Ухвала суду № 72295745, 19.02.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2610/16

У Х В А Л А

19 лютого 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 36 824,05 грн., за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа, провадження у якій відкрито до 15 грудня 2017 року, чергове судове засідання було призначено на 19 лютого 2018 року.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп. 9 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

До того ж, відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об’єднані з вищезазначеними вимогами.

31 січня 2018 року на адресу суду від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшло клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3 не заперечували проти розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на предмет та ціну позовів, з урахуванням клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" і думки інших учасників справи, ця справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 274, пп. 9 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 36 824,05 грн., за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору недійсним – розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.

Установити відповідачам за позовами п’ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред’явити зустрічний позов.

Установити позивачам за позовами п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам ст. 179 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, а докази такого направлення – надані суду разом із відповіддю на відзив.

Установити відповідачам за позовами п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати вимогам ст. 180 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, а докази такого направлення – надані суду разом із запереченням.

Роз’яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 279 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Г.Є. Майна