Рішення № 72298542, 19.02.2018, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1386/17

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" лютого 2018 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря Бойко Т.Є..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа :Гнатківська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

3 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 6 по вул. Івана Богуна в с. Гнатків Томашпільського району Вінницької області.

Позов обґрунтовано наступним.

Позивач є власником будинку № 6 по вул. Івана Богуна в с. Гнатків Томашпільського району Вінницької області.

Відповідач ОСОБА_2 був її чоловіком, однак сімейні стосунки у них не склались і 25 липня 2014 року шлюб між ними розірвано.

Ще до розірвання шлюбу, з 2002 року, відповідач залишив позивачку і переїхав на проживання по місцю свого народження в Донецьку область, але залишився зареєстрованим за адресою їхнього спільного проживання.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилася, однак надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце слуханя справи був повідомлений, в зв’язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Представник третьої особи : Гнатківської сільської ради в судове засідання не з»явився, однак голова сільської ради надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі їх представника, позов визнають.

З урахуванням права, передбаченого ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність ї достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з’ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст.. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що спірним жилим приміщенням є будинок № 6 по вулиці Івана Богуна в с. Гнатків Томашпільського району Вінницької області .

Даний будинок № 6 в с. Гнатків належить ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 червня 2017 року (а.с.5).

Відповідно до довідки Гнатківської сільської ради № 759 від 20 жовтня 2017 року виданої ОСОБА_1, про те, що дійсно її колишній чоловік ОСОБА_2 на території Гнатківської сільської ради зареєстрований, але більше 15 років не проживає (а.с.6).

Рішенням Томашпільського районного суду від 25 липня 2014 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 26 лютого 1995 року виконавчим комітетом Гнатківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, актовий запис –розірвано (а.с.4).

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 червня 2017 року ОСОБА_1 є спадкоємицею житлового будинку з господарчими будівлями, який знаходиться в селі Гнатків, по вулиці Івана Богуна під номером 6 (колишня вулиця Радянська) після смерті батька ОСОБА_3, який помер 16 листопада 2016 року (а.с.5).

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Власникові, згідно із ст. 317 ЦК України, належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власним майном.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини, що виникають з житлових, щодо користування жилими приміщеннями в будинках приватного житлового фонду.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім"ї, інших осіб.

Згідно вимог ст.. 71 ЖК Української РСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім?ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно вимог ст.72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. Таке право вони втрачають лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником.

Позивачем ОСОБА_1 доведено, підтверджено належними доказами, що відповідач з 2002 року вибув добровільно з будинку № 6 по вул. Івана Богуна в с. Гнатків Томашпільського району Вінницької області на інше постійне місце проживання, на день розгляду справи в даному будинку не проживає понад шість місяців, припинив будь-які стосунки з власником будинку-позивачем у справі, а тому втратив право користування будинком позивача.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність відповідача за місцем реєстрації понад 6 місяців, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду є обґрунтованим.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 3.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі застосуванні норми права до спірних прапвовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.6. Якщо одна із сторін визнала пред»явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторонни ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Оскільки вимоги позивача є законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах, аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем оплачено судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 640-00 гривень (а.с.1), які суд вважає залишити за позивачем.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 383, 391 ЦК України, ст.ст. 71, 72, 156 ЖК УРСР, ст.ст. 12, 13, 76, 78, 263, 264, 265,280,281, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа :Гнатківська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення задовольнити .

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 6 розташованого по вул. Івана Богуна в с. Гнатків Томашпільського району Вінницької області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_4