Вирок № 72301882, 20.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6531/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря Терпай С.В.,

прокурора Панасенко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Марини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000000371 від 10.02.2017 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Великий Березний Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, маючого дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом виконуючого обов'язки начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 № 1020-о від ОСОБА_6 у порядку переміщення з 22.09.2015 призначено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом.

Одночасно, статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 7 вищевказаного Положення ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Положенням про митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, затвердженого наказом виконуючого обов'язки начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_7 № 700 від 17.11.2016 (зі змінами, внесеними на підставі наказу № 759 від 12.12.2016) визначено правовий статус відділу, а саме його основні завдання та функції, серед яких: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 2.2.1. вказаного Положення); здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів, за допомогою технічних засобів контролю (п. 2.2.4. Положення); здійснення митного контролю та митного оформлення товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через митний кордон України громадянами (п. 2.3.4.1. Положення); здійснення перевірки документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами (п. 2.3.4.8. Положення); здійснення обліку транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного поста (п. 2.3.4.10. Положення), а також здійснення інших функцій та процедур, визначеним вказаним Положенням.

Відповідно до п. 1.1 Розділу ІV «Митний контроль та митне оформлення ТЗ, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту» Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005 у разі ввезення транспортних засобів, знятих з реєстраційного обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав чи України, якщо транспортні засоби були зареєстровані в таких органах, або нових транспортних засобів на митну територію України з метою транзиту власник (уповноважена особа) пред'являють його митному органу для проведення митного огляду й подають оригінали та ксерокопії таких документів: ВМД, заповнену відповідно до заявленого митного режиму транзиту через митну територію України; що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо. У випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати такі документи: митні документи країни придбання транспортного засобу; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.

Відповідно до п. 5 Розділу 2 «Загальних вимог до облаштування пунктів пропуску через державний кордон», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1142 від 17.08.2002на території пунктів пропуску для кожного виду автотранспортних засобів (автобусів, легкових і вантажних автомобілів, а також для автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі і вантажі за книжкою МДП) в місцях їх оформлення передбачаються окремі смуги руху, які обладнуються відповідними знаками.

Згідно п. 4.3.1 «Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних транспортних засобів перевізників і товарі, що переміщуються ними у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп», затвердженої наказом начальника Чопського прикордонного загону № 172 від 18.05.2015 на в'їзд в Україну та погодженої 25.05.2015 начальником Закарпатської митниці ДФС: для вантажних мікроавтобусів, пасажирських і вантажопасажирських мікроавтобусів, вантажних машин, що перевозять зовнішньоекономічні вантажі вантажопідйомністю до 3,5 т., легкових транспортних засобів з причепами, що використовуються (можуть бути використані) для перевезення вантажів та переміщуються порожніми, визначено смугу № 1; для автобусів, що здійснюють регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів, визначено смугу руху № 2; для легкових автотранспортних засобів індивідуального користування, інших транспортних засобів індивідуального користування, що належить громадянам або юридичним особам, не знятих з обліку в держаних органах за місцем постійної (тимчасової) реєстрації, і які не є об'єктом зовнішньоторговельних угод і використовуються виключно для переміщення через митний кордон особистих речей громадян та товарів в обсягах, що не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, й переміщуються через смугу спрощеного контролю «зелений коридор», визначено смуги руху № 3-4; для транспортних засобів, що належать особам, які користуються митними пільгами (смуга СD) визначено смугу руху № 5; вантажні автомашини вантажопідйомністю більше 3,5 тон, що здійснюють перевезення зовнішньоекономічних вантажів та товарів фізичних осіб, переміщуються через ваговий шлюз по смугах № 6, 7, 8, 9, 10.

У відповідності до посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, затвердженої тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_5 від 14.12.2016, з якою під розпис 15.12.2016 ознайомлений ОСОБА_1, державний інспектор відділу митного оформлення у своїй діяльності має керуватися Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету України Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Державної фіскальної служби України (далі ДФС), дорученнями голови ДФС, його першого заступника та заступників, іншими актами законодавства України, розпорядчими документами митниці та його посадовою інструкцією, знати правила етики поведінки, вміти застосовувати у роботі комп'ютерну техніку та програмно-інформаційні комплекси, що використовуються у роботі митного посту (пункти 1.4., 1.6.1, 1.6.2).

Згідно з п. 1.5. Інструкції основною метою діяльності державного інспектора є забезпечення виконання вимог законодавства щодо переміщення товарів, транспортних засобів, фізичних осіб через митний кордон України у пункті пропуску «Чоп - Захонь» на державному кордоні України з Угорською Республікою; дотримання процедур митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, повноти справляння податків і зборів; запобігання та протидія контрабанді та митним правопорушенням.

