Рішення № 72301588, 20.02.2018, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1802/17

Провадження № 2/392/222/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Мала Виска.

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Вдовіченка М.М.,., за участі секретаря Касьян З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у 2002 рок громадянка ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 320348 на земельну ділянку № 466 площею 3.74 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Злинської сільської ради та передала йому данну земельну ділянку у володіння, оскільки він є родичем ОСОБА_2, та допомогав їй, бо її син зловживав алкоголем. Починаючи з 27.08.2002 року, він користується та обробляє зазначену земельну ділянку. 14.06.2003 року ОСОБА_2, трагічно померла ( була вбита сином). Після її смерті позивач продовжував володіти земельною ділянкою та державним актом відкрито, заборгованості по податкам немає. Таким чином, просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на земельну ділянку №466 площею 3.74 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Злинської сільської ради. Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти задоволення позову. Дослідивши докази в сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 320348 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.74 га, що знаходиться на території Злинської сільської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області.(а.с.7). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_2,померла 14 червня 2003 року в с. Злинка, Маловисківського району, Кіровоградської області. ( а.с. 42). Згідно довідки заступника начальника Маловисківського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 04.12.2017 року , позивач ОСОБА_1, не має заборгованості зі сплати податків, зборів, обов»язкових платежів.(а.с.31). З довідки Злинської сільської ради Маловисківського району, Кіровоградської області, ОСОБА_1, дійсно користується земельною ділянкою площею 3.74 га, яка належить ОСОБА_2, згідно Державного акту серії Р1 № 320348.( а.с. 32). Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 12.12.2017 року № 50246164 спадкова справа після смерті ОСОБА_2,не заводилася.(а.с.28)

За нормамист.41 Конституції України, ст.ст.321,328 ЦК України, право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом. Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі. Згідно з ч.1ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При цьому п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи те, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 (п.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), норми ст.344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001року. Частиною 1 статті 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», виходячи зі змісту ч.1ст.344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що відповідно до ч.1ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановленоЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч.3ст.344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2ст.344 ЦК України). Згідно з п.13 вказаної постанови Пленуму ВССУ, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими, захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим, особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи після смерті ОСОБА_2, спадщина у вигляді земельної ділянки ніким не прийнята, спадкова справа не заводилась, власником земельної ділянки відповідно до державного акту на на право приватної власності на землю значиться померла ОСОБА_2 Злинська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області, на території якої знаходиться земельна ділянка, не заперечує проти задоволення позову, відтак судом враховується позиція відповідача щодо заявлених вимог. Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Враховуючи те, що відповідач позов визнав, позивач добросовісно заволодів чужим майном земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №466, площею 3.74 га, що знаходиться на території Злинської сільської ради, Маловисківського району Кіровоградської області і понад десять років відкрито, безперервно нею володіє, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і за позивачем може бути визнано право власності на це нерухоме майно за набувальною давністю згідно з ч.1ст.344 ЦК України. На підставі викладеного,керуючись ст.344 ЦК України,ст.ст.206, 258,259.263,265. ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 3.74 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Злинської сільської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області, яка належала померлій 14 червня 2003 року ОСОБА_2, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 320348. Судові витрати віднести на рахунок позивача. Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Вдовіченко