Постанова № 72297075, 20.02.2018, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 345/132/18 251

3/339/2/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Поляниця М. М. з участю прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_1, особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли з Апеляційного суду Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого суддею Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області,

за ч.2 ст.1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

На розгляд до Болехівського міського суду Івано-Франківської області з Апеляційного суду Івано-Франківської області в порядку ч.3 ст.257 КУпАП надійшов протокол № 1 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 02 січня 2018 року з іншими матеріалами. В протоколі складеному начальником сектору протидії корупції Управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3 зазначено, наступне. ОСОБА_2, займаючи посаду судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області та згідно з підпунктом ґ) пункту 1 частини1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", будучи суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 08 грудня 2017 року отримав дохід від продажу рухомого майна (автомобіля марки "PEUGEOT EXPERT" 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926) в сумі 103272,96 грн., що перевищує суму у 50 прожиткових мінімумів доходів громадян встановлених на 01 січня 2017 року, та в порушення частини 2 статті 52 вищезазначеного Закону не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. Обов’язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані виник впродовж періоду з 00.00 год. 09 грудня 2017 р. по 23.59 год. 18 грудня 2017 року.

У судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, посилаючись на наступне.

У його власності з 2011 року перебував автомобіль марки «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску. 21 січня 2013 року в місті Калуші він видав довіреність на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, якою уповноважив їх розпоряджатись вище зазначеним транспортним засобом, в т.ч. і продати його. З цього часу згаданий автомобіль вибув з його фактичного володіння. У зв’язку зі зміною номера мобільного телефону та початком АТО він втратив зв’язок з особами яким видав довіреність, тому змушений був писати рекомендовані повідомлення на відому адресу проживання ОСОБА_4В.з проханням у разі продажу автомобіля невідкладно повідомити його про це. Адресат отримував листи, проте, на контакт не виходив.

Про те, що належний йому автомобіль було продано він фактично дізнався 2 січня 2018 року коли до нього в робочий кабінет прийшли працівники поліції з уже складеним протоколом про адміністративне правопорушення.

Про те, що належний йому автомобіль відчужений дізнався з офіційної відповіді територіального сервісного центру МВС України в м. Калуші 4 січня 2018 року куди напередодні ним було зроблено запит. Після чого подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані.

Договір купівлі продажу належного йому транспортного засобу був укладений у м. Волноваха Донецької області 8 грудня 2017 року, що підтверджується копією договору та від його імені був підписаний ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності. Він в цей час був на робочому місці, що підтверджується довідкою виданою головою Калуського міськрайонного суду.

Отже він не міг подати Декларацію про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування у визначений Законом строк, оскільки йому не було відомо про відчуження від його імені належного йому автомобіля.

Вважає, що, оскільки, він не знав і не міг знати відомостей для виконання обов’язку, передбаченого ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», то в його діях відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП. Відсутність такого елементу складу правопорушення як вина, яка в даному випадку може бути лише у формі прямого чи непрямого умислу, виключає можливість настання відповідальності. Тому, просить провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.1726 КУпАП, відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що уповноважені на складання протоколу про адміністративні правопорушення посадові особи органів поліції не надали належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП. Договір купівлі-продажу від 8 грудня 2017 року автомобіля марки «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску був наданий ОСОБА_2 Також в матеріалах справи маються докази, що після отримання офіційної відповіді з територіального сервісного центру ОСОБА_2 4 січня 2018 року подав НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, думку прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, інші матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.

Нормами частини 2 статті 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

У статті 8 Основного Закону стверджено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Положення ст.129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 від 25 травня 1998 року, зазначено, що суди при розгляді справ про правопорушення, пов'язаних з корупцією, повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі. Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою завдань і функцій держави.

Диспозиція ч.2 ст.1726 КУпАП передбачає настання відповідальності у разі порушення вимог фінансового контролю, які полягають у тому числі і в неповідомленні чи несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

Відповідно до вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року на рівні 1600 гривень, тобто розмір 50 прожиткових мінімумів становить 80000 гривень.

ОСОБА_2 21 січня 2013 року видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представляти його інтереси щодо експлуатації, а також розпоряджатися транспортним засобом «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926 реєстраційний номер НОМЕР_1 в тому числі продати, здавати в оренду тощо (а.с.50).

На момент відчуження транспортного засобу «PEUGEOT EXPERT” 1997 року випуску, білого кольору № кузова VF3222DB212330926 реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме станом на 08 грудня 2017 року ОСОБА_2 був і до цього часу є суб'єктом декларування, відповідно до положень підпункту ґ) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки з 2012 року обіймає посаду судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.(а.с.14,39)

Як вбачається з історії ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України власником транспортного засобу марки «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926 з 24.02.2011 є ОСОБА_2 Вказаний транспортний засіб був зареєстрований в ТСЦ 2642. Власником зазначеного вище транспортного засобу з 08.12.2017 в результаті перереєстрації стала ОСОБА_6 і він зареєстрований в ТСЦ 1445 (а.с.10,12).

