Ухвала суду № 72301976, 20.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1403/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й., при секретарі Павлюх Л.М., з участю слідчого – Скрекля І.В., прокурора – Попович І.І., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - старшого слідчий в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3про обрання відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше судимому за ч.4 ст.296, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні старшого слідчого групи у кримінальному провадженні – старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.4 ст.296 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2017 за №12017070000000167.

Із внесено клопотання, погодженого з прокурором вбачається, що 14 серпня 2017 року слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070000000167.

Підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР стала усна заява громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 Жолт про те, що 10.08.2017 приблизно о 22 годині в с.Сасово, Виноградівського району група невідомих осіб чоловічої статі заблокувавши двома автомобілями рух автомобілю марки «Фольскваген Пассат» на угорській реєстрації, в якому знаходився він, ОСОБА_6 Сіларт, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, витягли їх з даного автомобіля і стали наносити удари дерев’яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла. В подальшому, посадили їх до автомобіля і відвезли на кладовище в с.Сасово, Виноградівського району, де продовжили наносити тілесні ушкодження, при цьому вимагаючи в потерпілих повідомити про місце знаходження автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_4 NZU738, та змушуючи їх під відеозапис зізнатись у зґвалтуванні дівчини. Після цього, незаконно заволоділи належним йому автомобілем марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_4 NZU738 і за його повернення пред’явили протиправну вимогу щодо сплати їм 4000 доларів США.

Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_1, будучи засудженим:

- 31.07.2015 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на підставі ст..75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік;

- 20.10.2015 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на два рік на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а під час встановленого судоми іспитового терміну вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин за наступних обставин:

Так, 10.08.2017 приблизно о 22 годині поблизу залізничного переїзду по вулиці Залізничній в с.Сасово, Виноградівського району, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, на автомобілі марки «Ауді» державний реєстраційний знак Польської республіки КТА-03243, власником якого являється ОСОБА_10 заблокувавши рух автомобілю марки «Фольскваген Пассат» під керуванням ОСОБА_7, в якому також перебували ОСОБА_6 Сілард Іванович, ОСОБА_6 та громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 Жолт, витягнули останніх із автомобіля та кинувши на землю стали наносити їм удари руками, дерев’яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла.

Подолавши в такий спосіб можливий опір потерпілих, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_1 посадили потерпілих до автомобіля марки «Фольксваген Пассат», при цьому заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, таким чином позбавили можливості потерпілих втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с.Сасово, Виноградівського району, де продовжили наносити ударируками, ношами, дерев’яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла ОСОБА_5 Жолт, ОСОБА_6 Сіларда Івановича,ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому вимагаючи в останніх вказати місце знаходження належного ОСОБА_5 автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_4 NZU738 та зізнатись під відеозапис в зґвалтуванні дівчини по імені Аміна.

В подальшому, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дізнавшись від потерпілих про місце знаходження автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_4 NZU738, а саме при в’їзді в с.Сасово, Виноградівського району та знайшовши в ОСОБА_5 Ж ключі від даного автомобіля незаконно із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров’я, заволоділи ним та заховали у невстановленому місці.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, завдано ОСОБА_5 Йожефу-Жолт матеріальної шкоди, та спричинено потерпілим тілесні ушкодження, а саме:

-ОСОБА_5 Жолту у вигляді: ангулярного перелому нижньої щелепи справа, ментальний справа, синців нижньої повіки правого ока, на шкіряних покривах правої кисті, забійна рана слизової нижньої губи зліва, садна на шкіряних покривах чолової ділянки справа, на шкіряних покривах грудної клітки справа,- які відповідно до висновку експерта №627 від 21.08.2017 виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути пальці рук затиснуті в кулак або аналогічні їм предмети які діяли з прикладанням значної сили по ударному механізму дії і потягли за собою розлад здоров’я на час більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.2.. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась 10.08.2017.

-ОСОБА_6 у вигляді: забою носа, перелому кісток носа зі зміщенням відламків, синців навколо лівої і правої орбітальної ділянок, крововиливу в білкову оболонку правого ока, садно чолової ділянки справа, які відповідно до висновку експерта №628 від 19.08.2017 виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути пальці рук затиснуті в кулак або обуті ноги сторонньої людини, які діяли по ударному механізму дії і потягли за собою розлад здоров’я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась 10.08.2017.

-ОСОБА_6 Сіларду Івановичу у вигляді: синців на шкіряних покривах спини та в області правого плеча, які відповідно до висновку експерта №629 від 21.08.2017 могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, і потягли за собою розлад здоров’я на час не більше 6 днів і по цій ознаці, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась.

20.02.2018 стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю Виноградівського району, с.Сасово, вул.Фізкультурна, 10, громадянину України, українцю, тимчасово не працюючому, раніше судимому за ч.4 ст.296, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством небезпечним для життя і здоров’я потерпілого

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

-протоколами від 14.08.2017 прийняття заяв у ОСОБА_5 Жолта, ОСОБА_6, ОСОБА_11 про вчинене щодо них кримінальне правопорушення;

-показанням потерпілих ОСОБА_5 Жолта, ОСОБА_6, ОСОБА_6 Сіларда Івановича даними під час досудового розслідування;

-протоколами пред’явлення осіб для впізнання по фотознімках від 15.08.2018, згідно якого потерпілі ОСОБА_5 Жолта, ОСОБА_6, ОСОБА_6 Сіларда Івановича впізнали ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_1 як осіб які із застосування до них насильства заволоділи належним ОСОБА_5 Жолта автомобілем;

-протоколом проведення щодо ОСОБА_9 оперативно-розшукового заходу у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках ОРС, відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 під час продажу викраденого ними у ОСОБА_5 Жолта автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_4 NZU738.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна або без такої, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ОСОБА_1 раніше судимий - 31.07.2015 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України до років позбавлення волі на підставі ст..75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік; 20.10.2015 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на два рік на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а під час встановленого судоми іспитового терміну вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин, таким чином є ризики того, що ОСОБА_1 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення, таким чином наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому застосування більш м’яких запобіжних заходів таких як застава, особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати інший запобіжний захід, не пов’язаний із обмеженням волі – домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинення злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченимкримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв’язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя час та місце його вчинення зокрема в центрі села Сасово, відносно іноземного громаданина.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна або без такої, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ОСОБА_1 раніше судимий - 31.07.2015 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України до років позбавлення волі на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на один рік; 20.10.2015 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на два рік на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а під час встановленого судоми іспитового терміну вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин, таким чином є ризики того, що ОСОБА_1 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення, таким чином наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому застосування більш м’яких запобіжних заходів таких як застава, особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, тому вважаю, що клопотання є підставним і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше судимому за ч.4 ст.296, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правоопрушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 20 квітня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_12