Рішення № 72294533, 20.02.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8520/17

(2/199/484/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

без участі учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 серпня 2017 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «РЕНО», державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Донецьке шосе у м. Дніпро в районі будинку №122, порушив вимоги п.п.12.1,13.1. ПДР України, під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «СУБАРУ», державний номерний знак НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_1, який належить останньому на праві власності.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Автомобіль «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 застрахований згідно Полісу №АК/1299389 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО».

Позивачем було повідомлено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» про настання страхового випадку.

27.10.2017 позивачу ОСОБА_1 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 25 423,79 грн. Утім, зазначена сума страхового відшкодування не покрила у повному розмірі матеріальну шкоду, яку поніс позивач, а тому він звернувся юдо суду і просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 франшизу у розмірі 1000 грн.; витрати на оцінку вартості матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., судові витрати, а також стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» страхове відшкодування в розмірі 8436грн.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2018 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та провадження по справі в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» закрито.

У судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв’язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 серпня 2017 року відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «РЕНО», державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Донецьке шосе у м.Дніпро в районі будинку №122, порушив вимоги п.п.12.1, 13.1. ПДР України, під час руху не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «СУБАРУ», державний номерний знак НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_1, який належить останньому на праві власності.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до ч.ч.4,6 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди та факти встановлені при розгляді адміністративної справи є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” врегульовано відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначений закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сума франшизи - 1000 грн.

Крім того, позивачем було понесено витрати на проведення експертного дослідження та отримання висновку щодо визначення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП у розмірі 1000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №460917 від 27.09.2017 (а.с. 14), які також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як роз’яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 вказаної Постанови роз’яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, моральних та психічних переживаннях, пов’язаних з пошкодженням майна, вишукуванням додаткового часу і додаткових психічних та фізичних зусиль для ремонту автомобіля та підготовки і подачі до суду необхідних документів з метою відшкодування завданої шкоди.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 в повному обсязі.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 80, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП не відомий, місце проживання – АДРЕСА_1, 49094) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання – АДРЕСА_2) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір франшизи - 1000 грн.; витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судовий збір 640,00 грн., а всього 3 640 (три тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02.02.2018.

Суддя О.Б.Подорець