Згідно з даними, які відображені в реєстраційній картці ТЗ, транспортний засіб «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926 08.12.2017 перереєстрований на нового власника ОСОБА_6 по договору купівлі-продажу, укладеному в Територіальному сервісному центрі № 1445 в Донецькій області. Вартість транспортного засобу становила 103272,96 грн. (а.с.10,11).

Про те, що ОСОБА_2 після видачі 21 січня 2013 року довіреності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вживались заходи, щодо визначення подальшої долі транспортного засобу є копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення та опис цінного листа де вказано «повідомлення про намір скасувати довіреність» від 06.03.2014 адресоване ОСОБА_4; копії повідомлення про намір скасувати довіреність (повторне), опис цінного листа від 12 вересня 2017 року адресованого ОСОБА_4 де зазначено «повідомлення про намір скасувати довіреність» відповідь територіального сервісного центру 2642 від 02.11.2016 де вказано, що транспортний засіб «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926 є у власності ОСОБА_2 (а.с.45,46,47, 48,49).

Територіальний сервісний центр №2642 регіонального сервісного центру МВС України листом від 03.01.2018 за №О-2-оп повідомив ОСОБА_2 про те, що транспортний засіб «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926 реєстраційний номер НОМЕР_1 8.12.2017 перереєстровано на нового власника згідно договору купівлі продажу і вартість якого на момент укладення договору становила 103272.96 грн. (а.с.102)

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_2 подав до Національного агентства з питань запобігання корупції 04 січня 2018 року (а.с.142), https://public.nazk.gov.ua/search).

З договору купівлі продажу 1445/2017/741576 транспортного засобу від 08 грудня 2017 року вбачається, що вказаний договір був укладений в м. Волноваха Донецької області. Від імені ОСОБА_2, як власника транспортного засобу марки «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926 по дорученню діяв ОСОБА_4, який і продав автомобіль ОСОБА_6 за 103272,96 грн. (а.с.138-139)

В ході судового засідання встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що, ОСОБА_2, будучи суб’єктом декларування не мав змоги з поважних та об’єктивних причин подати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в десятиденний строк з дня відчуження від його імені ОСОБА_4, який діяв на підставі доручення від 21 січня 2013 року транспортного засобу марки «PEUGEOT EXPERT» 1997 року випуску, білого кольору, № кузова VF3222DB212330926, а саме у період з 09.12.2017 по 18.12.2017 тобто в строк, визначений вимогами ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» оскільки він не був повідомлений повіреним про укладення договору купівлі продажу зазначеного автомобіля.

Як ствердив в судовому засіданні сам ОСОБА_2 і це підтверджується іншими письмовими доказами він не брав безпосередньої участі у укладанні 8 грудня 2017 року договору купівлі-продажу транспортного засобу «PEUGEOT EXPERT» 1997 року і до моменту вручення протоколу про адміністративне правопорушення йому не було нічого відомо про укладення від його імені зазначеного договору.

Матеріали справи не містять підтвердження того що ОСОБА_2 брав безпосередню участь у відчуженні свого транспортного засобу «PEUGEOT EXPERT” 1997 року випуску і що йому було відомо про таке відчуження до моменту вручення протоколу про адміністративне правопорушення і таких доказів не надано уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тому, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, всі сумніви і неточності повинні тлумачитись на користь особи, якій інкримінується вчинення правопорушення.

Суд також враховує те, що не маючи відомостей про нового власника автомобіля, а в даному випадку це є особа від якої отримано дохід від відчуження майна, не беручи безпосередню участь в укладанні договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 не мав можливості повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення відповідної форми на сайті НАЗК, оскільки, як вбачається з форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, затвердженої Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 № 3, у розділі 2 «доходи,у тому числі подарунки», якщо джерелом доходу є інша фізична особа, слід зазначати її прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження, податковий номер і місце проживання.

Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не доводять тих обставин, що останній мав умисел на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після відчуження транспортного засобу «PEUGEOT EXPERT” 1997 року виписку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.

Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.

Одночасно, судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, наведені в рішеннях «Гавенда проти Польщі» (Gaweda v. Poland, жалоба N 26229/95, ECHR 2002-II) від 14 березня 2002 року та «ОСОБА_5 проти Швейцарії» (CASE OF AMANN v. SWITZERLAND, заява № 27798/95) від 16 лютого 2000 року про те, що якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Окрім цього, відповідно до положень ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст.10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст.11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції ч.2 ст.1726 КУпАП не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Такої ж думки притримувався Вищий Спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначив, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.1726 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Доводи ОСОБА_2 про відсутність у нього прямого чи непрямого умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, аналіз яких надано вище по тексту постанови.

Той факт, що 04 січня 2018 року ОСОБА_2, після отримання всіх необхідних відомостей про особу, яка придбала транспортний засіб, в тому числі отримавши на свій запит відповідне підтвердження від начальника ТСЦ № 2642 (а.с.138-139), подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, додатково свідчить про відсутність з його боку умислу на несвоєчасне подання вказаного повідомлення.

Таким чином, враховуючи відсутність зі сторони ОСОБА_2 вини у формі прямого чи непрямого умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, судом встановлено, що в його діяннях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1726 КУпАП, що робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.7,247,280,283,284,287,288 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга може бути подана особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Постанову може бути оскаржено прокурором лише у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Суддя М.М.Поляниця