Крім того, у відповідності до п.2.2 Інструкції державний інспектор відділу зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням громадянами встановленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; здійснювати митний контроль та митне оформлення товарів (у тому числі і транспортних засобів особистого користування), що переміщуються через питний кордон України громадянами; здійснювати перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами ЗЕД та громадянами; здійснювати облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України у зоні діяльності митного поста (пункти 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.3.7, 2.2.3.9 Інструкції). Також, державний інспектор ініціює та складає протоколи про порушення митних правил (пункт 2.2.14 Інструкції).

Згідно з п. 2.2.46 вищевказаної Інструкції державний інспектор забезпечує повноту, достовірність та своєчасність внесення інформації про товари та транспортні засоби, що переміщаються через митний кордон України, у відповідні програмно-інформаційні комплекси (ЄАІС, "Інспектор-2006", тощо).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, займаючи посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, будучи відповідно до вимог вищезазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, всупереч присязі державного службовця, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції»,усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно використав надані йому службові повноваження для одержання неправомірної вигоди, тобто вчинив корисливий корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин.

Так, при перебуванні на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за сприяння та не перешкоджання у завезенні транспортних засобів з іноземною реєстрацією через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС на територію України.

Відповідно до запропонованої на початку лютого 2017 року ОСОБА_1 схеми, при ввезенні ОСОБА_8 транспортних засобів, ОСОБА_1 вносяться завідомо недостовірні відомості щодо громадян, які ввозили автомобілі, що в подальшому створює труднощі або взагалі унеможливлює притягнення громадян, які перевищили термін тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією, до встановленої законом відповідальності, за що ОСОБА_8 повинен сплатити йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, попередньо перерахувавши аванс в 50 доларів США, за кожен транспортний засіб.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 03.03.2017, у період часу з 03.33 по 03.34 год., під час виконання своїх службових обов'язків на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, всупереч вимог п.1.1. Розділу ІV «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.05 № 1118, здійснив митний контроль та оформлення ввезення на територію України автомобіля марки "DAEWOO LANOS", він-код НОМЕР_5, 1999року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_6, що слідував із Угорщини в Україну в режимі транзиту з призначенням - особисте керування та рухався по смузі «зелений коридор».

При цьому, ОСОБА_1 вніс до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" завідомо неправдиві відомості, а саме, що водієм, який ввозив вказаний автомобіль на митну територію України в режимі транзиту з призначенням - особисте керування був ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянин України, НОМЕР_1.

Разом з тим, документи, визначені в п.1.1. Розділу ІV «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», що підтверджували б право ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 на декларування (користування) вказаним транспортним засобом, який в свою чергу належить громадянину Польщі «ОСОБА_16», однак ввозився на митну територію України громадянином України відсутні.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, 03.03.2017 у період часу 03.36 по 03.39 год., ОСОБА_1, під час виконання своїх службових обов'язків на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, всупереч вимогам п.1.1. Розділу ІV «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.05 № 1118, здійснив митний контроль та оформлення ввезення на територію України автомобіля марки "DAEWOO LANOS", він-код НОМЕР_7, 1998року випуску, червоного кольору, номерний знак НОМЕР_8, що слідував із Угорщини в Україну в режимі транзиту з призначенням - особисте керування та рухався по смузі «зелений коридор».

При цьому, ОСОБА_1 вніс до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" завідомо неправдиві відомості, а саме, що водієм, який ввозив вказаний автомобіль на митну територію України в режимі транзиту з призначенням - особисте керування була ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 громадянка України, НОМЕР_2.

Разом з тим, документи, визначені в п.1.1. Розділу ІV «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», що підтверджували б право ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 на декларування (користування) вказаним транспортним засобом, який в свою чергу належить громадянину Польщі «ОСОБА_17», однак ввозився на митну територію України громадянкою України, відсутні.

За вказані дії, ОСОБА_1 відразу отримав від ОСОБА_8 у якості неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 950 доларів США,купюрами по 100 (7 штук) доларів та 50 (5 штук) доларів,що згідно з офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на 03.03.2017, становить 25 735 грн. 50 коп. (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять гривень п'ятдесят копійок), попередньо отримавши 10.02.2017 грошові кошти в сумі 1301 грн. 50 коп. (одна тисяча триста одна гривня п'ятдесят копійок), та 01.03.2017 грошові кошти в сумі 1 365 грн. (одна тисяча триста шістдесят п'ять гривень) шляхом поповнення банківської картки «VISA» ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_16.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 19.03.2017, у період часу з 07.49 по 07.52 год., під час виконання своїх службових обов'язків на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, розташованого за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Соломоново, всупереч вимогам п.1.1. Розділу ІV «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.05 № 1118 здійснив митний контроль та оформлення ввезення та територію України автомобіля марки «PEUGEOTPARTNER», він-код НОМЕР_9, 2000 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_10, що слідував із Угорщини в Україну в режимі транзиту з призначенням - особисте керування та рухався по смузі «№ 5, визначеній для транспортних засобів, що належать особам, які користуються митними пільгами (смуга СD)».

