Рішення № 72302315, 13.02.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/385/18

Провадження № 2-о/314/19/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 314/385/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт народження дитини, ОСОБА_1 Ізабелли Романівни, яка народилася 21 вересня 2017 року в м.Сімферополі, АР Крим, Україна від батьків: матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, та батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України.

У заяві зазначено, що 11.03.2017 на території АР Крим ними було укладено шлюб. 21.09.2017 його дружина народила дитину, ОСОБА_1 Ізабеллу Романівну, у пологовому будинку м.Сімферополі АР Крим, що підтверджується довідкою про народження № 4246 від 28.09.2017, медичним свідоцтвом про народження серії 35 № 021772 від 22.09.2017, виданим Сімферопольським клінічним пологовим будинком №2 та свідоцтвом про народження від 28.09.2017 І-АЯ №743446.

Оскільки АР Крим на теперішній час є тимчасово окупованою територією та органи державної влади України там не функціонують, заявник по справі позбавлений можливості зареєструвати народження дитини згідно із законодавством України компетентним державним органом та отримати у подальшому закордонний паспорт для оздоровлення дитини за кордоном, а також взагалі в'їхати в Україну, а тому змушений звернутися до суду.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Вільнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вирішення заяви залишив на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним заяву задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянами України (арк.с. 10-12, 13-14). 21 вересня 2017 року ОСОБА_2, перебуваючи в м. Сімферополь АР Крим на тимчасово непідконтрольній Україні території, дійсно народила дочку, ОСОБА_1 Ізабеллу Романівну, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження серії 35 № 021772 від 22.09.2017, виданим Сімферопольським клінічним пологовим будинком №2, свідоцтвом про народження від 28.09.2017 серії І-АЯ №743446, виданим відділом реєстрації народження м.Сімферополя, та довідкою про народження №4246 від 28.09.2017, виданою відділом реєстрації народження м.Сімферополь (арк.с.16-19)

При цьому судом враховуються наступні вимоги діючого законодавства України та норми міжнародного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Питання реєстрації народження дитини регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р., а також деякими міжнародними правовими актами.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження; у разі народження дитини поза закладом охорони здоровя документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоровя, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоровя не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоровя або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Отже, вказаний закон не містить спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту народження дитини на території, яка не контролюється українською владою, що унеможливлює державну реєстрацію народження дитини в позасудовому порядку.

Також, згідно принципу 3 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині має належати з його народження право на імя та громадянство.

Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на імя і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обовязковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі обєкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

За цих обставин суд вважає надані заявником медичні документи як доказ народження дитини, не дивлячись на те, що медична установа, яка видала ці документи, знаходиться на території м.Сімферополь АР Крим, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України. А тому, враховуючи вищенаведені обставини у сукупності, суд вважає заявлені заявником вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про зазначення прізвища матері, суд дійшов до висновку, що оскільки згідно паспорта громадянина України мати є «Андрійчук Вікторія Миколаївна», і при оформленні будь-яких документів надається саме паспорт громадянина України, то при реєстрації дитини необхідно зазначити прізвище матері як «Андрійчук».

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, Визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р., керуючись ст.ст. ст. ст. 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, який проживає по Україна, ОСОБА_3 АДРЕСА_1, 95024, заінтересована особа Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, місце знаходження: вул.Зачиняєва, 22, м.Вільнянськ Запорізької області, 70002, код ЄДРПОУ 26014620, про встановлення юридичного факту – задовольнити.

Встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_1 Ізабели Романівни, яка народилася одна, живонароджена, перша за рахунком, 21 вересня 2017 року в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна у батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який проживає: Україна, ОСОБА_3 Крим, м,Сімферополь, вул.Барикадна, буд.61, кв,156. 95024, та матері ОСОБА_2, громадянки України, 29.04,1996 року народження, яка проживає: Україна, ОСОБА_3 АДРЕСА_1.

Зобов’язати Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зареєструвати народження дитини жіночої статі ОСОБА_1 Ізабели Романівни, яка народилася одна, живонароджена, перша за рахунком, 21 вересня 2017 року в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна у батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який проживає: Україна, ОСОБА_3 Крим, м,Сімферополь, вул.Барикадна, буд.61, кв,156. 95024, та матері ОСОБА_2, громадянки України, 29.04,1996 року народження, яка проживає: Україна, ОСОБА_3 АДРЕСА_1.

Копію рішення надіслати на адресу Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

13.02.2018