Рішення № 72294833, 19.02.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/851/17

п/с № 2/174/91/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Данилюк Т.М.,

за участі секретаря – Шарапової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка - ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить визнати відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, у зв’язку з його відчудженням, шляхом укладення договору купівлі-продажу.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначила, що квартира АДРЕСА_1, належить їй на праві власності, відповідно договору купівлі-продажу квартири від 21.04.2017 року. У вищевказаній квартирі зареєстрований за місцем проживання відповідач - ОСОБА_2, який є колишнім власником вищезазначеної квартири. Згідно пункту 13 договору купівлі-продажу квартири від 21.04.2017 року, укладеного між нею та відповідачем, відповідач зобов'язувався в строк до 01.05.2017 року, знятися з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1. Однак до цього часу відповідач з реєстраційного обліку у квартирі не знявся. При цьому відповідач з квітня 2017 року в ній не проживає, його речей у квартирі не має. Де проживає відповідач у цей час їй не відомо. Вважає , що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна. Тому просить суд визнати відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 3 в будинку 20 по вул. Центральна в м.Вільногірську.

Позивач в судове засідання, не з’явилася, своєю заявою від 19.02.2018 року, просила закінчувати розгляд справи у її відсутність та не заперечує з приводу винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в судове засідання не з’явилися, надали листа про розгляд справи без їх участі та не заперечували з приводу задоволення позову.

Учасники процесу будь-яких заяв, клопотань не заявляли.

За таких обставин суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, виходячи з положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України – фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 85570708 від 21.04.2017 року; та договором купівлі-продажу квартири за № 260 від 21.04.2017 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 (а.с.5, 6,).

Відповідно до довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 11534 від 10.11.2017 року, виданого відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради, на даний час, у спірній квартирі, зареєстрований ОСОБА_2, який є відповідачем по справі (а.с.7).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається зі змісту ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 34 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Таким чином, законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника. Виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на неї, а отже, припинення права власності на квартиру припиняє право членів його сім'ї на користування цією квартирою.

З п. 13. Договору купівлі-продажу квартири від 21.04.2017 р., вбачається, що продавець, тобто ОСОБА_2, зобов’язується знятися з реєстрації особисто, в термін до 01.05.2017 року.

Під час судового розгляду встановлено та підтверджено письмові доказами, що позивач по справі ОСОБА_1, є власником спірної квартири, натомість відповідач ОСОБА_2, був зареєстрований в ній як колишній її власник, проте в обумовлений договором купівлі-продажу строк з реєстраційного обліку по квартирі добровільно не знявся.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги те, що між сторонами по справі укладено договір купівлі - продажу спірної квартири, тому колишній власник житла втратив право користування цією квартирою.

З огляду на викладене керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150 Житлового кодексу України, ст.ст. 16,346 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування квартирою № 3 в будинку 20 по вул. Центральній (Леніна), в м. Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, суму сплаченого судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_4