При цьому, ОСОБА_1 вніс до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" завідомо неправдиві відомості, а саме, що водієм, який ввозив вказаний автомобіль на митну територію України в режимі транзиту з призначенням - особисте керування був ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9 громадянин України, НОМЕР_3.

Разом з тим, документи, визначені в п.1.1. Розділу ІV «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», що підтверджували б право ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9. на декларування (користування) вказаним транспортним засобом, який в свою чергу належить громадянину Польщі «ОСОБА_18», однак ввозився на митну територію України громадянином України, відсутні.

Крім того, в порушення вказаних вище вимог чинного законодавства ОСОБА_1 здійснив митний контроль та митне оформлення автомобіля марки «PEUGEOTPARTNER», він-код НОМЕР_9, 2000 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_10, який рухався по смузі «№ 5, визначеній для транспортних засобів, що належать особам, які користуються митними пільгами (смуга СD)», а повинен був переміщуватися через митний кордон України на в'їзд в Україну у пункті пропуску «Чоп» митного посту «Тиса» по смузі руху № 1 («червоний коридор»)

Разом з тим, ОСОБА_1 вніс до автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" завідомо неправдиві відомості, а саме, що вказаний автомобіль рухався по смузі «зелений коридор».

За вказані дії ОСОБА_1 відразу отримав від ОСОБА_8 у якості неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 450 доларів США, купюрами по 50 (9 штук), що згідно з офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на 19.03.2017, становить 12 136 грн. 50 коп. (дванадцять тисяч сто тридцять шість гривень п'ятдесят копійок), попередньо отримавши 18.03.2017 грошові кошти в сумі 1 358 грн. 17 коп. (одна тисяча триста п'ятдесят вісім гривень сімнадцять копійок),шляхом поповнення банківської картки «VISA» ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_16.

Одразу після отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 450 доларів США останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_1 виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти у сумі 450 доларів США.

Таким чином, з урахуванням раніше одержаної частини неправомірної вигоди, ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду на загальну суму 41 896 грн. 67 коп. (сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто шість гривень шістдесят сім копійок).

В судовому засіданні надано угоду про визнання винуватості укладену 19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_14

На підставі наведеного, суд розглянув справу відповідно положень ст. ст. 472, 473, ч.ч.3,5 ст.474 КПК України.

Зі змісту угоди вбачається, що згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст. 366 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення передбачене ч.1 ст.368, ч.1 ст.366 КК України. При цьому ОСОБА_1 погоджується на призначення покарання за ч.1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1рік і 2 місяці; за 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 (один) рік; на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що складає 25 500 гривень з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах,в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 рік і 2 місяці.

Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений ОСОБА_1 згодний. Наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості, згідно ст.ст. 473, 394, 474, 476 КПК України та ст.389-1 КК України оговорені сторонами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості від 19.02.2018 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості він повністю розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання; свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України визнав повністю.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища та за ч.1 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей - вірно.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час затвердження угоди, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено. В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 19.02.2018 року не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 склад кримінальних правопорушень, вказують на кваліфікацію діянь за ч. 1 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України є злочином середньої тяжкості, за ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України - є злочином невеликої тяжкості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 19.02.2018 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно з ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_1 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч.1 ст. 368 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 рік і 2 місяці; за 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 рік; на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що складає 25 500 гривень з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах,в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 рік і 2 місяці.

З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та прокурором другого відділу процесуальн6ого керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_14, про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, підозрюваний ОСОБА_1 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Запобіжні захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_14 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст.368 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 (один) рік і 2 (два) місяці.

-за 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах,в установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій за спеціальним повноваженням на строк 1 (один) рік і 2 (два) місяці.

Запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_15 грошову суму 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., яка була перерахована на розрахунковий рахунок УДКСУ у Перечинському районі ГУ ДКСУ у м. Києві 22 березня 2017 року в якості застави, згідно квитанції №1 від 22 березня 2017 року за наступними реквізитами: рахунок № 37311001002807, отримувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача 38004897, банк отримувача 820019, призначення платежу - внесення застави згідно ухвали Печерського районного суду по справі № 757/15999/17-к від 21.03.17 р.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-технічної експертизи від 25.04.2017 за № 19/8-4/130-СЕ/17 в розмірі 1 087 грн. 57 коп. (одержувач: ДКСУ м. Київ, код 25574630, р/р 31252262116344, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172); за проведення судово-технічної експертизи від 28.04.2017за № 19/11-1/30-СЕ/17 в розмірі 3 301 грн. 50 коп. (одержувач: УК у Печерському районі міста Києва, код 38004897, р/р 31112115700007, банк одержувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019); за проведення судово-технічної експертизи від 16.05.2017 за № 19/8-4/161-СЕ/17 в розмірі 1 186 грн. 44 коп. (одержувач: ДКСУ м. Київ, код 25574630, р/р 31252262116344, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172); за проведення судової компютерно-технічної експертизи від 18.05.2017 за № 9/1/68К в розмірі 1 581 грн. 92 коп. (одержувач: УК у Печерському районі міста Києва, код 38004897, р/р 31112115700007, банк одержувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019); за проведення судово-технічної експертизи від 24.05.2017 за № 19/8-4/128-СЕ/17 в розмірі 1 581 грн. 92 коп. (одержувач: ДКСУ м. Київ, код 25574630, р/р 31252262116344, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172); за проведення судової компютерно-технічної експертизи від 09.06.2017 № 19/11-1/48-СЕ/17 в розмірі 1 977 грн. 40 коп. (одержувач: УК у Печерському районі міста Києва, код 38004897, р/р 31112115700007, банк одержувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019) на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 03.04.2017 на земельну ділянку розміром 1559 кв.м., що передана для обслуговування житлового будинку за адресою Закарпатська область, Великоберезнянський район, с. Костринська Розтока, вулиця Без назви, земельна ділянка урочище «мілканич», кадастровий номер: 2120882402:01:002:0001, що належить йому на праві власності та заборонити останньому розпоряджатися ним.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 20.03.2017 на майно вилучене 19.03.2017 у підозрюваного ОСОБА_1: грошові кошти в сумі 450 доларів США, а саме 9 купюр номіналом 50 доларів США серії: JA05407972A, AC57623743A, EK22095133A, AF01800687B, MF66608265A, MB45917646B, MB14830876A, MF66608269A, MJ04732520A; грошові кошти в сумі 10 600 гривень та 20 євро; особиста номерна печатка № 578 «Під митним контролем»; особиста номерна печатка № 578; металевий пломбіратор № 578; пластикова банківська картка Raiffeisen Bank Aval НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_19; пластикова банківська картка Укргазбанк НОМЕР_15; пластикова банківська картка Укргазбанк НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_19; мобільний телефон Sigma Mobile, IMEI НОМЕР_13, НОМЕР_14, з сім-карткою оператора Київстар НОМЕР_11; мобільний телефон Meizu сірого кольору з сім-карткою НОМЕР_4 (НОМЕР_12) у пластиковому чохлі чорного кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 12.04.2017 на майно вилучене 11.04.2017 під час проведення обшуку у комплексі будівель виробничо-господарського призначення з усіма його складовими частинами, господарчими та іншими будівлями і земельною ділянкою, розташованому за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с/рада Соломонівська, МАПП «Тиса», буд. 1, який на праві власності належить Державній фіскальній службі України, (код ЄДРПОУ 39292197), розташованій за адресою: м. Київ, площа Львівська, 8, а саме:

-контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню на автомобіль Daewoo KR85TX;

-контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню на автомобіль Daewoo НОМЕР_6.

Речові докази по справі:

-грошові кошти в сумі 450 доларів США, а саме 9 купюр номіналом 50 доларів США серії: JA05407972A, АС57623743А, ЕК22095133А, AF01800687В, MF66608265A, МВ45917646В, МВ14830876А, MF66608269A, MJ04732520A, що знаходяться на зберіганні уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ - звернути в дохід держави;

-змив з лівої руки ОСОБА_1; змив з правої руки ОСОБА_1, які зберігаються в камері речових доказів Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України - залишити при матеріалах справи;

-грошові кошти в сумі 10 600 грн. та 20 євро, які зберігаються на депозитному рахунку уповноваженого банку- повернути за належністю власнику ОСОБА_1

-особиста Номерна печатка № 578 «Під митним контролем»;особиста номерна печатка № 578; пломбіратор № 578 - залишити при матеріалах справи;

-пластикова банківська картка Raiffeisen Bank Aval НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_19; пластикова банківська картка «Укргазбанк» НОМЕР_15; пластикова банківська картка «Укргазбанк» НОМЕР_18 на ім'я ОСОБА_19; мобільний телефон Sigma Mobile, IMEI НОМЕР_13, НОМЕР_14, з сім-карткою оператора Київстар НОМЕР_11; мобільний телефон Meizu сірого кольору з сім-карткою НОМЕР_4 (НОМЕР_12) у пластиковому чохлі чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України - повернути за належністю власнику ОСОБА_1

-талон для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню та (або) оподаткуванню (митне забезпечення № 578, митне оформлення від 19.03.2017), два контрольні талони для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню та (або) оподаткуванню (митне забезпечення № 578, митне оформлення від 03.03.2017) на транспортні засоби Daewoo НОМЕР_8 та Daewoo НОМЕР_6, які зберігаються в камері речових доказів Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України - залишити при матеріалах справи.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин не допускається.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України в Апеляційний суд Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду І.О. Шепетко