставини справи не оспорює, свою вину визнає (а.с.9-11).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

21.05.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою та відповідними медичними документами про настання страхової події за договором страхування № ROHTNS-169В961 від 11.10.2016 року, укладеним між ним та відповідачем.

15.08.2017 року страхова компанія «Кредо» у виплаті страхового відшкодування позивачу відмовила (а.с. 14).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась із настанням якої виникає обов‘язок страховика здійснити виплат страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі. Частиною 2 ст. 26 цього Закону передбачено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 991 ЦК України встановлено перелік підстав, з яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, а згідно ч. 2, 3 цієї статті передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно п. 1.3.4 умов страхування до договору страхування № ROHTNS-169В961 від 11.10.2016 року страховик має право відмовитись у здійсненні страхової виплати у випадках, передбачених розділом 4 Умов страхування.

Підпунктом 9 пункту 4.2 розділу 4 умов страхування до договору страхування передбачено, що не визнаються страховим випадком травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата застрахованою особою працездатності, внаслідок нещасного випадку, які відбулись внаслідок порушення застрахованою особою норм та правил безпеки праці, правил дорожнього руху та правил безпеки на залізничному транспорті.

Оскільки позивач отримав травматичні ушкодження внаслідок порушення ним правил дорожнього руху, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих його підстав, суд приходить до переконання, що дії відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу повністю відповідають нормам чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 979, 982, 991 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення суми страхового відшкодування відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.П. Суркова